Держава виходить з гри у справі валютних позичальників проти банків?
Держава анонсує відхід в сторону в конфлікті між банкам і валютними позичальниками, залишивши громадян віч-на-віч із проблемою катастрофічних масштабів. До слова, в той же час, безсоромно рефінансуючи з бюджету завідомо збиткові фінансові структури.
Нещодавно, 5 березня, масовими тиражами вийшли публікації статей про те, що Міжнародний валютний фонд фактично заборонив державним структурам втручатися у процес перемовин між банками і валютними позичальниками.
Хоча ще зовсім недавно Олександр Писарчук виголосив чудову, як тоді здавалося, позицію: «громадяни, які мають споживчі кредити в іноземній валюті, дійсно опинилися у скрутному становищі. Відповідальність за це частково лежить і на центральному банку, що вчасно не передбачив масштабів можливої проблеми та не заборонив кредитування в іноземній валюті, і на банківських установах, що проводили занадто агресивну кредитну політику, а також на позичальниках, що свого часу не оцінили валютні ризики. Зацікавленість усіх учасників процесу у вирішенні цього болючого питання є дуже високою, що підтверджується досягнутими домовленостями».
Вже більше як півроку активно діють громадські активісти, навіть створено всеукраїнську громадську організацію «Кредитний майдан» на чолі з Тетяною Руденко, яка активно відстоює позицію учасників організації, проводяться перемовини (зокрема з провладними структурами), відбуваються зустрічі, парламентські слухання, розмови, пишуться проекти меморандумів і багато іншого.
А тут така заява: МВФ зобов’язує державу вийти з переговорного процесу!
Виходить весь цей час нацбанк, імітуючи діалог, «дарував» жертвам валютних коливань надію і годував пустими обіцянками.
Ясно, що сьогодні громадяни все глибше поринають у вир власних проблем (а вони у кожної української сім ’ ї ширяться у геометричній прогресії), це безперечно пояснює чому багато з нас принишкли у пошуках ідей для елементарного виживання. Тим не менше, саме в критичних ситуаціях значно кориснішою стане абсолютна консолідація населення у боротьбі за загальнонаціональний інтерес (іншими словами за забезпечення кожному не просто належних умов для виживання, а високого рівня захисту фінансового стану кожного з нас).
Що ж насправді відбувається сьогодні із валютними позичальниками? Вони стали жертвою економічної ситуації в країні, оскільки навіть в найсміливіших «мріях» подумати не могли, що їх «ризики по валютному коливанню» помножаться на 5. Це така ж річ, як ніхто з нас ще рік тому не міг навіть припустити імовірність бойових дій на території України. Тому, перш ніж звинувачувати цих людей у недалекоглядності, пропоную замислитись як мінімум над власною фінансовою безпекою.
Ситуація, що склалась, повинна громаду штовхати виключно в напрямку однієї дії – об’єдання заради вирішення проблеми.
Отож, держава анонсує відхід в сторону в конфлікті між банками і валютними позичальниками, залишивши громадян віч-на-віч із проблемою катастрофічних масштабів. До слова, в той же час, безсоромно рефінансуючи з бюджету Дельта банк на суму 4 150 млн. грн.)
На жаль, валютні позичальники в основному фізичні особи, і оголосити себе неплатоспроможними, як деякі українські банки, не можуть.
Що ж робити цим людям? Чекати виселення? Боротися із корпоративними гігантами? Шукати альтернативних рішень?
Знаєте як казав прем’єр-міністр Греції? «Якщо ви винні банку 5000 фунтів – це ваша проблема, але якщо ви винні 500 000 фунтів – це проблема банку».
Тому висновок: якщо найближчим часом кожен із валютних позичальників припинить оплачувати щомісячні платежі по валютних кредитах, у банківській системі України наступить колапс. Це не вигідно жодній із сторін, тому базові умови для успішних перемовин однозначно є.
Ця стаття вступна до серії багатьох інших, які стосуватимуться правових порад валютним позичальникам у різних конкретних випадках.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 146
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31973
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 9769
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6164
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5943
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
5645