Концесійні дороги в країні: перспективи оновлення інфраструктури

До оновлення дорожньої інфраструктури залучатимуть інвесторів (концесіонерів).

В 2019 році прийнято законодавче підґрунтя, яке на сьогодні може допомогти залучити інвестиції у розвиток автомобільних доріг країни.

Якщо пригадати, що передбачалось прийнятим законопроектом, то звільнялось від оподаткування отримані концесіонером речових прав на земельні ділянки, необхідні для виконання проекту на умовах концесії, спрощувалась процедура оформлення прав на землю.

Ділянка на об’єкті концесії передається концесіонеру на час дії договору, але всіма питаннями стосовно розробки і затвердження проекту землеустрою, іншої документації, повинен займатись представник держави, а не концесіонер.

Запропоновані зміни виключали з оподаткування цілий ряд операцій, що складають концесійний проект:

– Виплата концесійних платежів;

– Передача майна в концесію і вилучення з-під дії концесійної угоди а також повернення у державну власність майна, створеного концесіонером у ході реалізації проекту;

– Компенсація витрат концесіонера, на яку він має право в силу дії договору або в силу закону.

Законопроектом надалась можливість залучення радників і незалежних експертів.

До ініціативи висловлювали ряд зауважень:

1. Проведення прямих переговорів, коли концесієдавець обирає концесіонера шляхом проведення концесійного конкурсу або у випадках, визначених цим Законом, за результатами прямих переговорів, є неконкурентним методом відбору. Договір концесії об’єкта державної власності доцільніше укладати лише після виконання договору оренди на цей об’єкт за результатами конкурсу серед претендентів стати концесіонерами.

2. Держава може позбавитись доходів від оренди державного майна на користь концесіонера та існують ризики незаконного відчуження державного майна. У частині 4 статті 7 законопроекту концесіонер має право передавати майно, що входить до складу об’єкта концесії, в оренду, якщо це передбачено концесійним договором.

3. В законопроекті відсутні застереження, щоб об’єктами концесії не могли бути об’єкти державної та комунальної власності, приватизація чи оренда яких заборонена законами України.

Цього року активно у медійному просторі говорять про подальшу долю розвитку концесійних проектів. Що запропонувала держава інвесторам?

6 пілотних доріг, протяжністю 1,4 тис. км., на які планують залучити 2 млрд. доларів, а це «Харків-Дніпро-Запоріжжя», «Бориспіль-Полтава», «Херсон-Миколаїв», «Київ-Житомир-Рівне», «Ягодин-Ковель-Луцьк», «Дніпро-Кривий Ріг-Миколаїв», об’єднують 10 областей та близько 12 млн. українців. Ці дороги передаватимуться в утримання на 20-25 років.

На сьогодні уже підписаний меморандум щодо підготовки пропозиції про концесію дороги «Краковець-Броди-Рівне» (окрім об’їзної Львова).

За нову інфраструктуру інвесторам платитиме передусім держава. Якщо не будуть дотримуватись вимоги, платіж інвестору буде зменшений на розмір штрафів. Заробіток також тут і з придорожньої інфраструктури. Вцілому для окупності таких проектів говорять про 18-20 тис. автомобілів, хоча якщо порівняти з країнами ЄС, у них потоки автомобілів у 3-5 разів вищі, а вартість будівництва майже така ж, як у нас. Концесіонер також і свої ризики закладатиме при будівництві, через що вартість може бути на 30-50% вищою, чим будівництво з дорожнього фонду.

Ще у 2018 року до активного розвитку програми «Велике будівництво» Україна посідала 137 місце зі 144 у рейтингу якості доріг Світового економічного форуму.

Для водіїв користування такими дорогами буде безкоштовне, якщо це наявна дорога на сьогодні. Якщо концесіонер будуватиме повністю нову, але у якої буде поруч безкоштовна альтернатива, то за розрахунками Кабміну 1 км проїзду по такій дорозі становитиме від 80 копійок до 4,6 грн.

Загалом завдяки новим інвестиціям країна може швидше оновити свою інфраструктуру, яка може дати новий поштовх до розвитку економіки та зв’язків між регіонами.