Ми не аборигени, а європейці!
З країн-колоній вивозять сировину, талановитих людей та зароблені прибутки. Україна з роками опинилась саме в такій ситуації. Але хіба ми достойні цієї "долі"?!? Візьмемо конкретний приклад...
Ще на початку 90-х років Україна була промисловою країною, зокрема, виготовляла власну готову продукцію з деревини – меблі, папір, фанеру, різні столярні вироби. З роками власне виробництво занепадало і заміщувалось примітивним сировинним експортом.
Лісова й деревообробна галузь – сьогодні не лідер за обсягами експорту, але й не аутсайдер – дає 3% товарного експорту або 1,1 млрд дол. США за підсумками 2015 року. Але в останні роки вже понад 30% з цього експорту – необроблена деревина, ліс-кругляк.
Держава «домоглася» сировинної переорієнтації економіки через всепроникну корупцію, беззаконня в судах, недоступні кредити, надмірно обтяжливі податки, монополізм енергокомпаній... Час це все радикально міняти!
Ми експортуємо товари в різні країни світу, але товари переважно сировинні – необроблений метал замість продуктів машинобудування; зерно замість макаронів; ліс-кругляк замість меблів чи паперу. Хіба можна миритися з цим і не створювати умов для розвитку власного виробництва?!?
Хіба це нормально, коли українські ліси нещадно вирубають та за безцінь вивозять за кордон? Щоб потім там, десь в Польщі та Італії, з української сировини українські заробітчани виробляли меблі, що продаватимуться по всьому світу, у тому числі і в Україні. Тільки кубометр лісу-кругляка коштує десь 50 дол. США, а умовний кубометр меблів з цього лісу –вже десь під 1 000 дол. США!
Візьміть будь-яку галузь – готова продукція щонайменше в 3-5 разів дорожче за сировину. Хіба це новина? Влада, яка толерує «сировинну хворобу» в лісовій галузі, металургії, сільському господарстві та навіть в ІТ, по суті, краде у суспільства гідне життя, розпродає країну «на органи», робить її сировинною колонією. За 25 років такої компрадорської політики практично розвалили державу! Годі вже!
Саме тому ми з Олегом Ляшком через шалений супротив лісової мафії та саботаж адміністрації Президента вибороли закон про заборону експорту лісу-кругляка на 10 років!
Саме тому ми не зупинились на цьому та розробили законопроекти про тимчасове ввезення без імпортного мита та ПДВ деревообробного обладнання №№2617 та 2618, покликані зробити його суттєво доступнішим для українських деровообробників. Щоб дати можливість їм оновити та розширити виробничу базу навіть в умовах, коли через недолугу грошово-кредитну політику Нацбанку кредити коштують понад 25%, тобто є абсолютно недоступними для усього малого й середнього бізнесу.
Пакет цих трьох «лісових законів» вкупі з дерегуляцією внутрішнього ринку деревини забезпечить створення десятків тисяч робочих місць, десятки мільярдів гривень несировинного експорту, сотні мільйонів регулярних надходжень до бюджетів!
Проти таких законів можуть виступати тільки запроданці або повні невігласи, які не знають як українські ліси безжалісно вирубаються та вивозяться за кордон за безцінь, щоб стати меблями в Європі. А українці втрачають роботу на виробництві, бюджет не отримує належних податків, і тільки поборники сировинного експорту – «лісні царьки» будують собі нові палаци. В той же час Україна бере все нові кредити, щоб готову продукцію, вироблену з української ж деревини, купувати із-за кордону втридорога.
Натомість, останнім часом все частіше лунають заяви певних «діячів» про необхідність відміни мораторію на експорт лісу-кругляка, які вже набувають рис цілеспрямованої замовної кампанії проти української промисловості. Мовляв, «це ж не дуже по-європейські», «закордонні партнери занепокоєні» тощо.
Що ж, як би не хотілось деяким урядовцям та таким поборникам чужих інтересів, але ні я, ні Олег Ляшко, ні наші побратими в парламенті – ми не дамо відмінити мораторій на експорт необробленої деревини!
Ми доможемось припинення ганебної контрабанди деревини на митниці, про яку то тут, то там повідомляють активісти. Ми виборемо пакет інвестиційних стимулів для галузі, передбачений законопроектами №№2617 та 2618. Ми розчистимо внутрішній ринок від корупційних схем розподілу деревини в ручному режимі. І, безумовно, ми не зупинимось на лісовій галузі! Українська металургія та машинобудування, сільське господарство та харчова промисловість, ІТ-аутсорсінг і наукові розробки та інші сфери діяльності потребують не менш радикальних реформ для переорієнтації з сировинної на продуктову модель, хоча і з використанням дещо іншого інструментарію. Це послідовна економічна політика Радикальної партії.
На жаль, багато українських політиків заради того, щоб бути «визнаними» за кордоном ладні на що завгодно. На підняття пенсійного віку (забуваючи про подолання безробіття), на розпродаж с/г земель (замість доступного кредитування села та розвитку кооперації), на шокове підняття тарифів (замість попереднього проведення масштабної енергомодернізації), на лібералізацію торгівлі сировиною: металобрухтом, деревиною в інтересах інших країн (замість розвитку власного виробництва), на отримання нових і нових кредитів МВФ (замість перекриття контрабанди на митниці, деофшоризації та виведення власної економіки з тіні)...
В цивілізованих країнах влада дослухається до власного народу, а не до закордонних політиків. І пишається не шоковою політикою та компліментами ззовні, а підняттям життєвого рівня своїх співгромадян та підтримкою власного суспільства. Шлях до такого політично зрілого підходу у нас ще попереду.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 35010
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 28381
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
13457
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 9711
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 8480