Фінансовий моніторінг: розкриття кінцевих бенефіціарних власників
З 28 квітня 2020 року суттєво посилено вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб
28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 (надалі – Закон про фінансовий моніторинг), який суттєво посилює вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про фінансовий моніторинг юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Тобто, усі юридичні особи, які зареєстровані станом на 28 квітня 2020 року, зобов’язані подати державному реєстраторові інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності.
Однак, зробити це потрібно буде протягом 3 (трьох) місяців з дати затвердження форми та змісту структури власності уповноваженим державним органом (Міністерством фінансів України за погодженням з Міністерством юстиції України).
Станом на 28 квітня 2020 року уповноважені державні органи не затвердили форми документів, необхідні для розкриття юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності. Тобто, строк для розкриття юридичними особами відповідної інформації ще не почав свій перебіг.
Тримісячний строк для розкриття юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності розпочнеться тільки після того, як Міністерство фінансів України затвердить форму структури власності, а Міністерство юстиції України – її погодить.
З 28 квітня 2020 року у юридичних осіб не виникає обов’язок подати державному реєстраторові інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності, передбачений Законом про фінансовий моніторинг.
Цей обов’язок виникне пізніше, коли уповноважені державні органи затвердять відповідні форми документів.
І лише через 3 місяці після затвердження типової форми структури власності виникнуть підстави для застосування до керівників юридичних осіб (інших уповноважених осіб), які не розкрили інформацію про бенефіціарних власників, штрафу у розмірі від 17 тис. до 51 тис. гривень (ч. 6 ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Право на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо керівника юридичної особи (іншої уповноваженої особи), який проігнорував вимогу про розкриття структури власності юридичної особи, мають уповноважені посадові особи Міністерства юстиції України, а відповідні справи підсудні районним, районним у містах, міським та міськрайонним судам. Контроль за своєчасним поданням юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників або їх відсутність здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ідентифікація кінцевих бенефіціарних власників відтепер стане невід’ємним елементом більшості реєстраційних дій щодо юридичних осіб.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 (надалі – Закон про державну реєстрацію), у редакції згідно з Законом про фінансовий моніторинг, для державної реєстрації юридичної особи, у кожному випадку державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, державної реєстрації створення, припинення відокремленого підрозділу юридичної особи, внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи уповноважені особи повинні подавати державному реєстраторові такі документи:
1) структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
2) витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
3) нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента, та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.
Таким чином, уже з 28 квітня 2020 року для реєстрації юридичної особи, внесення змін до статуту чи проведення реорганізації тощо необхідно розкрити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності юридичної особи.
Однак, через відсутність затверджених форм документів (зокрема, структури власності) можуть виникнути труднощі з вчиненням відповідних реєстраційних дій. Заявнику може бути відмовлено у проведенні державної реєстрації через неподання документів, які він об’єктивно не міг подати (неможливо подати структуру власності, форма якої ще не затверджена).
Міністерство юстиції України спробувало виправити ситуацію та надало відповідні роз’яснення, якими мають керуватися державні реєстратори при здійсненні реєстраційних дій щодо юридичних осіб до затвердження форм документів у сфері розкриття структури власності.
Так, у Листі від 23.04.2020 р. N 3887/8.4.4/32-20 "Щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників" Міністерство юстиції України зазначило, що до дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності юридичної особи, подання державному реєстратору документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника для проведення реєстраційних дій не вимагається.
Таким чином, до затвердження форми структури власності державні реєстратори не мають права вимагати у юридичних осіб подання такої структури власності та інших документів, необхідних для встановлення кінцевих бенефіціарних власників (зокрема, нотаріально засвідчених копій паспортів кінцевих бенефіціарних власників).
Разом з тим, в умовах відсутності затверджених форм документів з метою виконання формальних вимог Закону про державну реєстрацію можна подати державному реєстраторові структуру власності в довільній формі. Така структура власності обов’язково повинна містити дані про прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, країну громадянства та постійне місце проживання, дату народження, характер та міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону про фінансовий моніторинг).
Запроваджується щорічне підтвердження юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Так, юридичні особи повинні щорічно підтверджувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника шляхом подання державному реєстраторові таких документів:
1) заяви про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
2) структури власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
3) витягу, виписки чи іншого документу з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
4) нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента, та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.
Строк щорічного підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників – 14 днів з дати державної реєстрації юридичної особи.
Перше підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичні особи повинні будуть зробити у 2021 року, оскільки у поточному році діє спеціальний тримісячний строк для актуалізації відповідних даних.
Окрім того, юридичні особи відтепер зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 419
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 414
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 127
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 86
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 15504
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 9289
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
8980
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 8230
-
Україна першою у світі отримає тактичні машини Ermine. Їх виготовить Rheinmetall
Бізнес 7637