Яким може бути шлях України в епоху Четвертої промислової революції
Розвиток світу вийшов на черговий поворот, спрямувавши у бік Четвертої промислової революції. В нових умовах країни світу змагатимуться за місце серед тих, хто володіє провідними технологіями. Як нам не втратити шанс, який надає історія напередодні кардина
Четверта промислова революція — це новий етап світового розвитку, про якийбагато говорили під час цьогорічного форуму в Давосі. Індустрія 4.0 передбачаєпоєднання в єдину систему автоматизованого виробництва та цифрових технологій,використання кіберфізичних систем, Інтернету речей тощо. Базою для її стартустали розвинені країни G20.
Україні не варто стояти осторонь цього процесу, хоча дуже багато втраченихможливостей протягом останніх 25 років виштовхують нас на периферію світовихпроцесів. Але шанси стати частиною глобального прогресу у нас є. Що ж для цьогопотрібно?
Який шлях обрати?
Перш, ніж переходити до практичних кроків, треба закласти теоретичнийфундамент. Якщо країна чітко не визначила своєї мети та не вказала конкретний шляхдо неї, успішною вона не стане. Слово «реформи», яке зараз лунає скрізь, самепо собі означає лише зміни, але не вказує, куди ми йдемо.
В економічному та суспільному дискурсі України сьогодні пануєультраліберальна позиція. Всі говорять про необхідність горизонтальних змін — дерегуляцію,скорочення державного апарату, правоохоронну реформу тощо. Коли ж заводиш мовупро участь держави у використанні інструментів розвитку, це критикується якшлях до корупції.
Про те, що Україні слід вийти з «ідеологічного полону» лібералізму,постійно нагадує один із найвідоміших економістів сучасності Ерік Райнерт, якийнеодноразово приїжджав до нашої столиці для участі у Київському міжнародномуекономічному форумі (КМЕФ). За його словами, концепція мінімального втручання державита сили «невидимої руки ринку» залишилася в 1980–90-х роках.
Більша частина стратегій, що пропонуються Україні, на переконання панаРайнерта є непродуктивними. Наприклад, перетворення на сільськогосподарськогогіганта викличе дві серйозні проблеми: низький рівень зарплат та економічну еміграціюнаселення. Інша стратегія, яку можна назвати «Україна — це Китай для ЄС», такожпередбачає бідне населення, та й ми не маємо технологічних виробництв Китаю. Значніобмеження має й так звана стратегія «експортного тигра», адже ЄС дає можливістьУкраїні експортувати до себе лише в тих обсягах, які не загрожують інтересам їїчленів.
На думку пана Райнерта, яку я цілком поділяю, зробити Україну заможною можелише комплексна реіндустріалізація. Адже, за винятком декількох експортерівнафти, без індустріалізації жодній країні не вдавалось стати багатою. Доситьпродавати пшеницю в Італію та купувати там спагеті вдесятеро дорожче! Треба експортуватипродукти переробки, а не сировину. Вбиваючи свою промисловість, будь-яка країназіткнеться зі значної еміграцією населення. В той час як в умовах Четвертоїпромислової революції саме людський ресурс є основним для зростання економіки.
Воля, гроші та усвідомленнязмін
Отже, зі стратегією зрозуміло — Україні потрібен розвиток промисловості. І дляцього необхідні «лише» дві речі — політична воля та гроші.
Реформи завжди робляться «зверху», а не «знизу» — в цьому впевнений іншийспікер КМЕФ Артуро Бріс. Саме влада має прийняти стратегії реіндустріалізації йдати чіткий сигнал інвесторам. Також держава має закласти фундамент длязростання. А саме: створити інфраструктуру в широкому сенсі (не тільки дорогита комунікації, але й індустріальні парки, венчурні та інші фонди), забезпечитизахист інтелектуальних прав, розвернути освіту і науку обличчям до потребекономіки.
Звісно, для швидкого зростання потрібні не лише політична воля та бажаннябізнесу. Розвиток у парадигмі Індустрії4.0 потребує вкладення в економіку значних коштів. Як їх залучити? Це питаннясьогодні надважливе. І саме йому, до речі, буде присвячено другий деньКМЕФ-2016. Ми будемо шукати відповіді під час дискусій, для участі в яких Київвідвідають численні представники іноземних компаній, зацікавлених будуватибізнес-відносини з Україною.
До речі, працюючи з іноземними інвесторами, важливоне забути про сприяння внутрішнім інвестиціям. Адже ніхто не буде вкладатигроші з-за кордону, якщо самі українські бізнесмени не інвестуватимуть у своюкраїну.
Хочу наголосити на ще одному аспекті. Якщо ми бажаєморозвиватися в напрямку Індустрії 4.0, нам потрібен не просто розвитокпромисловості, але й широке впровадження інновацій. Сьогодні численні українськірозробники успішно використовують найсучасніші ІТ-технології для закордоннихзамовників. Але чомусь передові технології майже не впроваджуються навітчизняних підприємствах. Що ж робити?
Наші промисловці мають усвідомити, що кардинальнізміни, які несе з собою Індустрія 4.0, вже на порозі. Для цього українськийхайтек-бізнес та профільні асоціації мають відіграти активну просвітницьку роль.Успішні українські хай-тек-компанії можуть стати локомотивами руху до Індустрії4.0 й доносити до промисловців важливість високих технологій саме в їхніхсекторах. І в цьому разі Четверта промислова революція зможе стати для Україниреальністю та запорукою зростання.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1214
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 336
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 110
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
17748
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 11994
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11766
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 7922
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6886