Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.07.2016 14:07
Після Варшави: як НАТО допомагатиме Україні?
Останній саміт НАТО, який проходив у Варшаві 8–9 липня, вже встигли охрестити одним із найбільш знакових за всю історію Альянсу. Яке місце у його порядку денному займала Україна і що він приніс нашій державі?
За останні два з половиною роки НАТО зіткнулася з безпрецедентними викликами європейській та євроатлантичній безпеці. Агресивна політика РФ, спрямована на силовий переділ кордонів, загарбання територій сусідніх держав, розв’язання війни задля відновлення свого впливу у регіоні, який Кремль вважає своєю «зоною стратегічних інтересів», загроза стабільності й миру в Європі через розбудову російської військової машини, а ще загроза ісламістського тероризму та європейські внутріполітичні проблеми, пов’язані з Brexit’ом – все це формувало контекст саміту у Варшаві.
З усього переліку загроз чільне місце для Альянсу займає Росія з її агресивною, ревізіоністською політикою, спрямованою на відновлення двополюсного протистояння з Вашингтоном за зразком «холодної війни».
Відтак головна увага лідерів Заходу була прикута до проблеми трансформації існуючих безпекових механізмів для максимально ефективної протидії цій загрозі.
Природно, чільне місце у цих процесах займає Україна.
Наша держава насьогодні володіє унікальним ресурсом, конче необхідним НАТО. Це – безпрецедентний досвід ведення повномасштабних (а тому немислимих для Європи ХХІ століття) бойових дій проти російської армії.
Починаючи від «гібридного сценарію» і закінчуючи повноцінними зіткненнями з використанням важкої бронетехніки, артилерії та піхоти, українські Збройні сили набули практичного досвіду протидії тій основній загрозі, на подолання якої сьогодні спрямовані майже усі наявні ресурси НАТО.
Відтак Альянс виявив цілковиту готовність до підтримки України, затвердивши на засіданні Комісії Україна–НАТО масштабний пакет допомоги нашій державі.
Однак Києву слід об’єктивно оцінювати ситуацію. Очевидно, що для подолання тих складних викликів, перед якими стоять Брюссель і Вашингтон, недостатньо тільки військового професіоналізму й звитяги українських вояків.
У цих складних умовах НАТО потребує набагато надійнішого партнера, який був би в змозі посилити не тільки військову безпеку Альянсу – зрештою, на Заході сподіваються, що до випробування воєнної могутності блоку справа не дійде.
НАТО зацікавлена не лише в сильній українській армії. Нашим Західним союзникам потрібні сильні й професійні українські спецслужби та поліція, чесні суди, ефективна економіка й внутрішня політична стабільність. Саме така Україна може принести ту довгострокову користь Альянсу, якої він потребує.
Відтак, основні напрями застосування прийнятого пакету допомоги Україні концентруються довкола сфер, визначених для цільових трастових фондів ще під час Уельського саміту НАТО у 2014 році – модернізація систем логістичного забезпечення, командування і контролю українського війська, кібернетична безпека, реабілітація поранених військовослужбовців. Ефективні реформи у цих секторах тепер залежатимуть від Києва, від того, наскільки ефективно він зможе використати надану Заходом допомогу. Виконавши це «домашнє завдання» наша країна зможе впевнено рухатися далі.
Тож у нас ще багато роботи, кінцевим результатом якої стане не лише сучасна, ефективна Україна, але й держава – бажаний партнер і повноправний учасник НАТО і ЄС.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль вчора о 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов вчора о 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
Топ за тиждень
Популярне
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 9583
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 6071
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5060
-
"Справжній бедрум панк": музичні новинки тижня
Життя 3994
-
Майк Тайсон програв Джейку Полу
Життя 3844
Контакти
E-mail: [email protected]