Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.01.2016 12:56
Інвестиційне «спрощення» і непередбачувані наслідки
Що ховається за «непримітним» законопроектом №2763? Про неабиякі ризики для економіки на тлі задекларованого наміру боротися із корупцією під час реєстрації іноземних інвестицій.
Сьогодні парламент планує розглянути, на перший погляд, «простий» законопроект, який ставить за мету спростити процес надходження інвестицій в Україну. Це – проект №2763 від 30.04.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій». Як стверджують автори документу (депутати Семенуха, Данченко, Діденко та інші), його ухвалення спростить порядок залучення іноземних інвестицій і, як наслідок, стане своєрідним бар’єром для вчинення корупційних дій під час державної реєстрації цих іноземних фінансових надходжень в Україну.
Чи є сьогоднішній порядок дійсно корупційним та обтяжливим? Чи його скасування є подоланням реальних бар’єрів для залучення іноземних інвестицій?
Факти та реалії такі:
1.Порядок реєстрації здійснюється за заявницьким принципом та є безоплатним. Державна реєстрація після 2009 року стала не обов’язковою та здійснюється після фактичного внесення інвестицій в Україну.
2.Перелік документів та терміни реєстрації чітко визначені.
3.Реальні бар’єри для інвестицій сьогодні - це повільне впровадження реформ, високий рівень корупції, а також тиск з боку податкової та митної систем
На наш погляд, скасування необов’язкової реєстрації іноземних інвестицій не дасть позитивного ефекту для активізації іноземного інвестування в Україну, оскільки не є реальним бар’єром для інвесторів. Слід зауважити, що саме негативна економічна ситуація спричиняє відтік капіталу та незначні притоки інвестицій нерезидентів останні 2 роки. При діючий системі реєстрації, але значно кращому інвестиційному кліматі в минулих роках, інвестиції надходили в обсягах втричі більше.
Водночас у випадку ухвалення законопроекту можуть виникнути певні ризики, які можуть мати доволі непередбачувані негативні наслідки для держави. Скасування процедури державної реєстрації залучення інвестицій на роки вперед залишить державу без інструменту передінвестиційного дослідження джерел походження капіталу та впливу держави на цілі іноземного інвестування з урахуванням регіональної та галузевої спрямованості, що матиме наслідки безконтрольного притоку іноземного капіталу та створюватиме загрози для національних інтересів.
Слід зауважити, що сьогодні державна політика в сфері залучення прямих іноземних інвестицій характеризується відсутністю контролю за частками залучених інвестицій в розрізі сфер економічної діяльності, не встановлені законодавчо перелік стратегічних галузей, безпечні пороги участі в них іноземного капіталу та відповідний механізм здійснення оцінки такої участі на передінвестиційному етапі.
Відсутність стратегії інвестиційної політики та ефективних механізмів регулювання допуску іноземного капіталу призвела до його стихійного розподілу в різних сферах української економіки. В окремих сферах присутність іноземного капіталу створила помітні ризики для національних інтересів.
Так, наприклад, є можливим горизонтальне поглинання, коли капітал однієї країни походження одержує монопольний контроль над тією чи іншою економічною сферою. Це може дати і синергетичний ефект, як у випадку з Росією, яка для Україна є головним енергетичним донором. Як наслідок, російськи компанії мають неабиякий вплив на українську економіку в цілому.
Так само і в банківській системі, присутність на ринку російських банків (Промінвестбанк, Сбербанк Росії, ВТБ Банк, Альфа-банк – всі входять до першої групи) дає можливість як позитивного так і негативного впливу на фінансовий ринок країни. Іноземні банки спроможні впливати на обсяги депозитів та кредитів, таким чином впливаючи на пропозицію грошей в обігу, що фактично означає можливий вплив на інфляцію, а отже, опосередковано, і на курс національної валюти. До прикладу, змова зазначених чотирьох банків в умовах воєнного конфлікту України з Росією, надає можливості для дестабілізації «в тилу».
Тому, сьогодні, існує нагальна потреба здійснення суттєвих зрушень у стосунках з потенційними та діючими іноземними інвесторами, які забезпечили б, підпорядкування іноземних інвестицій національним інтересам, потребам структурної перебудови економіки та прискореного економічного зростання та забезпечувала б економічну безпеку держави. В цьому процесі державна реєстрація іноземних інвестицій повинна бути не скасована, а, навпаки, більш вдосконалена з урахуванням світового досвіду. Для кожної з країн - донорів, які є основними імпортерами капіталів в економіку країни-отримувача, держава повинна напрацьовувати та проводити цілеспрямовану політику щодо залучення іноземних інвестицій, яка має базуватися на принципах загальнодержавних пріоритетів щодо інвестування та на концептуальному визначенні галузей економіки держави, провідних підприємств, набуття контролю над якими з боку іноземного капіталу загрожуватиме економічній безпеці державі.
З огляду на зазначене, Україні слід ретельно переглянути правила доступу іноземних інвестицій та врахувати в державній інвестиційній політиці успішний світовий досвід. Але це вже тема для іншого допису…
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
Топ за тиждень
- Як зруйнувати країну 333
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 151
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
Популярне
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
25716
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10893
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7082
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 6806
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 4405
Контакти
E-mail: [email protected]