Чому пусті районні суди вже в кінці 2015 року стануть реальністю?

Українська влада запізнюються із проведенням атестації суддів щонайменше на півроку. Але замість того, щоб розпочати процес кваліфікаційного оцінювання, депутати пропонують його ускладнити.

Українська влада запізнюються із проведенням атестаціїсуддів щонайменше на півроку. Але замість того, щоб розпочати процескваліфікаційного оцінювання, депутати пропонують його ускладнити. Крім того,депутати хочуть запровадити повторні екзамени для кандидатів на посаду судді,що нині перебувають в резерві. Наслідком таких кроків може и «кадровий голод» всудовій системі, втім він не допоможе подолати суддям залежність відукраїнських політиків.

«Покращення»від депутатів

15 липня 2015 року у Верховній Раді зареєстрованозаконопроект 2358а, який знову  «удосконалює» законодавство з питаньсудочинства.   Ним пропонують змінитипроцедуру проведення атестації суддів, яку було запроваджено тільки піврокутому. А також ж й інші "новації", які напряму впливають на кадровийсклад українських судів.

Нагадаю, що атестація суддів або кваліфікаційнеоцінювання  передбачене законом "Провідновлення довіри до судової системи". Першу хвилю атестації, яку загаломмають пройти майже 9 тисяч українських суддів, мали розпочати ще півроку тому,а завершити у вересні 2015 року. Однак по факту ВККСУ сьогодні ще тількирозробляє методику проведення кваліфікаційного оцінювання. Таким чином маємовже "відхилення" від графіку щонайменше на півроку.

Атестація - процедура, яку мали пройти діючі судді. Втімновий закон стосується не тільки їх, а й кандидатів на посаду судді, якізнаходяться у кадровому резерві. В разі прийняття закону їмдоведеться...повторно складати кваліфікаційні іспити. Така ж доля чекає накандидатів, які вже рекомендовані Вищою кваліфікаційною комісією суддів напосади, але не призначені. Вища рада юстиції буде зобов'язана повернутиїх документи ВККСУ, і ці люди також змушені будуть складати іспитиповторно.

Зміниабо кадрова чистка?

Для того, щоб зрозуміти, чому така пропозиція виглядаєщонайменше дивною, нагадаю, що система добору кандидатів на посаду судді увигляді кваліфікаційного іспиту була запроваджена у 2010 році і отрималависоку оцінку міжнародних експертів.

Зокрема, схвальні відгуки Венеціанської комісії,а також була позитивно оцінена експертами Ради Європи у форматі роботи Східногопартнерства. Процедура запровадження кваліфікаційних іспитів вУкраїні проходила за участі фахівців проекту USAID:«Україна: верховенство права». Експерти-тестологи якого навчали співробітниківКомісії та Національної школи суддів України, як формувати тестові завдання длякандидатів, проводити їх апробацію. 

Невже сьогодні українська влада вважає, що рекомендаціїміжнародних експертів не були достатньо змістовними, або ж мета законопроекту в  іншому – просто змінити склад українськихсудів, використовуючи повторну атестацію або повторне кваліфікаційне оцінюванняяк привід?

Кваліфікаційнийіспит як система

Кваліфікаційний іспит - це не просто завдання у виглядітестів, це ціла система підготовки кандидата на посаду судді, тривала у часі.

Так, спочатку кандидат складаєанонімне тестування із 13 правових дисциплін для виявлення рівня загальнихтеоретичних знань. В разі успішного складання тестів і проходження спеціальноїперевірки, кандидатів направляють на підготовку до Національної школи суддів на6 місяців. По закінченні якої вони знову складають іспит, який є допуском дляподальшого оцінювання і наступного етапу – кваліфікаційного іспиту. Самкваліфікаційний іспит складається із тестування із 4 спеціалізацій. А такожвключає в себе практичне завдання, яке виконується протягом 2 днів.

Складання таких тестів було дійсно анонімним. Комісіязабезпечувала сканування бланків відповідей на тестові завдання ізвикористанням комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, щодозволяло в автоматичному режимі обрахувати кількість правильних відповідей тавизначити загальну кількість набраних кожним кандидатом балів.

Персоніфікація результатів тестування проводилась тількипісля завершення обробки всіх бланків відповідей та обрахунку автоматизованоюсистемою тестових балів кожного з учасників.

Оцінювання практичних завдань кандидатів здійснювалосьнезалежними екзаменаційними комісіями. До складу якої входило 3 особи: членВищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя відповідної спеціалізаціїта науково-педагогічний працівник.

І тільки після успішного складення кваліфікаційногоіспиту, кандидат отримує свій рейтинговий бал і стає до кадрового резерву.

Тобто таким чином була забезпечена прозорість іпублічність процесу. У спостереженні за проведенням тестів брали участьпредставники проектів міжнародної технічної допомоги, громадських організацій, ЗМІта вищих навчальних закладів. Перед тестуванням їм, на вимогу, давалиможливість ознайомитись з розподілом членів Комісії за аудиторіями, а також зрозподілом кандидатів у підгрупи, перевірити цілісність контейнерів і пакетів зтестовими матеріалами.

Рівень організації проведення тестування високо оцінили інезалежні спостерігачі та експерти, в тому числі й міжнародні. Керівник проектуUSAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон також відзначив значний внесок Комісіїу розробку та впровадження єдиного, загального порядку проведення тестування.

А президент Міжнародної громадської організації“Універсальна екзаменаційна мережа” Сергій Мудрук відзначив глибокий рівень іконструктивність співпраці з представниками громадськості, на які пішла Комісіяу процесі здійснення публічного моніторингу її екзаменаційної діяльності. Вінтакож зазначив, що напрацьовані пропозиції оперативно приймались Комісією дорозгляду і велика їх частина була схвально нею прийнята та відзначив високий(практично маскимальний) ступінь доступу та свободу пересування, який Комісіянадала спостерігачам в день проведення тестування.

Те ж саме було зазначено спостерігачами  Міжнародного фону «Центр суддівських студій».На їх думку, це засвідчило про бажання Комісії максимально прозоро проводитианонімне тестування і удосконалювати свою діяльність.

Тобто, підсумовуючи можна сказати, що процедуракваліфікаційного оцінювання була високо оцінена міжнародними експертами,оскільки проводилась публічно і прозоро. Сам процеспідготовки триває не менше ніж півроку, а частіше – рік і більше. Такожє й фінансовий аспект проблеми, на підготовку кандидатів на посаду судді витрачаються кошти держбюджету,наприклад, 2015 року передбачено понад 24 мільйони гривень. 

Втім зараз депутати пропонують фактично анулюватирезультати такої підготовки і відправити кандидатів з резерву проходити цюпроцедуру повторно. Кандидати, які мають рекомендацію на зайняття вакантноїпосади ще з 2013 року, встигли підготувати пакет документів, написати рефератита отримати позитивні відгуки. Чому наразі ставляться під сумнів бали,  отримані ними 2 роки тому?

Здається, що єдина підстава для повторного складанняіспиту такими людьми - це зміна влади, тому що якихось інших зрозумілих обґрунтуваньна користь повторного кваліфікаційного іспиту автори законопроекту просто ненадають.

Кадровий«голод»

На практиці в країні можуть виникнути складнощі ізформуванням суддівського корпусу навіть з цим резервом, який є на сьогодні. Айого ліквідація, фактично запропонована депутатами, взагалі призведе доколапсу. Чому можна зробити такий висновок? Давайте просто порахуємо.

За даними Вищої ради юстиції України, станом на 8 травня2015 року у неї на розгляді перебував 601 матеріал про звільнення суддів зпосад з різних підстав, що створює таку ж кількість майбутніх вакансій суддів.

Біля 50 вакансій у судовій системі буде утворено післязавершення процедури переведення суддів за рекомендаціями ВККСУ, які та надалана своєму засіданні 14 травня 2015 року.

Також, за даними ВККСУ, станом на 14 травня 2015 року урезерві кандидатів на посаду судді вперше перебувало 1197 осіб.

З них:

-                   16 кандидатів із першогодобору ВККСУ, термін перебування в резерві яких закінчився 29 червня 2015 року.Цим людям вже доведеться складати кваліфікаційний іспит повторно - незалежновід того, буде прийнятий законопроект чи ні.

-                   638 осіб з другого добору -їх термін перебування в резерві завершиться у листопаді 2015 року.

-      та 543 особи з третього добору, їх термін перебування у резервізакінчується у грудні 2016 року.

Нагадаю, що результати кваліфікаційного іспиту дійснівпродовж 3 років. Тому, можна спрогнозувати, що у грудні 2015 року, на який припадеможливий пік кількості звільнень суддів, в резерві перебуватимуть лишекандидати на посаду судді третього добору.

За попередніми результатами конкурсу на заміщеннявакантних посад в українських судах, проведеного Вищою кваліфікаційною комісієюсуддів України у травні-червні 2015 року, перемогу одержали біля 100 кандидатівз цього добору, а отже їхня загальна кількість у резерві скоротиться до 443чоловік.

Таким чином, після завершення усіх вищезгаданих процедурпотреба судової системи у кадрах на кінець 2015 року, навіть без урахування тихсуддів, які будуть звільнені у ході люстрації або внаслідок перевірки, що  проводиться в рамках Закону "Провідновлення довіри до судової влади", складе біля 950 осіб, що більшеніж вдвічі перевищує кількість кандидатів на посаду судді, які залишатьсяна той момент у резерві.

Як наслідок, всудах перебуватиме більш ніж півтисячі вакансій, замістити які швидко - невийде.  А судді будуть перенавантажені,що аж ніяк не вплине позитивно на якість правосуддя. Найбільше проблем буде всудах загальної юрисдикції  - тобто тійланці правосуддя, до якої загрозу, що робота 10 українських судів може бутипризупинена просто через відсутність суддів, повноважних для здійсненняправосуддя. Про це в листі на ім’я голови Верховної Ради України пише ГоловаРади суддів України Валентина Сімоненко. Так чому депутати ще більшепоглиблюють існуючу проблему?

Реформачи втручання?

В тому, що кадрові призначення в судах не відбувались,винна в першу чергу держава. Більше року не працювала Вища рада юстиції таВККСУ, що фактично блокувало будь-які кадрові ротації в судовій системі. Більшероку цими органами не проводились процедури звільнення суддів та призначення напосаду судді вперше, а кандидати, з вини держави були позбавлені права набезперешкодний доступ на професію.

Така поведінка держави цілком може бути розцінена якстворення штучної перепони кандидатам на їхньому шляху до зайняття посадисудді. Більше того, може бути і предметом розгляду в Європейському суді з правлюдини з мотивів порушення Україною задекларованого частиною першою статті 8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втім вже зараз можна зробити висновок, що під судовоюреформою Верховна Рада чомусь розуміє втручання роботу в судової системи. І неполишає спроб на власний розсуд формувати кадрову політику в судах.  Що аж ніяк систему українського правосуддянезалежною.

Незалежність судової системи ми отримаємо тільки тоді, колиполітики втратять можливість впливу на діяльність суддів, в тому числі напроцес призначення суддів. Це є рекомендацією Венеціанської комісії, відповіднурекомендацію містить й рішення Європейського суду з прав людини «Волков протиУкраїни».

Втім поки ані Верховна Рада, ані Президент не поспішаютьпозбавляти себе такого права. Тому у найближчому майбутньому ми будемо бачитивідсутність судової реформи паралельно із процесом перерозподілу сфер впливу насудову систему.

А винними у відсутності реформ, скоріше за все, знов назвутьсамих суддів. Нажаль, це стало традиційним виправданням нинішніх політиків.