Страхування ризиків у будівництві. Чому це вигідно добросовісним учасникам ринку
Як страхування допоможе покращити галузь будівництва
Страхування різних напрямів та аспектів у сфері будівництва є дуже поширеною практикою у світі. Вона дозволяє звести до мінімуму ризик появи з боку недобросовісних суб’єктів галузі незавершених та покинутих об’єктів будівництва або знизити втрати фізичних та юридичних осіб, якщо це все-таки трапиться.
Як це працює в інших державах?
Наприклад, у Великобританії, Польщі, Німеччині, США страхуванням охоплено майже всі аспекти галузі: підлягають страхуванню усі етапи будівництва, починаючи від укладення договору з підрядниками й аж до завершення об'єкта з подальшим введенням його в експлуатацію. Також до цього переліку входить страхування проєктних робіт, техніки й обладнання, матеріалів, затримки в термінах початку та/або завершення будівництва тощо.
Страхові компанії повноцінно включаються в процес зведення будівель, зокрема при залученні коштів фізичних або юридичних осіб, держави.
До того ж, страхові компанії мають право контролювати хід робіт на будівництві. Відповідно, фактично вони частково виконують функції контролю і нагляду, викривають ризики при проєктуванні та будівництві.
Особливість вітчизняних реалій для запровадження такого кейсу
Досвід впровадження страхування для України не є новим. Аналогічний процес пройшло автострахування, на досвіді впровадження якого можна говорити про особливості страхувальної галузі України.
Давайте коротко розглянемо моменти, на які треба звернути увагу при впровадженні страхування в галузі будівництва:
- Наразі в Україні недостатньо присутні представники міжнародних страхових компаній. На мою думку, їх варто залучати для того, щоб підкріпити «твердою валютою» будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Це має велике значення для залучення інвестицій до нашої держави для спорудження таких об’єктів, адже дасть іноземним суб’єктам додаткові гарантії надійності та серйозності вітчизняних забудовників;
- Варто передбачити запобіжники, які б попереджували появу фіктивних страхувальників – «клонів» забудовників, його дочірніх підприємств: виділення системи вимог до страхових компаній, які можуть працювати з об’єктами будівництва для уникнення появи фіктивних та недобросовісних учасників, від яких будуть страждати як забудовники, так і інвестори. Це мають бути реальні страхові компанії, що можуть дійсно виплатити гроші в разі настання страхового випадку;
- Запровадження різних типів страхування: по аналогії зі сферою автотранспорту – повне та точкове страхування. Наприклад, страхування настання стихійного лиха (пожежа, повінь, ураган та інше) та нещасних випадків, страхування відповідальності виконавців будівництва, ведення робіт, неправомірних дій третіх осіб (пограбування), брак та помилки при веденні робіт тощо. Також сюди відноситься питання страхування об’єкта комплексно або лише його основних частин, обладнання, всіх робіт або лише частини (монтажні, будівельні, пробний запуск тощо), витрати на прибирання території після завершення будівництва тощо. Має бути встановлений обов’язковий перелік обставин, що страхуються, та додатковий залежно від типу та виду об’єкта, місцевості, де здійснюється будівництво тощо.
Що це дасть?
Така система має на меті стабілізацію галузі будівництва і зменшення ризиків виникнення ситуацій з оманою інвесторів, недопущення випадків виникнення об’єктів будівництва, роботи на яких затягуються у два-три рази більше заявленого строку. Це дозволить вивести будівництво на новий рівень розвитку, залучити іноземні інвестиції в галузь та забезпечити громадян якісними будівлями та спорудами.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 864
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 200
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 122
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 113
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 13963
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8345
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8152
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7342
-
Німеччина практично безплатно отримає трильйон євро – Deutsche Bank
Фінанси 2839