Особливості зняття недоторканності з депутатів: Без привілеїв ніяк
Верховна Рада завершила процес скасування недоторканності з народних депутатів, ухваливши відповідний законопроект № 2237.
До другого читання документ зазнав деяких змін і вкотре засвідчив, без привілеїв депутати ніяк не можуть. І навіть в такому "делікатному" питанні, як притягнення до кримінальної відповідальності, вони передбачили для себе цілком відмінний від "простих смертних" порядок. Ще й статтю в законопроекті назвали - "особливий порядок притягнення до відповідальності народного депутата".
Як бачимо, про обіцяну рівність для всіх чомусь забули. Та й розмови про рівність закінчуються там, де є особистий інтерес.
Все не як у громадян
Народні депутати мають декілька особливостей щодо притягнення до кримінальної відповідальності, які аж ніяк не розповсюджуються на простих громадян. Таким чином рівні умови відсутні.
Насамперед поговоримо про ті норми в законопроекті, які є не лише "особливими", а так би мовити посилюючими для депутата.
По-перше, здійснювати досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, зможе тільки НАБУ та центральний апарат ДБР відповідно до їх підслідності. У простих українців цим займаються слідчі не лише НАБУ, ДБР, а також Нацполіції, органів безпеки.
Є норми, які передбачають, наприклад, ще більше гарантій для депутатів від затримання. Це реалізоване бажання захистити себе, що явно не свідчить про рівність всіх перед всіма.
Так, наприклад, затримати народного депутата без дозволу слідчого судді можна буде лише, якщо народного обранця застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.
Але при всій "особливості" притягнення до відповідальності все одно рівних умов немає не те що порівняно з людьми, але й порівняно з іншими депутатами. Вибіркове правосуддя полягатиме в тому, що провладні депутати будуть більш захищені, а опозиційні – менше.
Насамперед йдеться в контексті залежності депутатів від генпрокурора, який своєю чергою представляє більшість, президента України.
Саме генпрокурор вноситиме до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, які можуть свідчити про вчинення народним депутатом злочину.
Саме генпрокурор погоджує клопотання про затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук в його житлі, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування негласних слідчих дій та інших заходів, що обмежують права та свободи народного депутата.
Така залежність від рішень генпрокурора є найважливішим ризиком законопроекту. Таким чином, проект містить корупційні ризики і може допускати неоднакове застосування, коли щодо одних депутатів навіть відомості до ЄРД не будуть вноситися, а щодо інших – будуть застосуватися всі процедури.
Є небезпека переслідування "неугодних" депутатів. Тобто нерівність у вчиненні правосуддя в усій красі.
По-друге, встановлюється можливість притягнення народного депутата до юридичної відповідальності за його висловлювання лише під час теле- чи радіоефірів. Натомість народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання лише у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Натомість за будь-які інші висловлювання його можна буде притягнути до відповідальності. Такі норми не сприятимуть ані депутатській незалежності, ані захисту права на свободу.
Окрім того, відтепер голову ВРУ треба буде повідомляти про затримання народного депутата, застосування щодо нього запобіжного заходу не пізніше 24 годин з моменту вчинення таких дій.
І наостанок нагадаю, що Венеційська комісія висловилась проти цілковитого скасування депутатської недоторканості.
У своєму висновку CDL-AD(2015)013 експерти комісії зазначили, що в політичній системі з вразливою демократією, такою як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту.
Це далеко не перший критичний висновок міжнародних експертів щодо законодавчих ініціатив Зе!команди. Але думка експертів нікого не цікавить.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11737
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3300
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2770
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1960
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1842