Реєстровані партнерства замість шлюбу: сутність, перспективи, проблематика

У цій статті пропоную розглянути, які можливості та підводні камені передбачає Законопроєкт № 9103

З березня 2023 року суспільну думку лихоманить від Законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Цей проєкт пропонує альтернативу офіційному шлюбові. Замість одруження одностатеві та різностатеві пари можуть укладати цивільні партнерства та вважатися близькими родичами. 

Наразі Законопроєкт № 9103 перебуває на розгляді Верховної Ради України. Документ вже отримав схвалення декількох профільних комітетів та, скоріш за все, буде прийнятий у найближчому майбутньому.

Що таке реєстроване партнерство та які права отримують партнери

Стаття 1 Законопроєкту № 9103 визначає реєстроване партнерство як зареєстрований добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різної статі. За законом такі партнери вважатимуться сім’єю та близькими родичами. 

Що це означає? Сторони реєстрованого партнерства матимуть права офіційного подружжя та членів сім’ї. Адже українське законодавство передбачає багато випадків, коли дружина, чоловік або близькі родичі мають виняткові переваги. Зокрема, партнери отримають право:

- укласти договір, подібний до шлюбного;

- спадкувати один за одним;

- не свідчити проти партнера в суді чи в органах внутрішніх справ;

- отримувати соціальні виплати, пенсії та компенсації у разі смерті партнера;

- мати право на поділ спільно нажитого майна;

- приймати медичні рішення щодо партнера;

- мати змогу відвідувати партнера у реанімаційному відділенні;

- у разі смерті партнера забрати його тіло з моргу, розв’язати організаційні питання щодо поховання тощо. 

Багато хто вважає, що цей законопроєкт створений винятково для людей, які належать до ЛГБТ-спільноти та хочуть узаконити свої стосунки. Хоча в законопроєкті у поточній редакції реєстроване партнерство – це не обов’язково романтичний союз і його можна використати для різних ситуацій. 

Наприклад, дві літні самотні жінки, які не мають родичів, можуть зареєструвати партнерство, щоб турбуватися одна про одну без жодних юридичних перешкод.  

Чи можна було простіше? Навіщо знадобився окремий інститут реєстрованих партнерств?

На перший погляд, державі було б простіше змінити актуальне законодавство та передбачити, що шлюб можуть укладати одностатеві пари. Проте не все так просто. 

По-перше, визначення шлюбу закріплене Конституцією України. Щоб його змінити, довелося б ініціювати зміни до Основного закону. Це складно навіть за звичайних умов, а в період воєнного стану – взагалі заборонено. 

По-друге, навряд чи наше суспільство готове до таких змін. У європейських країнах одностатеві шлюби легалізовували переважно за підтримки абсолютної більшості населення. Нам до такої єдності ще далеко. Тож наразі законодавець намагається маневрувати, створюючи нові норми, нові альтернативи та не провокуючи прибічників традиційного шлюбу.     

Як війна посприяла прийняттю Законопроєкту № 9103

Інститут реєстрованих партнерств – не нове питання для України. Наша держава мала ухвалити подібний законопроєкт ще у 2017 році в рамках євроінтеграційних процесів. Проте «руки дійшли» тільки зараз, і цьому посприяла війна.     

Адже певною мірою Законопроєкт № 9103 дійсно став відповіддю на запит частини суспільства щодо легалізації одностатевих відносин. З війною цей запит лише загострився. 

Автори законопроєкта вказують, що в українській армії воюють тисячі людей, що перебувають в одностатевих стосунках. У разі поранення або загибелі їхній партнер не має достатнього юридичного захисту з боку держави. За законом він не матиме права претендувати на спадщину, не отримає жодних компенсацій та не зможе проживати у спільному житлі, якщо воно було оформлено на партнера. 

Варто зауважити, що Міноборони не підтвердило інформацію про «тисячі» таких людей на фронті, але все-таки ризикуючи життям задля країни, частина військових залишаються обмеженими у своїх правах. Законопроєкт № 9103 має це виправити. Нагадаю, що петиція на його підтримку набрала 25 тисяч голосів, і тепер її має розглянути Президент. 

Можливість реєструвати партнерства збільшить правову прірву між Україною та рф

Прийняття Законопроєкту № 9103 вчергове підкреслить відмінності між нами та країною-агресором. В той час, як Україна створює новий правовий механізм задля кращого забезпечення прав людини, росія ці права наполегливо ігнорує. 

У січні 2023 року Європейський суд з прав людини розглянув справу «Федотова та інші проти росії». Суд дійшов висновку, що ненадання законодавчої можливості утворити союз одностатевій парі порушує статтю 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 

Звісно, для російського уряду це рішення нічого не варте. Але для України це важливий сигнал. Адже проти нашої держави також є подібні справи в ЄСПЛ Зокрема, «Маймулахін та Марків проти України».   

Було б дивно називати себе частиною європейського світу та водночас продовжувати ігнорувати права одностатевих пар. Тож Закон «Про інститут реєстрованих партнерств» нарешті врегулює це питання.   

Проблеми та дискусії навколо Законопроєкту № 9103

Отже, автори проєкту обрали компромісний варіант: не чіпати інститут шлюбу, але запровадити максимально наближену до нього альтернативу. Фактично, реєстровані партнери є сім’єю.

Проте за такого підходу необхідно вносити зміни до 40+ законів та кодексів України. Доведеться включити згадку про реєстрованого партнера або партнерство у величезну кількість норм, які надають близьким родичам виняткові права та можливості. 

Зокрема, Прикінцеві положення Законопроєкту № 9103 пропонують зміни до таких законів:

- Кодекс законів про працю України;

- Господарський кодекс України;

- Цивільний кодекс України;

- Сімейний кодекс України;

- ЗУ «Про пенсійне забезпечення»;

- ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»;   

- ЗУ «Про громадянство України»;

- ЗУ «Про імміграцію»;

- ЗУ «Про відпустки;

- Земельний кодекс України.

Це далеко неповний та неостаточний перелік. Адже запровадження цивільного партнерства торкнеться багатьох сфер життя, що регулюються різними нормативно-правовими актами. Автори проєкту навряд чи охопили їх усі. Скоріш за все, при проходженні законопроєкту у ВР з’являться додаткові правки у велику кількість інших законів. 

Крім того, не всі державні структури однозначно сприймають Законопроєкт
№ 9103. Свій вердикт уже висловили такі відомства: 

- Міністерство оборони України не підтримало цей проєкт. Щобільше відомство зазначило, що у цьому році саме Мін’юст має розробити та подати законопроєкт про усунення дискримінаційних положень, які порушують права партнерів, що не перебувають у шлюбі. Це передбачено п. 488 Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням КМУ від 14 березня 2023 р. № 221-р. Так Міноборони ніби пропонує «дочекатися» більш пропрацьованого законопроєкту.

- Державна міграційна служба не підтримала законопроєкт в актуальній редакції. Зокрема, відомство не погодилося з можливістю приймати до громадянства України іноземців або осіб без громадянства на підставі реєстрації партнерства з громадянином України.

- Міністерство фінансів України підтримало законопроєкт із зауваженнями в частині надання фінансово-економічних розрахунків.

- Пенсійний фонд України надав зауваження до законопроєкту та зазначив, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

- Комітет з питань молоді та спорту ВРУ підтримав пропозицію щодо прийняття законопроєкту за основу. Проте зауважили, що доцільність створення цивільних партнерств особами різної статті викликає питання. Адже різностатеві пари можуть вільно укладати офіційний шлюб.

Міністерство юстиції України розглядає концепцію законопроєкту як перший прогресивний крок до конструктивного діалогу з суспільством. Новий інститут цивільного партнерства – це визнання державою потреб сучасної особистості та створення реального правового механізму захисту її прав та свобод.

Водночас Мін’юст повідомив, що вже працює над комплексним законодавчим запровадженням інституту цивільного партнерства, з урахуванням особливостей вже наявних правових інститутів. Можливо, невдовзі нас чекає альтернативний законопроєкт про реєстровані партнерства. 

Думка адвокатів з приводу Законопроєкту № 9103

З професійної точки зору запропоновані зміни обговорював комітет Національної асоціації адвокатів України з сімейного права. І варто сказати, що думки колег дуже відрізнялись.

Проєкт однозначно потребує доопрацювань. Зокрема, з точки зору регулювання інтересів дітей. У таких партнерствах дитячі права мають бути захищені не гірше, ніж у сім’ях, що уклали шлюб. Але жодного захисту законопроєкт поки що не передбачає. Наразі питання дітей взагалі оминається. 

Можливо, автори проєкту вважають, що для одностатевих пар «дитячий» аспект точно не на часі. Проте реєстровані партнери можуть спільно виховувати дитину, народжену одним із них. Також ніщо не заважає різностатевій парі народити спільну дитину, перебуваючи у цивільному партнерстві. 

У будь-якому випадку цей законопроєкт – серйозна новела для нашого суспільства. Якщо парламент його прийме, до традиційного шлюбу з’явиться альтернатива, яку зможуть використовувати одностатеві пари. 

Водночас реєстроване партнерство може стати свого роду «підготовкою» до шлюбу для пар різної статі. Особливо, якщо законопроєкт дозволить партнерам надавати перевагу тим правам та обов’язкам, про які сторони домовилися в договорі. Ймовірно, молодь захоче укладати «шлюб» на договірних основах, а не на законних. Адже тоді сторони матимуть право власного розсуду та вибору.