Страхування ризиків у будівництві. Чому це вигідно добросовісним учасникам ринку
Як страхування допоможе покращити галузь будівництва
Страхування різних напрямів та аспектів у сфері будівництва є дуже поширеною практикою у світі. Вона дозволяє звести до мінімуму ризик появи з боку недобросовісних суб’єктів галузі незавершених та покинутих об’єктів будівництва або знизити втрати фізичних та юридичних осіб, якщо це все-таки трапиться.
Як це працює в інших державах?
Наприклад, у Великобританії, Польщі, Німеччині, США страхуванням охоплено майже всі аспекти галузі: підлягають страхуванню усі етапи будівництва, починаючи від укладення договору з підрядниками й аж до завершення об'єкта з подальшим введенням його в експлуатацію. Також до цього переліку входить страхування проєктних робіт, техніки й обладнання, матеріалів, затримки в термінах початку та/або завершення будівництва тощо.
Страхові компанії повноцінно включаються в процес зведення будівель, зокрема при залученні коштів фізичних або юридичних осіб, держави.
До того ж, страхові компанії мають право контролювати хід робіт на будівництві. Відповідно, фактично вони частково виконують функції контролю і нагляду, викривають ризики при проєктуванні та будівництві.
Особливість вітчизняних реалій для запровадження такого кейсу
Досвід впровадження страхування для України не є новим. Аналогічний процес пройшло автострахування, на досвіді впровадження якого можна говорити про особливості страхувальної галузі України.
Давайте коротко розглянемо моменти, на які треба звернути увагу при впровадженні страхування в галузі будівництва:
- Наразі в Україні недостатньо присутні представники міжнародних страхових компаній. На мою думку, їх варто залучати для того, щоб підкріпити «твердою валютою» будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Це має велике значення для залучення інвестицій до нашої держави для спорудження таких об’єктів, адже дасть іноземним суб’єктам додаткові гарантії надійності та серйозності вітчизняних забудовників;
- Варто передбачити запобіжники, які б попереджували появу фіктивних страхувальників – «клонів» забудовників, його дочірніх підприємств: виділення системи вимог до страхових компаній, які можуть працювати з об’єктами будівництва для уникнення появи фіктивних та недобросовісних учасників, від яких будуть страждати як забудовники, так і інвестори. Це мають бути реальні страхові компанії, що можуть дійсно виплатити гроші в разі настання страхового випадку;
- Запровадження різних типів страхування: по аналогії зі сферою автотранспорту – повне та точкове страхування. Наприклад, страхування настання стихійного лиха (пожежа, повінь, ураган та інше) та нещасних випадків, страхування відповідальності виконавців будівництва, ведення робіт, неправомірних дій третіх осіб (пограбування), брак та помилки при веденні робіт тощо. Також сюди відноситься питання страхування об’єкта комплексно або лише його основних частин, обладнання, всіх робіт або лише частини (монтажні, будівельні, пробний запуск тощо), витрати на прибирання території після завершення будівництва тощо. Має бути встановлений обов’язковий перелік обставин, що страхуються, та додатковий залежно від типу та виду об’єкта, місцевості, де здійснюється будівництво тощо.
Що це дасть?
Така система має на меті стабілізацію галузі будівництва і зменшення ризиків виникнення ситуацій з оманою інвесторів, недопущення випадків виникнення об’єктів будівництва, роботи на яких затягуються у два-три рази більше заявленого строку. Це дозволить вивести будівництво на новий рівень розвитку, залучити іноземні інвестиції в галузь та забезпечити громадян якісними будівлями та спорудами.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437