Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
01.12.2013 18:50
Умови витребування майна у добросовісного набувача
Чи можна витребувати майно у добросовісного набувача? Можна! Проте за наявності певних умов та за дотримання встановленої законодавством процедури. Про це - детальніше!
Статтею 41 Конституцією України визначено: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1); особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2).
Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною. Проте чинним законодавством визначені випадки, коли позбавлення права власності є законним та можливим.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Тобто ст. 388 ЦК України визначений перелік виняткових умов, за яких майно може бути витребуване. Звернемося до цих умов.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Виклавши основні нормативні положення, на які слід звернути увагу при вирішенні питання про можливість витребування майна у добросовісного набувача, проведемо їх аналіз та підсумуємо.
По-перше, зазначимо, що в даному випадку мова йтиме про захист прав належного власника шляхом витребування майна.
По-друге, визначимо суб’єктів правовідносин, що виникають при реалізації даного способу захисту прав. Такими суб’єктами, зокрема, є власник майна та добросовісний набувач.
Власник майна - це та особа, яка має законні права володіти, користуватися, розпоряджатися майном, що вибуло до добросовісного відповідача поза волею власника. Тобто звернутися до добросовісного набувача із позовом про витребування майна може тільки неволодіючий власник.
Щодо добросовісного набувача, то відповідно до п. 10 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” та ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується.
Важливим також є питання розмежування поняття добросовісності і недобросовісності набувача. На цьому, зокрема, акцентується увага у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 № 24-150/0/4-13 “Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав” (далі - Лист).
В Листі зазначено, що під поняттям “знав” слід розуміти не лише безпосередню обізнаність особи у тому, що вона набуває майно у суб’єкта, який не наділений правом на його відчуження, а й водночас усвідомлення факту порушення своїми діями прав іншої особи.
Щодо застосовуваного законодавцем поняття “повинен був знати”, то воно характеризує недобросовісність того володільця (набувача), який хоч і не був безпосередньо інформований про відсутність у відчужувача права на відчуження майна, але за обставинами його набуття міг та зобов’язаний був про це знати (наприклад, особа набувала майно у незнайомого відчужувача поза межами магазину чи ринку у сумнівній ситуації).
У будь-якому разі недобросовісними мають вважатися особи, які заволоділи майном або одержали майно в результаті скоєння злочину (наприклад, крадіжки, грабежу, розбою, шахрайства), що встановлено в порядку, передбаченому законом. При цьому ці особи завжди мають вважатися такими, що знали про незаконність свого володіння.
Виходячи із даних положень, бажаючи скористатися способом захисту порушеного права, що передбачений ст.ст. 330, 388 ЦК України, власник майна має визначитися, що набувач є добросовісним (в іншому випадку витребування майна буде можливим на іншій підставі, аніж тій, що визначена ст.ст. 330, 388 ЦК України).
По-третє, встановлення факту вибуття майна поза волею власника.
Стаття 388 ЦК України пов’язує можливість витребування майна у добросовісного набувача, який оплатно придбав це майно, із обставинами, за якими майно вибуло до добросовісного набувача поза волею власника.
“Поза волею власника” в розумінні вказаної статті означає: майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, майно було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння, майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Вказана норма ЦК України не містить вичерпного переліку випадків вибуття майна з володіння поза волею власника, а вказівку на загублення майна чи його викрадення слід розглядати, скоріше, як окремі приклади, наведені законом.Іншими випадками вибуття майна з володіння власника поза його волею можуть бути, наприклад, стихійні лиха, знаходження власника в момент вибуття майна з його володіння у стані, при якому він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Отже, якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених права - пред’явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.
Щоб позовні вимоги про витребування майна були задоволені судом, позивачу (власнику) на ряду із загальними процесуальними вимогами (щодо підсудності, форми та змісту позовної заяви тощо) слід звернути увагу на положення ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто позивач - власник - зобов’язаний довести ряд обставин, наявність яких визначить підстави для витребування спірного майна від добросовісного набувача.
Такими обставинами є наступні:
- наявність права власності позивача на майно, а відтак - і його право на витребування цього майна;
- факт вибуття майна з володіння позивача і знаходження його у відповідача;
- факти, які доводять незаконність володіння відповідачем майном позивача;
- факти, які доводять відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук вчора о 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак вчора о 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
Топ за тиждень
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 820
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 443
- Пастка для довірливих 194
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 90
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 83
Популярне
-
Негайне виведення військових РФ і повернення Україні: МАГАТЕ ухвалило резолюцію щодо ЗАЕС
Бізнес 25910
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 22466
-
Україна конфіскувала активи російського олігарха Горіловського і двох його бізнес-партнерів
Бізнес 4091
-
Росія втратила одного з найбільших покупців вугілля в Азії
Бізнес 3626
-
У Києві перейменували 13 об’єктів. З’явилась вулиця Богдана Ступки та площа на честь НАТО
Життя 3302
Контакти
E-mail: [email protected]