Протекціонізм під виглядом патріотизму - нова загроза для ProZorro
Можливе прийняття законопроекту №7206 не має на меті реальну підтримку вітчизняного бізнесу та не відповідає цілям та заходам, узгодженої з ЄС Стратегії реформування та розвитку прозорої та не дискримінаційної системи публічних закупівель України, затв
“ Купуй українське, плати українцям ” – ні це не реклама, а новий законопроект «Купуй українське, плати українцям» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва)№7206 від 17.10.17, що внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту він направлений на захист вітчизняних виробників та ставить на меті створення сприятливих передумов для ефективного використання механізму публічних закупівель як засобу стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва.
Законопроект включено до порядку денного засідання Комітету з питань економічної політики на 15 листопада цього року.
Даним законопроектом передбачено врахування місцевої складової в приведеній ціні та критеріях оцінки під час вибору переможця, тобто надання переваги українським виробникам перед іншими учасниками.
На перший погляд, мета гарна, однак інструмент її досягнення викликає занепокоєння (як завжди, диявол в деталях).
По-перше , основною метою публічних закупівель є забезпечення відкритого та ефективного витрачання коштів платників податків для забезпечення населення необхідними товарами, роботами та послугами дотримуючись при цьому принципів конкуренції та недискримінації, а не розвиток та підтримка якихось конкретних «політично та спекуляційно-улюблених» секторів виробництва.
По-друге , встановлення будь-яких преференцій та конкурентних переваг для національних компаній під час проведення публічних закупівель суперечить взятим Україною зобов ’ язанням в рамках Угоди СОТ про державні закупівлі (Україна доєдналася до Угоди у 2016 році) та Угоди про асоціацію з ЄС (остаточно набула чинності з 1 вересня 2017 року).
Варто нагадати, що Угода СОТ про державні закупівлі є однією з найбільш вагомих міжнародних угод у сфері публічних закупівель, що визначає рамкові вимоги стосовно процедур, принципів і правил здійснення публічних закупівель країнами-Сторонами Угоди та передбачає взаємовигідне відкриття ринків публічних закупівель серед її учасників. Україна приєдналася до Угоди 18 травня 2016 року і з цього дня українські компанії отримали право брати участь у державних закупівлях 4 6 країн-учасниць угоди GPA .
Начебто логічним є посилання розробників законопроекту на досвід окремих країн світу, які на державному рівні встановлювали практику обов’язкового залучення місцевої складової, у тому числі за участі малих та середніх підприємств, до реалізації галузевих та регіональних програм розвитку.
Однак, можливість застосування такого механізму вже передбачено і в Законі України «Про публічні закупівлі», зокрема у частині 1 статті 28.
Згідно зарубіжного досвіду та нашого законодавства, саме замовник встановлює кваліфікаційні вимоги до потенційних учасників, визначає технічні специфікації до предмету закупівлі та критерії оцінки пропозицій.
Зокрема, передбачена можливість застосування не цінових критеріїв для предметів закупівлі, що мають складний та спеціалізований характер.
Для закупівель, пов’язаних із надзвичайним станом в соціально-економічній та військово-політичній сферах взагалі існує окремий Закон України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» , який теж передбачає врахування місцевої складової в предметі закупівлі, а також застосування інших нецінових критеріїв.
Звертаємо увагу, що за статистикою 99% учасників та переможців у публічних закупівлях є саме українські компанії, які платять податки і створюють робочі місця саме в Україні, навіть якщо продають продукцію з іноземною складовою, що є об’єктивною реальністю у 21 столітті в умовах економічної глобалізації. У цьому ж контексті доволі проблемним питанням є чітке розуміння, що саме є продукцією вітчизняного виробництва і хто саме є вітчизняним виробником, коли часто бенефіціари зареєстровані в іноземних та офшорних юрисдикціях. Будь-які механізми підтвердження «вітчизняного» передачають певний адміністративний механізм, що як завжди має істотні корупційні ризики.
Крім того, в Україні з серпня 2017 року діє Закон України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” , який саме і направлений на підтримку та стимулювання національних компаній державою, при цьому не спотворюючи конкуренцію на ринку.
Зважаючи на викладене, Transparency International України впевнена, що українській владі варто якісно і повномірно використовувати наявні механізми, зокрема державної допомоги та ефективного стимулюючого податкового законодавства для стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва й припинивши спроби вирішувати ці проблеми шляхом внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Натомість та вочевидь, важливою публічною і реальною (не популістською) ознакою підтримки вітчизняних виробників став би також особистий приклад депутатів, політиків та урядовців купувати і користуватися українською технікою, одягом, медичними послугами та відпочивати в Україні.
Отже, можливе прийняття законопроекту №7206, на нашу думку, не має на меті реальну підтримку вітчизняного бізнесу та не відповідає цілям та заходам, узгодженої з ЄС Стратегії реформування та розвитку прозорої та не дискримінаційної системи публічних закупівель України, затвердженої Урядом для виконання Угоди про Асоціацію.
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус вчора о 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков вчора о 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак вчора о 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак вчора о 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер вчора о 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 433
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 225
- Модель нової індустріалізації України 175
- Професії зникають, навички – у тренді 169
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 131
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 12813
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 8979
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4421
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 4001
-
Життя від вихідних до вихідних: експерти дають поради, як покращити будні
Життя 3520