Правове регулювання іноземних інвестицій в аграрний сектор України

На сьогоднішній день український аграрний сектор являє собою предмет зацікавленості з боку іноземних інвесторів, особливо, враховуючи те, що Україна є європейською країною з найбільшою територією.

На сьогоднішній день український аграрний сектор являє собою предмет зацікавленості з боку іноземних інвесторів, особливо, враховуючи те, що Україна є  європейською країною з найбільшою територією. 

Інвестування в аграрний сектор має певні відмінності від інших видів інвестицій. Сільське господарство є залежним від багатьох природних чинників, має чітко виражений циклічний характер та розвивається не так швидко, в порівнянні з промисловістю та сферою надання послуг. Хоча зазвичай вкладені інвестиції захищаються резервними фондами, що створюються на випадок стихійного лиха, засухи і т. д., але реальний фінансовий результат відображається вже в кінці року. Звичайно, це все впливає на кількість іноземних інвесторів в даній галузі.  

Відповідно до розрахунків Інституту аграрної економіки, у період 2016-2018 рр. 1 грн. інвестицій в основний і оборотний капітал аграрних підприємств принесла в середньому 0,295 грн. приросту прибутку. Тобто, на сьогоднішній день інвестиції в аграрний сектор економіки окупаються доволі швидко - за 3-4 роки. Така фінансова привабливість заохочує все більше інвесторів. 

За даними Державного комітету статистики України навіть в умовах війни та економічної нестабільності у 2018 р. обсяги прямих іноземних інвестицій в аграрну галузь зросли на 16,7% і склали $586,2 млн.

Україна та світ в аграрному бізнесі

За останні роки відбулася низка подій, що позитивно вплинули на формування здорового бізнес-клімату в аграрному секторі України. 

Європейський союз виділив 3 мільйони євро з метою реалізації проектів Стратегії розвитку сільського господарства в Україні, що розрахована на період до 2020 р. Це проект, що розроблявся за участю представників Євросоюзу, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, Світового банку, а також інших організацій і країн. Серед очікуваних результатів виконання програми в Міністерстві аграрної політики і продовольства відзначали зростання обсягів експорту сільгосппродукції на 3-4% на рік і збільшення експортних можливостей харчової промисловості України на ринку ЄС на 5-7%.

Заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька в інтерв’ю з цього приводу зазначила: «Даний проект передбачає можливість залучення донорів на програми, які ввійшли в Стратегію, приблизна вартість яких, за нашими оцінками, становить 300 мільйонів дол.»

Окрім налагоджених відносин з Європейським Союзом, Україна будує тісні та взаємовигідні зв’язки в аграрній сфері  з рядом окремих країн.

Так, 16-17 травня 2018 р. у м. Рига відбулося чергове засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. Під час даного заходу були розглянуті питання співпраці України і Латвії в рамках Програми двостороннього співробітництва в галузі АПК на 2017-2019 рр. Пріоритетними напрямками співпраці були: 

- адаптація законодавства України до вимог ЄС; 

- розвиток сільських територій та зеленого туризму; 

- лісове господарство, ветеринарія та фітосанітарія, рибне господарство; 

- науково-дослідне співробітництво; 

- регіональне співробітництво.

18 вересня 2018 р. відбулося п’ятнадцяте засідання Німецько-Українського аграрного комітету. Даний захід проводиться щорічно з метою ефективної співпраці та виявлення нових перспективних напрямків для реалізації спільних взаємовигідних проектів.

На сьогоднішній день запроваджені наступні українсько-німецькі проекти в АПК:

- Німецько-український аграрно-політичний діалог (АПД) – це проект, що реалізується за фінансової підтримки Міністерства продовольства та сільського господарства Федеративної республіки Німеччина та виконується спільно ТОВ ІАК Аграр Консалтинг, Лейбніц - Інститутом аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою та Центром міжнародної міграції та розвитку. Основні напрямки роботи: 

реформування аграрного законодавства та аграрної політики з урахуванням міжнародного досвіду Німеччини та інших країн, а також міжнародних організацій, відповідно до принципів ринкової економіки та структурної політики;

надання консультацій Україні з аграрної торгівлі в рамках Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі  між ЄС та Україною. Проект передбачає створення постійного координаційного та консультаційного центру для малих та середніх аграрних підприємств, який має надавати інформацію щодо використання торговельних преференцій, а також контрактних процедур з організаціями та бізнес-партнерами;

- проекти у сфері екологічного землеробства;

- проект «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України»;

Німецький Аграрний Дослідний Центр в Україні – це установа, що проводить заходи з метою підвищення кваліфікації аграрних спеціалістів України, надає можливість реалізувати нові підходи у підготовці молодих фахівців, оновлює професійно-практичні знання педагогів відповідно до міжнародних стандартів аграрного бізнесу.

Сприятливі умови співпраці та великі можливості аграрного сектору України приваблюють не тільки територіально близькі європейські країни. Так в 2018 р. посол Ісламської Республіки Іран в Україні Мохаммад Бехешті-Монфаред заявив, що компанії цієї країни взяли в оренду 1200 гектарів земель сільськогосподарського призначення на Одещщині під вирощування зернових культур. Крім того посол зазначив, що понад половина загального українського експорту до Ірану становить сільськогосподарська та харчова продукція.

Відповідно до даних Міністерства аграрної політики і продовольства України на сьогоднішній день найбільший інвестиційний інтерес до аграрного сектору України проявляє Азія, а саме Китай. Так, КНР стабільно нарощує кількість інвестиційних проектів на території України. «Виважена співпраця з китайцями принесе Україні за 5 років $8—12 млрд інвестицій. Якщо за цей час вирішиться військовий конфлікт на сході, то сума може подвоїтися», — підсумував представник китайської робочої групи, народний депутат Іван Мірошніченко.

Окрім налагодження міжнародних зв’язків України на світовій арені, на території держави проводяться заходи задля популяризації аграрного сектору серед інвестиційних партнерів. З 16 по 19 травня 2019 р. за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України у м. Черкаси відбувалася III Міжнародна агропромислова виставка AGROSHOW Ukraine 2019 у форматі expo-фест. Вигідне територіальне розташування цього заходу дозволило залучити максимальну кількість відвідувачів як з України, так і з інших держав. За чотири дні в заході брали участь близько 300 учасників та понад 9 тис. відвідувачів. Окрім загальної інформативної частини, на спеціальних полігонах відбувалася демонстрація усіх видів посівної, ґрунтообробної та збиральної техніки. Такі заходи дозволяють приводити нових інвесторів до аграрного сектору України, а також демонструють сучасність та розвиненість українських аграрних компаній. 

Законодавча база з питань іноземного інвестування в аграрний сектор України

На сьогоднішній день нормативно-правова база, що покликана регулювати процес інвестування в аграрний сектор економіки України представлена більш ніж 100 документами різної юридичної сили. В рамках даної теми доцільним буде надати аналіз наступних нормативно-правових актів.

Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві». Це один із перших нормативних актів в даній сфері який визначає умови, зміст і межі пріоритетності розвитку соціальної сфери агропромислового комплексу в структурі народного господарства. Остання редакція даного закону відбулася у 2018 р., що свідчить про тенденцію оновлення законодавчої бази та приведення її до міжнародних стандартів.

Закон України «Про інвестиційну діяльність». Визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, зміст прав, інтересів і відповідальність суб’єктів інвестиційної діяльності. В даному документі надані поняття і види іноземних інвестицій, а також суб’єктів і об’єктів інвестиційної діяльності, визначено порядок здійснення та загальні засади державного регулювання цієї діяльності в Україні.

 Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» здійснює правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне та науково-технічне співробітництво.

Закон України «Про інститути спільного інвестування» більш конкретно зазначає особливості створення, діяльності та відповідальності суб'єктів спільного інвестування, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування та ін. 

Закон України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні» визначає основи державної політики, спрямованої на стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку.

Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Даний нормативно-правовий акт містить стандарти та вимоги до органічної продукції, що вироблена на території України.

Правове регулювання іноземних інвестицій в аграрний сектор України

Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземними інвестиціями розуміють усі цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту.

Інвесторами можуть бути:

- іноземні держави;

- міжнародні організації;

- юридичні особи;

- фізичні особи, у т. ч. громадяни України, що проживають за кордоном.

Законодавство України визначає наступні форми здійснення іноземних інвестицій:

- часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

- придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

- придбання інших майнових прав;

- господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;

- без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

Даний перелік не є вичерпним і, враховуючи постійний розвиток бізнес сфери, існуючі форми інвестиційної діяльності в Україні можуть змінюватись або доповнюватись.

У 2018 р. було внесено ряд змін у законодавство України з метою спрощення порядку надходження іноземних інвестицій в економіку України.  Головною подією стала відміна обов’язкової процедури державної реєстрації надходження іноземної інвестицій. За старою редакцією Закону «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції фіксувалися статутними документами суб’єкта господарювання та вносилися до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців. Відповідно до законодавчих змін запроваджується заявницький принцип державного обліку інвестицій, згідно з яким подання статистичної звітності про здійснення іноземних інвестицій буде здійснюватися самими підприємствами з іноземними інвестиціями та установами банку. Також всі існуючі привілеї, такі як звільнення від митного збору за внески майном до статутного капіталу компанії, будуть однаково застосовуватись і до всіх іноземних інвестицій.

На сьогоднішній день інформація про наявність іноземних інвестицій, їх розмір та структура є загальнодоступною, що разом із вище перерахованими змінами усуває перепони для розвитку іноземного бізнесу в Україні, а також позитивно вплине на позиції України у рейтингу Doing Business та індексу інвестиційної привабливості (International Business Compass).

Проблематика іноземного інвестування в аграрний сектор України

Детальне дослідження даної теми дозволяє визначити основні проблеми, що перешкоджають ефективному залученні іноземних інвестицій в аграрний сектор України:

1. Відсутня своя система оцінки інвестиційного клімату країни та її окремих регіонів. На сьогоднішній день для спостереження загальної картини стану бізнес-клімату в Україні підприємці орієнтуються на міжнародний рейтинг Doing Business та індекс інвестиційної привабливості (International Business Compass). Дані показники були запроваджені Гамбурзьким інститутом світової економіки. Вони є комплексними і вимірюються один раз на рік, а враховуючи сезонність аграрного сектору, для повної картини стану інвестиційного клімату в Україні цього недостатньо .

2. Закритість ринку землі. Відповідно до сучасного законодавства в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тобто для іноземних компаній єдина можливість взяти участь у формуванні аграрного ринку в Україні – це укладання договору оренди земельної ділянки (найдовший строк дії такого договору – 50 років). Таке суттєве обмеження дещо призупиняє темпи розвитку аграрного сектору економіки України і потребує реформування та осучаснення.

3. Політична та податкова нестабільність.

4. Відсутність дієвої системи страхування: недостатньо розвинені механізми державного страхування іноземних інвестицій.

5. Високий рівень темпу інфляції в країні.

6. Ненадійність банківської системи.

Ці фактори негативно впливають на інтенсивність залучення іноземних інвестицій до аграрного сектору економіки України, а тому потребують найшвидшого вирішення з боку державних органів.

Проаналізувавши вище викладену інформацію та існуючу законодавчу базу покликану регулювати іноземну інвестиційну діяльність в АПК України, можна з упевненістю стверджувати, що велика частина економіки України на сьогоднішній день орієнтована на агропромисловий сектор. Взаємодія українських аграріїв з іноземними інвесторами дозволяє активно розвивати АПК та упевнено демонструвати свою позицію на міжнародному ринку.