Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні?
Війна, криза на ринку праці, економічна скрута ускладнюють положення бізнесу в Україні.
Це обʼєктивна реальність, в якій доводиться виживати. На жаль, виходить не у всіх: рекордні понад 200 тисяч закритих торік ФОПів тому свідчення. Прогнози на майбутнє доволі песимістичні. За даними Торгово-промислової палати, у січні всі підприємства незалежно від розміру та сектору прогнозують погіршення економічного становища. Але українці не звикли опускати руки. Ми маємо працювати, аналізувати труднощі, з якими стикаємось, знаходити вихід. Тим більше, декілька з топ-проблем бізнесу є абсолютно рукотворними, відтак – вирішити їх цілком можливо.
Що гальмувало бізнес у 2024?
*Зрозуміло, що основна наша проблема – росія та війна нею розвʼязана. Інші похідні від цього проблеми можна перелічувати досхочу, тож зупинюсь на кількох, які вважаю головними:
Непрогнозованість ситуації. Жоден бізнес не може досягнути вражаючих результатів, не маючи стратегії розвитку. Її неможливо створити в умовах невизначеності, коли завтра будь-який бізнес може бути зупинений одним влучанням. Максимальний горизонт планування – рік і то з регулярним коригуванням.
Непередбачуваність державних політик. Передусім фінансової, податкової, регуляторної. Відсутність сталості породжує хаос, який змушує бізнеси витрачати більше ресурсів на адаптацію до змін, замість того щоб вкладати їх у власний розвиток. Окремий біль – тиск з боку правоохоронців. Зазвичай вони ігнорують наявність законних підстав для процесуальних дій, штучно створюють бізнесам проблеми, а «жертв» обирають, виходячи із їхніх фінансових показників. Тож ця історія не про розслідування «злочинів», а про вимагання хабарів, руйнування бізнесів, психологічний тиск на людей та повну демотивацію команд.
Кадровий голод. Мобілізація і міграція вимивають з ринку висококваліфікованих фахівців. Ситуацію ускладнює подеколи нелогічна і непропорційна система бронювання, коли визначена державою квота у 50% працівників діє як для умовно аграрного підприємства, так і для компанії, що безпосередньо дотична до стратегічного захисту держави від зовнішніх загроз. Для технологічних компаній мобілізація навіть одного інженера може зупинити роботу над цілим проєктом. Найбільш цінних і затребуваних спеціалістів варто бронювати у 100% випадків.
Відсутність капіталу. Незважаючи на стабільне зниження купівельної спроможності, маємо регулярне підвищення податків. Конкуруючи за професіоналів, бізнеси змушені збільшувати фонди заробітної плати. Компенсувати ці витрати немає чим – у клієнтів бракує грошей на оплату товарів і послуг, банківське кредитування або взагалі недоступне, або незатребуване через зависокі відсотки.
У портфелі Octava Capital чимало інноваційних компаній, що працюють в галузі Defense Tech. Враховуючи військову загрозу, цей сектор економіки зростає (хоча і не так інтенсивно, як мав би) – збільшується ємність ринку та обсяги інвестицій, держава намагається стимулювати виробників замовленнями, спрощує певні процедури, але цих кроків все ще недостатньо.
Проблеми і рішення для DefenseTech
Державне регулювання. Зокрема, в напрямку оборонних закупівель. Процедура ускладнюється постійною зміною і хаосом нормативної бази. Порядок закупівель регламентують одразу декілька підзаконних актів, це призводить до невизначеності, відмінностей у тлумаченні норм, непрозорості.
Цінове регулювання. Необхідність розрахунку прибутку та бюджетне законодавство накладають не лише фінансові обмеження, а й ускладнюють операційну діяльність виробників.
Фінансові спроможності держави. В бюджеті бракує коштів на закупівлю озброєння та військової техніки. Значна кількість потужностей простоює: компанії змушені або скорочувати обсяги виробництва, або звільняти персонал, або релокуватися.
Заборона експорту. Попри численні заклики військової та волонтерської спільнот, єдиний ринок збуту для виробників зброї – внутрішні держзамовники. Без доступу до міжнародних ринків виробники не можуть конкурувати на глобальному рівні, втрачають гроші та ризикують втратити бізнес у разі змін того ж державного фінансування.
Недостатня підтримка. Представники Defense Tech все ще позбавлені пільгового режиму оподаткування і не мають прямих преференцій. У купі з вищезазначеними ризиками, а також недосконалістю правоохоронної та судової систем це створює перешкоди для їхнього розвитку.
Інституційна «лихоманка». Відсутність сталої державної політики і часті кадрові зміни в Уряді підвищують невизначеність для бізнесу, який залежить від державного регулювання і фінансування.
Аналіз проблем не має сенсу, якщо не спричиняє зміни. Вказуючи на помилки і виклики, ми водночас верстаємо для себе план дій. Відтак задачами на 2025-й для громадського сектора і держави мають стати створення для виробників озброєння ринкових умов, здійснення закупівель за перехідними контрактами, відкриття експорту озброєння, запровадження програм кредитування. Збалансована система бронювання, сталість податкової і регуляторної політик, приборкання хаосу в державному управлінні, боротьба із корупцією та захист бізнесу від тиску – невідʼємні умови сприятливого інвестиційного клімату. Це необхідно зробити, враховуючи величезну роль українського бізнесу в економічній та оборонній стійкості держави.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 21146
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 15380
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13748
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6351
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5977