Про п’яту серію імітації пенсійної реформи
1 липня 2019 року органами Пенсійного фонду України було проведено черговий (вже п’ятий) перерахунок пенсій в рамках так званої пенсійної реформи Гройсмана.
1 липня 2019 року органами Пенсійного фонду України було проведено черговий (вже п’ятий) перерахунок пенсій в рамках так званої пенсійної реформи Гройсмана.
Перерахунок проводився з двох підстав:
1) в Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 липня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищено з 1497,00 грн. до 1564,00 грн.
2) 26 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
На першій підставі було перераховано мінімальний та максимальний розмір пенсії, а також складові пенсійної виплати, які визначаються виходячи із розміру прожиткового мінімуму.
На підставі зазначеної Постанови КМУ було перераховано:
- пенсії особам, які мають страховий стаж для чоловіків – 35, для жінок – 30 років та отримують пенсію, розмір якої з урахуванням усіх надбавок та підвищень не досягає 2000 гривень. Таким особам встановлена доплата до пенсії у сумі, якої не вистачає до 2000 гривень;
- пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни: мінімальний розмір пенсійної виплати збільшено для осіб з інвалідністю І групи з 285% до 650%, ІІ групи – з 255% до 525%, ІІІ групи – з 225% до 360% прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;
- пенсії військовослужбовцям, у тому числі військовозобов’язаним, призваним на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Таким особам перерахунок пенсії проведено виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року.
Перше питання полягає в тому, які ж реальні гроші для пенсіонерів стоять за цією інформацією?
- Мінімальна пенсія зросла всього на 67 гривень, максимальна, яка становить 10 прожиткових мінімумів, зросла на 670 гривень.
- Суттєва зросли мінімальні пенсії осіб з інвалідністю внаслідок війни (це 43 тис. Осіб): для І групи – з 4266 грн до 10166 грн – збільшення 5900 гривень, ІІ групи –з 3817 грн до 8211 грн – збільшення 4394 гривень, ІІІ групи – з 3368 грн до 5630 грн – збільшення 2262 гривень. Водночас для учасників війни нарахування залишились, як і були, на рівні 165%, і мінімальна пенсія зростає з 2470 грн до 2580 грн, тобто зростання всього 110 грн.
- Також відчутно зросли пенсії для 33 тис. військовослужбовців ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Якщо раніше їх пенсії, в залежності від категорії, були від 3 800 до 5 500 гривень, то з 1 липня такі пенсії становитимуть 5 800 - 10 500 гривень.
- Для пенсіонерів, які отримували пенсію менше 2000 гривень, та мають повний страховий стаж (а це 35 років для чоловіків і 30 для жінок), але через низькі заробітні плати отримували мінімальну пенсію, нараховано підвищення розміру пенсії до 2000 грн. Згідно з інформацією Мінсоцполітики, таке підвищення отримають близько 2,5 млн осіб. Всього ж, за даними ПФУ, станом на квітень 2019 в Україні 4 905 тис. пенсіонерів отримували пенсію 2000 грн і менше, причому більше 2 млн пенсіонерів отримували пенсію 1500 гривень і менше.
- Незначне збільшення отримали ті категорії пенсіонерів, чиї пенсії та надбавки залежать від розміру прожиткового мінімуму. До цих категорій належать пенсіонери, які підпадають під дію Законів України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Підвищення для цих категорій має мінімальний розмір і коливається від 10 до 110 грн.
Володимир Гройсман помпезно заявив про те, що перерахунок пенсій з 1 липня – це черговий крок змін в пенсійній системі, а Уряд наразі дбає про соціальне забезпечення українського пенсіонера.
Водночас для того, щоб оцінити реальний рівень турботи, варто проаналізувати всі цифри та факти, а не лише ті, на яких Уряд вважає за необхідне наголосити, використовуючи їх у своїй передвиборній кампанії.
А факти полягають в тому, що замість розробки системних змін в пенсійному законодавстві, що зробили б розрахунок розміру пенсій зрозумілим і прогнозованим, незалежним від примх урядовців і виборчих перегонів, ті зміни розміру пенсій, які відбулися у липні 2019 і були відчутними, Уряд в черговий раз здійснив у ручному режимі.
При цьому таке регулювання супроводжувалося гучними заявами Гройсмана, зокрема, що з 1 січня 2020 року ВІН підніме пенсії військовослужбовців на 25%. В той же час законопроект про пенсійне забезпечення військовослужбовців за більше ніж три роки так і не був розроблений Урядом і внесений до Верховної Ради України.
Крім того, згідно з даними Пенсійного фонду, станом на 1 липня 2019 року середня пенсія становить 3005,96 грн. Водночас кількість пенсіонерів, які отримують 3000 грн. і менше, становить 7 980 тис, а це – 70,4% всіх пенсіонерів України, з них 2000 грн. і менше отримують 4 815 тис. пенсіонерів (в квітні пенсіонерів які отримували 3000 грн. і менше, було 70,6%).
Дані Пенсійного фонду України (https://www.pfu.gov.ua/1789992-stanom-na-01-07-2019-roku/)
Розмір пенсій також суттєво відрізняється в різних регіонах України. Якщо в столиці середня пенсія становить 4347 грн, в Донецькій області – 3949 грн, то у 18 областях ці показники є суттєво нижчими за середньостатистичні по Україні. Антирекорд належить аграрній Тернопільській області - 2315 грн, не надто далеко відірвалась і Чернівецька область – 2386 грн.
Дані Пенсійного фонду України (https://www.pfu.gov.ua/1789992-stanom-na-01-07-2019-roku/)
А для того, щоб об’єктивно оцінити реальну ефективність так званої пенсійної реформи, яка була розпочата ще в жовтні 2017 року та під егідою якої було проведено вже не один перерахунок, варто проаналізувати тенденції по зміні коефіцієнта заміщення – величини, яка була впроваджена Міжнародною організацією праці для убезпечення пенсіонерів від надто різкого зменшення їхнього доходу після виходу на пенсію, та яка становить співвідношення між середньою заробітною платою та середньою пенсією.
За стандартами МОП коефіцієнт заміщення має бути не меншим ніж 40%. Однак у розвинутих країнах коефіцієнт сягає 60-70%.
Логічним наслідком проведення реальної пенсійної реформи в Україні мало б стати саме стале зростання коефіцієнта заміщення. Однак що ми маємо на практиці? Станом на початок 2017 року, ще до проведення урядової реформи, коефіцієнт заміщення становив 30%, станом на початок 2018 року – вже після реформи та першого перерахунку – зріс, але лише на 2%. Однак вже станом на 01 квітня 2019 року, більш як через рік після початку розвитку пенсійної системи в руслі запропонованих урядом «новацій», ми спостерігаємо за тим, як коефіцієнт заміщення падає до рівня нижчого, ніж був до початку пенсійної реформи – до 28%.
Такий стан речей – закономірний результат відсутності реальних змін в пенсійній системі України, які були б направлені на вирішення ключових проблем пенсійного забезпечення. За прогнозами експертів, без цих змін, український коефіцієнт заміщення падатиме з кожним роком та втрачатиме свою купівельну спроможність, а у 2050 році пенсія становитиме 18% від середньої заробітної плати.
Такі перспективи змушують серйозно задуматися над чим, а чи дійсно чергова індексація в межах псевдореформи може вважатися перемогою нав’язаної українцям політики у сфері пенсійного забезпечення?
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак вчора о 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов вчора о 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль 16.11.2024 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов 16.11.2024 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 10005
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 7767
-
Чи корисно їсти лише раз на день?
Життя 7081
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5220
-
NASA та Microsoft запустили чатбот на основі ШІ, що відповідає на питання про Землю
Бізнес 4202