Томенко та ОДТРК намагаються "злити" реформу Суспільного мовлення

Поки Рада працює над бюджетом, директори ОДТРК через окремих народних депутатів намагаються знівелювати створення суспільного мовлення, запуск якого очікується у 2015 році. Томенко зареєстрував проект змін до Закону про суспільне мовлення, який фактично ле

Поки у Верховній Раді триває робота над бюджетом країни, очільники обласних державних телерадіокомпаній, через окремих народних депутатів, намагаються встромити палку в колеса реформи суспільного мовлення, запуск якого очікується у 2015 році. Нардеп Микола Томенко зареєстрував проект змін до ухваленого навесні Закону про суспільне мовлення, яким фактично пропонує легалізувати відкат реформи та розпад Національної суспільної телерадіокомпанії України – одразу ж після її утворення.

Прийнятий під тиском громадських активістів Закон про суспільне телебачення та радіомовлення передбачає створення незалежної від Уряду та Президента Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), на базі Національних теле- та радіокомпанії, обласних та регіональних ДТРК, ТРК «Культура» та Укртелефільму. У Наглядовій Раді, яка опікуватиметься призначеннями та редакційною політикою НСТУ, більшість складуть представники громадських організацій, а також будуть відсутні державні службовці. Суспільний мовник буде звільнений від обов'язку висвітлювати діяльність органів влади, зате буде зобов'язаний щорічно звітувати про роботу та проходити фінансовий аудит. Мовлення вестиметься на двох загальнонаціональних телеканалах та трьох радіоканалах, головним його пріоритетом стане захист суспільних інтересів. На цих каналах щоденно виділятиметься час для місцевих новин та програм.

На шляху створення суспільного мовника Кабмін та громадські експерти стикнулися з рядом нормативних проблем – які можна вирішити через внесення технічних змін в ухвалений навесні закон, а також із набираючим обертів лоббі «телерадіофункціонерів» із регіонів – які теж запропонували свої зміни, бажаючи розвернути назад реформу суспільного мовлення щоб захистити власні інтереси.

Нормативні проблеми: чого не вистачає для запуску суспільного?

Потребує законодавчого уточнення організаційна-правова форма НСТУ – а саме, «публічне акціонерне товариство, де 100% акцій належить державі». Таким чином, телерадіокомпанія зможе бути достатньо незалежною від Кабінету Міністрів.

Не менш важливим є зафіксувати в законі кількісну більшість представників громадських організацій серед членів Наглядової ради: наразі, преставників ГО завжди 9, зате кількість представників від Парламенту дорінює кількості фракцій та груп у Верховній Раді – яких може стати більше 9.

Щоб суспільний мовник вижив у перші найважчі роки свого існування, варто дозволити йому поступово скорочувати рекламну квоту – від 20% на годину до 10%, упродовж шести років, – а також передбачити можливість заробляти і встановлювати абонплату.

Для вирішення цих проблеми учасники групи з питань медіа-реформи Реанімаційного Пакету Реформ та Руху «Стоп цензурі!» розробили законопроект 1357, зареєстрований 10 грудня з підписами усіх членів парламентського Комітету з питань свободи слова.

Необхідні зміни до Закону про Суспільне мовлення.
Інфографіка Руху «Стоп цензурі!»