Прощавай телевізор, або ера інтернету в Україні
Вже в недалекому майбутньому інформація, котра творить громадську думку, мобілізує виборців, спонукає їх голосувати за «потрібних» людей, остаточно змінить місце прописки з екранів телевізорів на інтернет-простір.
Останні соціологічніопитування показують, що сьогодні переважна більшість українців отримуєінформацію з телебачення. Натомість лише третина громадян в якості постійногоджерела інформації обирає інтернет-ЗМІ та соціальні мережі. Тобто головнимінструментом формування громадськоїдумки ще залишається телевізор, і, поза сумнівом, це радісна звістка длявласників вітчизняних медіа-імперій.
Однак цю ейфоріювід монополії на голови людей розвіюють тенденції. Річ у тім, що перевагутелебаченню повністю віддають громадяни старше 50-ти років, тоді як віковийценз аудиторії інтернет-ЗМІ та соціальних мереж складає 30-40 років. При цьомутреба враховувати й те, що нові покоління «інтернетизовані» фактично абсолютно.
Тож, виходячи зцього, вже через кілька десятків років, а може й значно раніше, телебаченнябезповоротно втратить монополію на формування думок. Одностороння телевізійнакомунікація капітулює перед інтерактивними комунікаційними мережами, щонеодмінно вплине, в першу чергу, на політичний процес. Більш актуальнимистануть нові форми координації політичної активності громадянського суспільства,а це означатиме масштабну децентралізацію політики. Крім того, значно важчестане маніпулювати масовою свідомістю, хоча маніпулятивні технології завждикрокують «в ногу» з розвитком комунікаційних технологій.
Так чи інакше, авже в недалекому майбутньому інформація, котра творить громадську думку,мобілізує виборців, спонукає їх голосувати за «потрібних» людей, остаточнозмінить місце прописки з екранів телевізорів на інтернет-простір, і ми спостерігатимемо за новою політичною реальністю. Тобто віртуальністю.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 54842
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48494
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
10471
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10443
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9366