Чи має Україна шанс?

Чи має Україна шанс увійти в число провідної «двадцятки» - найбільш економічно розвинутих країн світу, як сучасна держава з конкурентною економікою ХХІ століття, упродовж найближчих десяти років?

Чи має Україна шанс увійти в число провідної «двадцятки» - найбільш економічно розвинутих країн світу, як сучасна держава з конкурентною економікою ХХІ століття, упродовж найближчих десяти років?

Національна економіка потребує масштабного залучення нових ідей модернізації України, сучасних технологій та достатніх фінансових ресурсів. Тому першочерговим завданням найближчих років має стати масштабна модернізація виробництва, впровадження енергозбереження, зростання продуктивності праці, зміцнення конкурентних позицій вітчизняного виробника на зовнішніх товарних ринках.

Прагнення входження до групи найбільш розвинених країн світу стимулюватиме створення умов для розвитку економіки, ринку праці та соціальної сфери. Цей процес повинен супроводжуватися покращенням якості життя населення країни. Основною метою входження України до Топ-20 слід поставити завдання досягнення високого рівня якості життя, реалізацію мрій українців про сильну, справедливу та демократичну країну.

У своєму розвитку Україна вже пройшла етап - становлення незалежної держави, первинне формування демократичних інститутів та ринкової економіки. Водночас побудована в Україні політична та економічна системи характеризуються низькою ефективністю.

Основною проблемою є відсутність комплексу інституційних та структурних реформ, які б завершили якісну трансформацію політичної та економічної системи та покращили життя громадян України.

Україна посідає місця в десятках країн, які замикають світові рейтинги. За даними ООН, в Україні більшість населення перебуває на межі бідності, а різниця між доходами найбагатших та найбідніших сягає 40 разів.

Високий рівень бідності населення та безробіття, неналежний рівень соціальних стандартів залишається суттєвою перешкодою успішного входження до Топ-20.

Є загроза, що у найближчі 10 років у нашій країні так і не будуть створені умови для здійснення інвестиційного та технологічного прориву. Економка України досі належить до 3-4 технологічного укладу, у той час, як економіка провідних країн Світу вже належать до 6-7 технологічного укладу. Кожні 7-10 років з’являється новий рівень технологічного укладу економіки. У разі. якщо Україна буде розвиватись за інерцією, це унеможливить її перехід до сучасного технологічного стану, а отже, і попадання до еліти світових країн.

Світовим критерієм входження до «великої двадцятки» світу є індексрозвитку людського потенціалу тарівень ВВП.

Критерій індексурозвитку людського потенціалурозраховується Програмою розвитку ООН (ПРООН) уже двадцятий рік таоб’єднує чотири показники: тривалість життя при народженні, ВВП за паритетами купівельної спроможності на душу населення і два показники за освітою.

Україна посідає 69-те місце серед 169 країн світу за показником індексу розвитку людського потенціалу. У попередній доповіді в неї було 85-те місце. За рік Україна піднялася на 16 позицій.

У 2011 р. за індексом людського розвитку Україна посіла 76-у позицію.

За кількісними показниками освіти, особливо вищої, Україна посідає досить пристойне місце. Так, середня тривалість навчанняосіб старших 25 років становить 11,3 роки, за середнього показника у світі в 7,4 роки. Україна займає дуже почесне 16-е місце у світі. Найвищі показники у Норвегії - 12,6 роки, Нової Зеландії - 12,5 і США - 12,4 роки.

Рівень грамотності дорослого населенняУкраїни складає 99,7%. Зазначений показник є досить високим навіть для таких країн як Швейцарія, Великобританія, Ліхтенштейн і Японія.

Другий освітній компонент - очікувана тривалість навчання містить здобуття другої або й третьої вищої освіти у зрілому віці, що нині дуже поширено в розвинених країнах. За ним Україна ділить 38-39-е місце з Білоруссю. За середньосвітового розміру в 12,3 роки в Україні він дорівнює 14,6, а найвищі показники в Австралії - 20,5 роки, Нової Зеландії - 19,7, Ісландії - 18,2 роки.

У сумі за двома освітніми компонентамиУкраїна займає приблизно 27-е місце у світі, і це, звичайно, достойне місце.

Проте із двома іншими компонентами індексу в Українісправи значно гірші.

Очікувана тривалість життя при народженнів Україні становить 68,6 роки. Вона навіть трохи нижча від середньосвітового рівня в 69,3 роки. За цим показником у нас 103-є місце.

Зараз в Україні тривалість життя нижча, ніж вона була в 1965-1966 рр. - 71,6 роки і в 1989-1990 рр. - 70,7.

Найвищі показники тривалості життя в Японії - 83,2 роки. Тривалість життя 80 років і вище - у 23 країнах, між 75 і 80 - у 29, між 70 і 75 роками - у 42 країнах.

Одним з основних орієнтирів для потрапляння в заповітну "двадцятку" є показник душового ВВП за паритетом купівельної спроможності.

ВВП на душу населення становить в Україні лише $6535, що значно нижче (на 39%) за середньосвітову величину в $10631.

За душовим паритетним ВВП позиції України у світі значно погіршилися. У 1990 р. вона посідала 51-е місце, перевищуючи середньосвітовий рівень на 11%, а зараз лише 89-е. Такої глибини падіння цього основного макропоказника серед інших країн не можна знайти.

Показовим є приклад Китаю, який за останні 20 років, завдячуючи збалансованій державній політиці і сприятливому інвестиційному клімату домігся зростання ВВП в 14 разів: з $390,28 млрд. у 1990 р. до $5364,87 млрд. - у 2010 році. Це забезпечило вихід китайської економіки на другу позицію в світовому рейтингу найбільш розвинених країн. Китайський рівень ВВП на душу населення також збільшився в 12 разів: з $341,35 - у 1990 р. до $3999,41 - у 2010 році.

Необхідно зазначити, що до "двадцятки" входять далеко не всі економічно розвинені країни з дуже високими показниками душового ВВП - у її складі дев’ять найбільших держав, які швидше слід віднести не до розвинених, а до країн, що розвиваються.

Якщо Україною не будуть здійснюватись посилені заходи, то відповідно до розрахованого прогнозу InternationalMonetaryFund, WorldEconomicOutlookDatabase, проведеного у 2010 р., рейтинг-прогноз розмірів ВВП найбільших економік світу у 2020 р. вмлрд. дол. США становитиме:

Окрім загальних критеріїв, необхідно виконати додаткові критерії.

Умовно п'ятим критерієм для потрапляння України до Топ-20 є рівень середньої заробітної плати.

З колишніх радянських республік тільки Україна (близько $345) і Білорусь (близько $540) займають найнижчі місця по середній заробітній платі. Середнязаробітнаплата в Росії – $700, в Литві та Латвії - близько $1000, у Польщі - $1736, у Китаї - близько $700, Німеччині – $3250, США- $4000.

Заробітну плату меншу середньої отримують понад 60% громадян, з них близько 6% заробляють у межах мінімальної зарплати.

Різниця в заробітній платі за видами економічної діяльності коливається в межах 1,3-6 разів, а за регіонами – 1,1-2 рази.

В Україні досі має місце заборгованість із заробітної плати, більше половини якої припадає на економічно активні підприємства і ще понад 40% на підприємства-банкрути.

На рівень середньої заробітної плати, перш за все, впливає занижений розмір мінімальної заробітної плати та масштабне явище виплати заробітної плати «у конвертах».

Заробітна плата в операційних витратах товарів (послуг) становить, за різними оцінками, 5 - 20%, у той час як у Єврозоні вона досягає 40 - 50%. В Україні кожна сім'я витрачає на продукти харчування понад 50% сімейного бюджету. У Росії на ці цілі йде 33%, Польщі - 25,5%, Латвії - 30%,  США - 10%, Німеччині - 11%. Ближче всіх до нас Білорусь - 42%.

За доходом на душу населення Україна опинилась на передостанньому місці в Європі, в середньому $2731 на рік.

Чверть населення України перебуває за межею бідності. Рівень зростання доходів громадян і передусім, заробітної плати, у кілька разів відстає від росту цін на товари, тарифів на послуги. Сьогодні Україна в більшості галузей економіки відстає по оплаті праці від розвинутих країн в 10-15 разів.

Шостий критерій – рівень зайнятості населення. Український ринок праці поєднує у собі протилежні тенденції: кон’юнктуру дефіциту праці і кон’юнктуру надлишку праці.

Нові робочі місця у формальному секторі економіки не створюються, якість зайнятості не покращується, продуктивність робочих місць, що існують, наближується до крайньої межі. Система підвищення кваліфікації у країні майже зруйнована, а роботодавці не вкладають кошти у професійну підготовку працівників.

Кількість осіб, зайнятих у тіньовій економічній діяльності, в Україні варіюється від 2 до 6 млн. осіб. За оцінками Всесвітнього банку, Україна має найбільший неформальний сектор, який сягає 50% ВВП. Водночас, за розрахунками західних фахівців, критичним для країни є щорічний обіг у сфері тіньового сектору на рівні 15-35% ВВП.

Сьомий критерій – рівень державних соціальних гарантійта пенсійного забезпечення. Зазначений рівень в Україні залишається незадовільним, значна частина населення живе за межею бідності, в тому числі і переважна більшість пенсіонерів.

Внаслідок низького рівня заробітної плати та знаходження значної її частини в "тіні" залишається на незадовільному рівні пенсійне забезпечення, що потребує ліквідації нерівності у розмірах пенсій, призначених різним категоріям працівників і у різний час.

Слід сприяти розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, вживати заходів для посилення соціального захисту найбільш вразливих верств населення – малозабезпечених та сімей з дітьми. Зокрема, встановлювати розміри виплат державних соціальних допомог на рівні не нижчому прожиткового мінімуму, посилити адресність надання соціальних виплат та послуг.

Україна займає 77-е місце серед 177 країн світу за рівнем добробуту громадян.

Базові соціальні стандарти та гарантії в Україні до цього часу коригуються в залежності від обсягів виділених коштів держбюджету, які формуються за залишковим принципом.

Так, розмір мінімальної заробітної плати формується на основі заниженого розміру прожиткового мінімуму, що призводить до постійного відставання від показника рівня бідності за аналогічний період.

Восьмий критерій – рівень охорони здоров’я. Україна знаходиться на 79-у місці за рівнем охорони здоров'я. Стан справ у даній сфері в країні досить складний, що зумовлює низьку якість надання медичних послуг та нерівний доступ до послуг охорони здоров’я.

Слід перейти від «утримання закладів охорони здоров’я» до принципу «забезпечення розвитку охорони здоров’я».

У деяких розвинених країнах бюджетні витрати на охорону здоров’я складають до 10% ВВП. Лідером є США. Рекомендований ВООЗ рівень видатків на охорону здоров’я становить не менше 5% ВВП, тобто жодна з розвинених країн світу не витрачає на потреби охорони здоров’я менше. Однак в Україні на зазначену сферу з бюджету виділяється близько 3% ВВП. А це позначається на тому, що Україна займає 1-е місце в Європі і Центральній Азії та 6-е місце у світі по розповсюдженню епідемії ВІЛ/СНІД. За рівнем захворюваності на туберкульоз Україна зайняла 2-е місце в Європі.

Дев’ятий критерій - рівень середньої тривалості життя людей (народжуваності). Україна переживає глибоку соціально - демографічну кризу, яка погрожує країні непередбачуваними наслідками у майбутньому.

Економічний та соціальний стан призводить до зменшення середньої тривалості життя населення. Населення України вимирає, з 52 млн. громадян на початку 1990-х років на сьогодні залишилось близько 46 млн. громадян.

Проте необхідно зазначити, що з народжуваністю в деяких розвинутих та європейських країнах ситуація не набагато краща.

Загрозу для громадського здоров’я становить кризовий стан довкілля. Однак, екологічна політика України залишається непріоритетною, неефективною і маргінальною сферою. Забруднення та хижацьке ставлення до природних ресурсів має стати економічно невигідним. Україні необхідне стимулювання становлення моделі зеленої економіки.

У 2010 р. Україна займала 150-е місце з 223 країн світу за тривалістю життя, тобто десь між Гондурасом (де, до речі, живуть довше) і Монголією. У середньому – це 68 років; у чоловіків 62 роки, у жінок 74 роки. Україна займає 7-е місце у світі за швидкістю зменшення населення, 6-е місце у світі за смертністю на 1 тисячу населення, 1-е місце за темпами вимирання населення.

Десятий критерій - рівень державного боргу. Рівень державного боргу зумовлений неефективною політикою влади та розкраданням коштів. Україна займає 2-е місце в світі за розміром боргу перед МВФ та 10-е місце по боргах перед Всесвітнім банком, 13-е місце за швидкістю зростання державного боргу. До 2008 р. борг України становив 12% від ВВП, проте за останні три роки Україна стрімко наростила борги - до 40%, тобто по 100 млрд. боргу щороку.

На думку фахівців МВФ, у 2012 р. держборг України досягне 43,7% ВВП, а це вже досить критична межа. Це загрожує існуванню України як незалежної держави, оскільки на думку експертів, рівень боргу в 50-60% ВВП – це ситуація неминучого дефолту країни. Україна буде розраховуватись з боргами до 2060 р.

Боргова яма, через яку Уряд вживає жорсткі антисоціальні заходи, призвела до підвищення пенсійного віку, зниження рівня соціального захисту, сповільнення росту заробітної плати, підвищення вартості комунальних платежів і таке інше.

Одинадцятий критерій - рівень інфляції. Криза 2008 р. суттєво вплинула на економіку України. За версією журналу Forbes, наша країна займає 4-е місце серед найгірших економік світу та 28-е місце із 224 країн за рівнем інфляції. Нас обігнали тільки Вірменія та Мадагаскар. Проте необхідно пам’ятати і про ситуацію з Білоруссю, де рівень інфляції в сягнув 100%, Грецією, якій намагається допомогти ЄС і де в будь-який час можуть оголосити дефолт.

За даними Держдепартаменту США, Україна не розвивається через корупцію, незадовільне державне управління і слабку судову систему, яка не забезпечує виконання законів, та невмілу тарифну політику.

Україна - країна з експортнозалежною економікою, основним фактором зростання економіки в державі є розвиток галузей промисловості, які орієнтовані на зовнішні ринки: хімпром, металургія, машинобудування. Високі світові ціни на продукти харчування і на енергетичні ресурси здійснюють колосальний тиск на внутрішні ціни в Україні. Частина інфляції є імпортованою. Але іноді інфляційний тиск пом'якшується за рахунок гарного урожаю, як світового, так і внутрішнього.

Інфляція у 2010 р. становила 9,1%, а у 2011 р.- 4,6%. В той же час рівень інфляції в розвинених країнах уряди намагаються не допускати вище 3%.

Дванадцятий критерій - функціонування і розвиток національного виробництва та промисловості.

В Україні триває практика виведення капіталу в офшори. Припинення відтоку українського капіталу в офшори може надати колосальні надходження до державного бюджету, які в свою чергу можуть піти на розвиток вітчизняного товаровиробника.

Україна займає 57-е місце з 59 країн в рейтингу конкурентоспроможності.

Тринадцятий критерій - рівень бюджетних витрат на душу населення. Україна за рівнем бюджетних витрат посідає найгірші місця у світових рейтингах. Середній рівень бюджетних витрат на душу населення у світі удвічі більший ніж в Україні. Вкрай недостатніми є витрати на соціально-культурні заходи, охорону здоров’я, освіту, науку.

Так, за даними Всесвітнього банку, розмір бюджетних витрат на душу населення в Україні складає близько $2,3 тис. В той же час розмір бюджетних витрат на душу населення в Люксембурзі складає $35,5 тис., США – 8,9, Росії - 2,5, Білорусі - 3,9, Австрії – 17,6, Швеції – 19,1, Литві – 5,58, Польщі – $3,2 тис.

Чотирнадцятий критерій - рівень корупції. Проблема корупції набула широкого масштабу та посідає значне місце в стримуванні економічного розвитку. За рівнем корупції Україна займає 152-е місце зі 180 країн світу.

Населення України оцінює рівень корупції в державі як масштабне явище. Навіть для реалізації своїх законних прав громадяни України повинні вдаватися до корупційних дій, давати хабара. До 6,5% від своїх середньорічних доходів підприємці в Україні витрачають на хабарі посадовим особам. Експерти Світового банку оцінюють річну суму хабарів в Україні на рівні двомісячного торгового обороту країни.

Корупція в Україні перетворилася на одну із загроз національної безпеки. Корупція впливає на всі сфери економіки. Її провокує масова «тінізація» економічного сектору. Загалом, корупція підриває економічні основи держави, блокує надходження іноземних інвестицій, призводить до «тінізації» економіки, впливає на вироблення і реалізацію державної політики.

Прикладом боротьби з корупцією для України може стати досвід Грузії.

П’ятнадцятий критерій - рівень притоку капіталу та інвестиційний клімат. Зазначений рівень є досить низьким, що в свою чергу впливає на ріст ВВП, інфляції. Сьогодні Україна займає 57-е місце в рейтингу з 59 самих конкурентоспроможних держав, нижче нас тільки Хорватія і Венесуела.

В Україні досить не просто вести свій бізнес. За результатами 2010 р. Україна займала 152-е місце зі 183 країн за показником умов ведення бізнесу та має рівень таких країн, як Ліберія та Болівія. Для порівняння: Росія займає 120-е місце, Польща – 72-е, Грузія – 11-е.

Найбільшою проблемою для підприємців є податки. За кількістю податків і зборів до бюджету Україна встановила абсолютний рекорд і опинилась на останньому місці зі 135 країн. Україна також зайняла 181-е місце серед 183 країн за простотою сплати податків. Вище від нас у цій сфері Білорусь, Венесуела, Республіка Конго та Чад.

Отримання дозволу на будівництво та реєстрація власності на побудоване житло в Україні вирішуються роками, а для пересічних громадян залишаються успадкованими проблемами з покоління у покоління.

Велику роль у низькому притоку капіталів відіграють корупція та політична нестабільність.

Шістнадцятий критерій     - рівень політичної стабільності.

Внутрішня політика України повинна бути направлена на розбудову державності, розвиток місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, розвиток в економічній, соціальній і гуманітарній сферах, в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки, а також на формування оптимальних засад зовнішньої політики України.

Згідно досліджень організації «Репортери без кордонів», Україна займає 131-е місце в рейтингу свободи слова. 

Україна займає 4-е місце у світі за кількістю мігрантів, і ця цифра збільшується з кожним роком. Водночас в Україні відсутня чітка міграційна політика щодо потреб ринків праці, становища мігрантів та захисту прав українських мігрантів за кордоном.

Низька результативність зовнішньої політики України зумовлена насамперед відсутністю внутрішнього консенсусу щодо власної ідентичності та розуміння засадничих національних інтересів, на яких могла б будуватись цілісна і несуперечлива зовнішня політика.

Важливим проблемним чинником є геополітичні умови. Україна (в силу свого географічного розташування) знаходиться в полі потужної геостратегічної конкуренції, предметом якої є ціннісний вибір моделі розвитку, що зумовлює підвищену конфліктність будь-якого послідовного міжнародно-політичного курсу.

Оскільки ці проблеми мають об’єктивний характер, то їх вирішення вимагатиме тривалого часу. Разом із тим є ціла низка питань, що можуть бути усунені у короткостроковій перспективі шляхом конкретних дій, реформ та переосмислення тактичних завдань.

Відновлення економіки України у 2011 р. відбувалося в умовах збільшення обсягів світової торгівлі та розгортання інвестиційної активності у реальному секторі. Макроекономічне середовище характеризується зростанням цін на світових товарних ринках, зокрема на нафту, метали та продовольство, активізацією фінансових ринків та продовженням депресії на ринках нерухомості.

Аналіз динаміки ефективності економічного розвитку України свідчить про пожвавлення економічного розвитку та початок виходу з кризи.

За прогнозними розрахунками рівень ефективності економічного розвитку 2008 р. досягатиметься у 2013 році. Рівень ефективності соціального розвитку знижується до 2012 р. з подальшою стабілізацією до 2015 року. Можна прогнозувати, що економічний розвиток дасть змогу в подальшому підвищити рівень соціального розвитку.

Можливий потенціал для реалізації поставлених завдань.

Україна володіє колосальним науковим, технологічним, природним та людським потенціалами. Країна з такими можливостями має бути особливо привабливою для внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Показники привабливості країни найкраще демонструють, де може опинитися держава в середньостроковій перспективі.

За висловлюваннями окремих офіційних представників США, Україна входить до першої п’ятірки найбільш перспективних економік світу та має великий потенціал для розвитку. Ключовими перевагами та перспективними галузями нашої країни є енергетична сфера, сільське господарство, туризм, інфраструктура та природні ресурси.

Стратегічно вигідне географічне розташування.З географічної точки зору Україна є містком між двома економічно розвинутими регіонами світу. Через Україну проходить більшість наземних шляхів із центральної до східної  частини Європи та Азії. Країна має вихід до Чорного та Азовського морів, мережу річкових магістралей, розвинуте портове господарство, систему аеропортів та газову мережу. Це обумовлює величезний експортний і транзитний потенціал держави. На думку деяких експертів збільшення транзитних можливостей надасть Україні додатково від $8 до $10 млрд. Україна є ідеальною базою для підприємств, що орієнтуються на ринки ЄС, і для компаній, які планують реалізовувати продукцію в країнах СНД.

Наявність готових незадіяних виробничих потужностей.В Україні існує суттєвий резерв виробничих потужностей, які не використовуються на повну силу або простоюють через відсутність компетентного інвестора. Якщо в інших країнах інвестори для розвитку бізнесу вимушені будувати підприємство, то в Україні часто можна знайти готовий завод з належною матеріально-технічною базою за помірною ціною. Інвестиції в готові об'єкти часто вигідніші, ніж будівництво нових. Крім того, в індустріальних регіонах України розвинуті всі складові інфраструктури – транспорт, енергозабезпечення, водопостачання, соціальна інфраструктура, наукові заклади.

Кваліфіковані трудові ресурси.Попри погіршення якості освіти та прикладної науки в останні роки Україна все ще зберігає значний науково-освітній потенціал. Традиція високого освітнього рівня робочої сили продовжується.

Природні ресурси. Земля та надра України є значним потенціалом для розвитку країни. У ситуації можливої світової продуктивної кризи Україна може стати спасінням для світової спільноти, адже багаті українські чорноземи дають гарні врожаї. Крім того, необхідно пам’ятати і про вугільні запаси та енергетичні можливості країни.

Об'ємний внутрішній ринок.Україна за кількістю населення – одна з найбільших європейських держав. Із країн ЄС Україна поступається за кількістю населення тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії. Вигідне географічне положення забезпечує можливості доступу на ринки найближчих країн-сусідів, сумарне населення яких перевищує 230 мільйонів осіб. Наявність у державі розвинутого промислового комплексу та будівництва формує значний внутрішній попит на продукцію проміжного споживання.

Успішна інтеграція у світову економіку.Україна за останні роки зробила відчутні кроки в напрямку конструктивної інтеграції в світову економіку. За останні п'ять років Україна отримала статус країни з ринковою економікою і стала членом СОТ. Одним з головних довгострокових позитивних наслідків від приєднання України до СОТ стало створення економіко-правового середовища, яке функціонує на основі прозорих норм і правил. Триває процес адаптації українського законодавства до міжнародних стандартів. Підприємства України починають конкурувати на світових ринках.

З наведених переваг випливає, що ключовим завданням влади повинно стати чітке усвідомлення і вирішення проблем, які заважають Україні рухатись до Топ-20 розвинених країн світу.

Для використання потенціалів України необхідно запровадити середньо - та довгострокове планування, моніторинг ефективності здійснюваних реформ, відслідковувати стан наближення до запланованих показників та визначити пріоритети на майбутнє.

Сьогодні держава повинна закласти сучасні підвалини стабільного економічного розвитку в довгостроковій перспективі. Уряд України має створити умови, упродовж найближчих років, для входження до Топ-20 країн світу. Процес входження повинен знайти широку й активну підтримку серед населення і поступово та впевнено втілюватися у життя на всіх щаблях влади.

Першим результатом входження України до Топ - 20 має стати реальне скорочення розриву в стані економічного розвитку, між Україною та країнами Топ-20. Насамперед необхідно скоротити відставання України за рівнем доходу (ВВП) на душу населення від розвинутих країн та зростання за іншими показниками індексу людського розвитку.

За розрахунками економістів, наслідки входження України до Топ-20 країн світу позначиться тим, що якість життя українського народу підвищиться у 8-10 разів. Дотягнуться феноменальні результати: за розмірами ВВП українська економіка з теперішніх $127-130 млрд. наблизиться до $1 трлн., а показник ВВП в розрахунку на душу населення до $22,5 тис., річний дохід середньостатистичного українця повинен становити понад $50 тисяч.

Поставлене завдання щодо входження України до Топ-20 розвинених країн світу досить амбітне. Багато часу було втрачено, однак шанс все ще є.

Сьогодні, спираючись на цей аналіз, що показує місце України у системі координат світової економіки, провідні вчені, економісти, політики, представники громадянського суспільства можуть і повинні пропонувати владі своє бачення витягування і врешті-решт наближення України до найбільш розвинених економік світу. Для цього є приклад Китаю, а у наших людей достатньо патріотизму та бажання  зробити нашу країну кращою якщо не для себе то хоча б для дітей та внуків.

У Федерації профспілок України розроблено та презентовано «Дорожню карту» входження України до Топ-20. Це заходи першочергових та щорічних кроків у сфері економічної, соціальної та політичної сфер діяльності до 2020 року включно. Запропоновані кроки не варто розглядати як інноваційну «панацею». З огляду на кризову ситуацію останніх років український інформаційний простір насичений різноплановими проектами, ідеями та баченнями. Тому свою роль профспілки вбачають у спробі задоволення нагальної потреби системного викладу необхідних перетворень. Такий приклад не байдужого ставлення заслуговує на повагу.