Яким може бути шлях України в епоху Четвертої промислової революції
Розвиток світу вийшов на черговий поворот, спрямувавши у бік Четвертої промислової революції. В нових умовах країни світу змагатимуться за місце серед тих, хто володіє провідними технологіями. Як нам не втратити шанс, який надає історія напередодні кардина
Четверта промислова революція — це новий етап світового розвитку, про якийбагато говорили під час цьогорічного форуму в Давосі. Індустрія 4.0 передбачаєпоєднання в єдину систему автоматизованого виробництва та цифрових технологій,використання кіберфізичних систем, Інтернету речей тощо. Базою для її стартустали розвинені країни G20.
Україні не варто стояти осторонь цього процесу, хоча дуже багато втраченихможливостей протягом останніх 25 років виштовхують нас на периферію світовихпроцесів. Але шанси стати частиною глобального прогресу у нас є. Що ж для цьогопотрібно?
Який шлях обрати?
Перш, ніж переходити до практичних кроків, треба закласти теоретичнийфундамент. Якщо країна чітко не визначила своєї мети та не вказала конкретний шляхдо неї, успішною вона не стане. Слово «реформи», яке зараз лунає скрізь, самепо собі означає лише зміни, але не вказує, куди ми йдемо.
В економічному та суспільному дискурсі України сьогодні пануєультраліберальна позиція. Всі говорять про необхідність горизонтальних змін — дерегуляцію,скорочення державного апарату, правоохоронну реформу тощо. Коли ж заводиш мовупро участь держави у використанні інструментів розвитку, це критикується якшлях до корупції.
Про те, що Україні слід вийти з «ідеологічного полону» лібералізму,постійно нагадує один із найвідоміших економістів сучасності Ерік Райнерт, якийнеодноразово приїжджав до нашої столиці для участі у Київському міжнародномуекономічному форумі (КМЕФ). За його словами, концепція мінімального втручання державита сили «невидимої руки ринку» залишилася в 1980–90-х роках.
Більша частина стратегій, що пропонуються Україні, на переконання панаРайнерта є непродуктивними. Наприклад, перетворення на сільськогосподарськогогіганта викличе дві серйозні проблеми: низький рівень зарплат та економічну еміграціюнаселення. Інша стратегія, яку можна назвати «Україна — це Китай для ЄС», такожпередбачає бідне населення, та й ми не маємо технологічних виробництв Китаю. Значніобмеження має й так звана стратегія «експортного тигра», адже ЄС дає можливістьУкраїні експортувати до себе лише в тих обсягах, які не загрожують інтересам їїчленів.
На думку пана Райнерта, яку я цілком поділяю, зробити Україну заможною можелише комплексна реіндустріалізація. Адже, за винятком декількох експортерівнафти, без індустріалізації жодній країні не вдавалось стати багатою. Доситьпродавати пшеницю в Італію та купувати там спагеті вдесятеро дорожче! Треба експортуватипродукти переробки, а не сировину. Вбиваючи свою промисловість, будь-яка країназіткнеться зі значної еміграцією населення. В той час як в умовах Четвертоїпромислової революції саме людський ресурс є основним для зростання економіки.
Воля, гроші та усвідомленнязмін
Отже, зі стратегією зрозуміло — Україні потрібен розвиток промисловості. І дляцього необхідні «лише» дві речі — політична воля та гроші.
Реформи завжди робляться «зверху», а не «знизу» — в цьому впевнений іншийспікер КМЕФ Артуро Бріс. Саме влада має прийняти стратегії реіндустріалізації йдати чіткий сигнал інвесторам. Також держава має закласти фундамент длязростання. А саме: створити інфраструктуру в широкому сенсі (не тільки дорогита комунікації, але й індустріальні парки, венчурні та інші фонди), забезпечитизахист інтелектуальних прав, розвернути освіту і науку обличчям до потребекономіки.
Звісно, для швидкого зростання потрібні не лише політична воля та бажаннябізнесу. Розвиток у парадигмі Індустрії4.0 потребує вкладення в економіку значних коштів. Як їх залучити? Це питаннясьогодні надважливе. І саме йому, до речі, буде присвячено другий деньКМЕФ-2016. Ми будемо шукати відповіді під час дискусій, для участі в яких Київвідвідають численні представники іноземних компаній, зацікавлених будуватибізнес-відносини з Україною.
До речі, працюючи з іноземними інвесторами, важливоне забути про сприяння внутрішнім інвестиціям. Адже ніхто не буде вкладатигроші з-за кордону, якщо самі українські бізнесмени не інвестуватимуть у своюкраїну.
Хочу наголосити на ще одному аспекті. Якщо ми бажаєморозвиватися в напрямку Індустрії 4.0, нам потрібен не просто розвитокпромисловості, але й широке впровадження інновацій. Сьогодні численні українськірозробники успішно використовують найсучасніші ІТ-технології для закордоннихзамовників. Але чомусь передові технології майже не впроваджуються навітчизняних підприємствах. Що ж робити?
Наші промисловці мають усвідомити, що кардинальнізміни, які несе з собою Індустрія 4.0, вже на порозі. Для цього українськийхайтек-бізнес та профільні асоціації мають відіграти активну просвітницьку роль.Успішні українські хай-тек-компанії можуть стати локомотивами руху до Індустрії4.0 й доносити до промисловців важливість високих технологій саме в їхніхсекторах. І в цьому разі Четверта промислова революція зможе стати для Україниреальністю та запорукою зростання.
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3791
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 366
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 157
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22409
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17361
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16356
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13146
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11062