ДПТ Києва: Чому вони потрібні насправді?
Чому ДПТ необхідні місту і які обмеження виникають в разі їх відсутності?
Динамічний розвиток Києва, зокрема, швидкі темпи його забудови, потребують відповідного регулювання. Одним з таких інструментів стала деталізація положень генерального плану - розробка і затвердження детальних планів територій.
Чому ДПТ необхідні місту і які обмеження виникають в разі їх відсутності?

Що таке ДПТ?
Детальний план території, за статтею 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, визначається як містобудівна документація, що має на меті планувати розвиток і організацію територій. Плани територій уточнюють і доповнюють генплан міста, регулюючи обсяги і послідовність забудови.
Фактично, цей документ визначає всю інфраструктуру в районах, запланованих до забудови чи реконструкції та його перспективний розвиток. Йдеться про функціональність просторової композиції: і організація транспортної мережі, і пішохідних зон, і ландшафтів, і, головне, визначення параметрів забудови.
Складається детальний план з графічних та текстових матеріалів. Проектанти, які розробляють ДПТ, подають його в Департамент містобудування і архітектури КМДА, адже саме цей орган виступає замовником містобудівної документації. Наступним обов’язковим етапом є проходження громадських слухань у відповідному районі чи мікрорайоні міста. Після чого план розглядається архітектурно-містобудівною радою, а тоді й Постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування. Й лише після цього він потрапляє на голосування до Київради. Ознайомитись з ДПТ Києва кожен охочий може на офіційному сайті Департаменту містобудування і архітектури КМДА.
На сьогодні в Києві затверджено лише 39 детальних планів територій. Вони охоплюють лише 22% міста.Тож, місту не вистачає аж 130 ДПТ!
До чого призводить відсутність такої документації?
Чому детальні плани необхідні місту?
ДПТ регулюють розвиток районів чи мікрорайонів не лише на папері. Є доволі серйозні обмеження, які викликають їх відсутність. І ряд переваг, які надають затверджені плани:
- земля, яка знаходиться в комунальній власності може передаватися в користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб;
- якщо цільове призначення ділянки, вказане в угоді про оренду чи праві власності відрізняється від вказаного в ДПТ, то визначається воно саме за детальним планом, що, в свою чергу, може дозволити змінювати таке призначення при розробці нових чи зміні старих планів;
- з’являється повне уявлення про потенційні площі і можливості для забудови;
- запускається процес отримання містобудівних умов та обмежень;
- громадськість має розуміння про запланований розвиток територій і інфраструктури, а відповідно можуть відбуватися змістовні громадські слухання щодо покращення таких планів.
Тож, така документація просто необхідна і самим киянам, і забудовникам, і владі. Та складний процес її затвердження і нюанси щодо юридичної сили ДПТ тому й залишає столицю тільки на п’яту частину забезпечену такими планами.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37962
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12576
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11912
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11901
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11324