Для роботи з грошима у всіх їх формах, потрібно враховувати як ціну грошей, так і їх купівельну спроможність на початок операції,
Для роботи з грошима у всіх їх формах, потрібно враховувати як ціну грошей, так і їх купівельну спроможність на початок операції, та їх прогнозовану ціну та прогнозовану купівельну спроможність в наперед заданому періоді часу (дисконтування грошей). Різниця між цими двома значеннями повинна бути обов'язково позитивною, а також при цьому повинен формуватись дохід, а ще краще прибуток в купівельних спроможностях грошей. Щоб зберегти номінальну купівельну спроможність певної суми грошей в заданому періоді часу, потрібно до вже зафіксованої в номіналах суми грошей добавити індекс інфляції за цей період часу (ІСЦ). Так, щоб вирахувати номінальну купівельну спроможність 500 грн. через 1 рік, при очікуваному ІСЦ 12% річних, потрібно до 500 грн. добавити індекс інфляції за 1 рік (60 грн.). Разом це дорівнює 500 + 60 = 560 грн. Отже номінальна купівельна спроможність 500 грн. через 1 рік (при заданих умовах) рівна 560 грн. Очевидно, що за умови вкладення 500 грн. в активи під 12% річних, дохід від вкладення знівелює вплив інфляції, дохід становитиме 60 грн., а прибуток 0 грн. Але якщо порівняти, що буде з 500 грн. через рік, якщо їх нікуди не вкладати, то побачимо, що номінальна купівельна спроможність 500 грн. через рік становитиме 440 грн. Втрати очевидні.
Для визначення повної купівельної спроможності заданої суми грошей потрібно до вже зафіксованої в номіналах суми грошей добавити індекс інфляції за цей період часу (ІСЦ) та індекс втрачених економічних можливостей (ВЕМ, середня ставка класичного банківського ДЕПО в заданий період часу). Так, щоб вирахувати повну купівельну спроможність 500 грн. через 1 рік, при очікуваному ІСЦ 12% річних, та ВЕМ 15%, потрібно до 500 грн. добавити індекс інфляції за 1 рік (60 грн.) та індекс ВЕМ (75 грн.). Разом це дорівнює 500 + 60 +75 = 635 грн. Отже повна купівельна спроможність 500 грн. через 1 рік рівна 635 грн. в номіналах. Але якщо порівняти, що буде з 500 грн. через рік, якщо їх нікуди не вкладати, то побачимо, що повна купівельна спроможність 500 грн. через рік становитиме 365 грн. Втрати ще очевидніші.
Це ще легше порівняти на прикладі двох людей з однаковими сумами готівкових грошей в 500 грн. Перша особа розмістила 500 грн. на 1 рік під 15% річних і отримала в номіналах через рік дохід - 575 грн. (560 грн. це відновлення купівельної спроможності + 15 грн. доходу). Друга особа нікуди не вкладала 500 грн. і через 1 рік повна купівельна спроможність її грошей дорівнювала 365 грн. Вона не повернула своїм грошам, в сумі номіналів 500 грн., купівельної спроможності (- 60 грн.) та втратила ВЕМ (- 75 грн.). Різниця в повній купівельній спроможності 500-та грн. через 1 рік рівна 210 грн. Тобто купівельна спроможність 500 грн. на 01.01.2011 р. дорівнює 365 грн. через 1 рік. При цьому в другої людини, в номіналах залишається сума в 500 грн. незмінною.
Отже гроші, які в готівковій формі є в людини сьогодні завжди дешевші (мають меншу купівельну спроможність), ніж вчора та завжди дорожчі (мають більшу купівельну спроможність), ніж завтра.
Тому ідеальний відсоток, під який бажано вкладати кошти на 1 рік, якщо ІСЦ 12% річних, а ВЕМ 15% річних - становить від 27 % річних і вище.
Основою для активних і пасивних операцій з грошима у всіх їх формах є процес формування заощаджень і накопичень та перетворення цих грошей в «стартовий капітал». Для цього щомісячні доходи фізичної особи повинні значно перевищувати всі щомісячні витрати.
На валютному ринку України, при роботі з готівковими грошима, час від часу виникають такі умови, за яких пересічний українець може підвищити купівельну спроможність купленої ним валюти, наприклад Євро. Наприклад, на початку жовтня 2011 року курс Євро в Україні щодо грн. знизився з 11.86 грн./Є у травні 2011, до 10.79 грн./Є на 03 жовтня 2011 року.(сайт НБУ). Це означає, що на стабільні щомісячні доходи в грн. можна купити більше валюти Євро і відповідно на цю більшу кількість Євро можна купити більше товарів. Наприклад, якщо автомобіль ВМW 2011 року випуску куштував в травні 2011 року Є35 000 і це становило 415 000 грн., то на початок жовтня 2011 цей автомобіль можна купити за ці ж Є35 000, але це вже по новому курсу обміну валют буде дорівнювати 377 650 грн. Отже різницю 37 350 грн. можна витратити на купівлю додаткових споживчих вартостей (товарів чи послуг), а можна заощадити в Євро (Є 3 462) чи навіть покласти на ДЕПО в банк під 5-6% річних в Євро. Такої можливості жителі Євросоюзу не мають, оскільки отримують доходи в Євро. Якщо їхні доходи за період з початку травня до початку жовтня не індексуються на індекс інфляції, то вони отримують гроші знецінені в купівельній спроможності Євро. В українців (та інших жителів країн за межами Євросоюзу) в цьому випадку є позитивна перевага, якою вони можуть скористатись. Отже якщо в громадян України є надлишкові суми в грн., і вони ще не скористались бонусом ринку валют, то саме час з початку жовтня 2011 року почати скупку Євро (і можливим розміщенням на ДЕПО) з очікуваннями на зміцнення Євро по відношенню до грн. до кінця 2011 року, чи протягом 2012 року.
Порівняння вкладень громадян на ДЕПО банків в різних валютах, показує як банківський відсоток корелює з рівнем інфляції щодо отримання доходів та прибутку в купівельних спроможностях, по вкладеннях кожної з валют. Прибуток залежить від кон`юктури ринку капіталів на день отримання доходу від ДЕПО.
Так банківський ДЕПО в грн. під 15% річних, при інфляції (ІСЦ) 12% річних очевидно дає дохід в 3% річних в купівельних спроможностях грн. Прибуток високо інфляційний.
ДЕПО в $ під 8% річних, при доларовій інфляції (ІСЦ) 5% річних очевидно дає дохід в 3% річних в купівельних спроможностях $. Прибуток середньо інфляційний
ДЕПО в Є під 6% річних, при інфляції Євро (ІСЦ) 3% річних очевидно дає дохід в 3% річних в купівельних спроможностях Є. Прибуток низько інфляційний
Тобто слід враховувати, що протягом року інфлює і тіло ДЕПО і %-ки. Тому цілком очевидно, що найбільше зменшення купівельної спроможності тіла та %-ків відбувається у грн. На практиці всі операції з певною сумою грошей потрібно вимірювати в купівельних спроможностях цієї суми грошей, а не в накопичених протягом якогось часу номіналах. В номіналах гроші лише обліковуються. Накопичені гроші в номіналах можуть принести дохід, але не принести прибутку в купівельних спроможностях, а в деяких випадках збільшена кількість номіналів грошей протягом певного часу, може принести взагалі збитки в купівельних спроможностях грошей.
Заощадження у валюті також можуть не приносити прибутку. Їх задача в іншому. Переведені у валюту гривневі заощадження зменшують інфляційний тиск на придбану новостворену додаткову вартість і тимчасово сприяють зменшенню швидкості втрати купівельної спроможності накопиченої гривневої грошової маси.
Майже повністю спасають від зменшення купівельної спроможності грошей в часі, як тіла так і %-ків, накопичення новоствореної додаткової вартості у формі злитків банківських металів (золота, срібла, платини), а також останнім часом у формі промислової міді, алюмінію і нікелю. А ще краще, так звані «депозити в банківському золоті» на термін від 3 років. При цьому потрібно розуміти, що між банківським золотом та золотом в виробах і прикрасах - велика вартісна і цінова різниця. При цьому вартість і ціна банківського золота та вартість і ціна золотих виробів мають суттєві відмінності при продажі через певний час. Продаж золота, як лому металу, в золотих виробах чи прикрасах призводить до втрати майже 40-50 % ціни і 10-20% вартості золота. А злитки банківського золота повинні мати спеціальний Сертифікат і захисну плівку. Якщо цього немає, то при покупці у фізичної особи золота через 3-5 років, банк купить його із скидкою на відновлення кольору і інших фізичних властивостей золотих злитків. Бажано золоті злитки продавати тому ж банку, в якому воно купувалось (на злитку клеймо банку). Ціна грама золота в злитку більшої ваги завжди буде дешевшою, ніж в злитку меншої ваги. Найвигідніше купувати найліквідніші злитки золота в 50, 100 і 200 г.
Для середньостатистичного українця варто зберігати готівкові гроші з метою формування заощаджень та накопичення в трьох сегментах:
• Короткотермінові кошти (поточні щоденні витрати) потрібно зберігати на розрахункових рахунках банків для фізосіб («електронний гаманець» під 8-10% річних) з спеціально емітованою пластиковою карткою у валюті поточних витрат. Як правило це гривня.
• Середньострокові кошти (накопичуються і витрачаються протягом року) потрібно зберігати на ДЕПО-рахунках у банку з врахування діючого законодавства щодо гарантій вкладів фізичних осіб. Всю суму цих коштів варто розподілити щонайменше на 3 рівних частини в $, Є, та грн. В залежності від кон`юктури ринку, в певні періоди, можна Є замінити швейцарським франком. А ще краще розширити кошик валют до 5-ти (напр. додати китайський юань), тоді і середньорічна дохідність від накопичень буде вищою і курсові ризики значно знизяться. Можна також скористатись послугою відкриття банківського мультивалютного ДЕПО.
• Довгострокові кошти (не плануються витрачатись протягом 3-5 років) потрібно зберігати в активах, що мають сталий довготерміновий тренд до зростання (банківське золото в злитках 50, 100 і 200 г; житлова нерухомість у формі 1 чи 2-х кімнатних квартир поблизу станцій Метро чи великих навчальних закладів; комерційна нерухомість на 1-му поверсі з фасадними вікнами і т.д.)
• Якщо після розподілення тимчасово вільних коштів в формі заощаджень та накопичення, ще залишаються вільні кошти, які не плануються витрачатись протягом 5-ти і більше років, їх потрібно направляти в інвестиції. Наприклад власний чи корпоративний бізнес, венчурні інвестиції, ПІФи і т.д. Туди ж бажано направляти відсотки від 2-го та 3-го пунктів цього правила.
Для компенсації можливих втрат частини доходу і прибутку при роботі з різними формами грошей (курсові, цінові, виробничі ризики), додатково бажано тримати частину грошей у формі «гроші-товар», тобто для спекулятивних операцій на ринку валют. Правда, стартова сума грошей при цьому, повинна становити не менше $50 000 чи суми - еквіваленту в інших твердих валютах. Практика роботи з «грошима-товар», 2005 – 2012 років показала, що найприбутковіше працювати з найбільш нестабільною валютою Євро, а фіксацію доходів і прибутку здійснювати у відносно стабільній валюті дол. США. Облік грошей в номіналах при цьому, здійснюється як правило в грн. (в Україні). А ще краще оформити відкриту кредитну лінію в одному з комерційних банків, з відповідним лімітом грошей та з емітованою під це пластиковою карточкою (для оперативності прийняття рішень). Тоді ризики втрати купівельної спроможності стартової суми грошей (тіла «гроші-товар») близький до нуля. А відсотки від спекулятивних операцій на ринку грошей (за мінусом щомісячних зобов'язань у %-ках перед банком) можна частково знову направляти на збільшення стартової суми грошей. Коли сума грошей в формі «гроші-товар» досягне розміру $100 000 і буде дальше зростати, то вона почне приносити щороку відчутний дохід і відповідно прибуток у купівельних спроможностях грошей.
Також при роботі з грошима потрібно враховувати циклічність фінансових та економічних криз (12, 24 і т.д. років), ризики втрати тіла заощаджень і накопичень та інші форс-мажорні обставини і корегувати відповідно до них всі свої дії з власними грошима.
