Цифровізація ринку деревини: тренд чи необхідність?

В цій статті ви знайдете ідеї та наявні проблеми для реформування деревообробної індустрії, де Україна є одним зі світових лідерів, при цьому зберігаючи корупцію та радянські рудименти.

Через повномасштабне вторгнення, зима ще довго буде асоціюватись не з зимовими святами та прикрашенням ялинок, а саме з подіями 24 лютого. Можливо це стане причиною зменшення вирубки тисячі красунь в Карпатах, що потім пропадають до 40% на смітник як неліквід. Але давайте влітку поговоримо, без емоцій та новорічного вайбу чи країна може дозволити собі такий екоцид та як це пов’язано з лисіючими Карпатами, фото яких не бачив тільки лінивий?

В Україні на сьогодні діє два режими щодо сертифікації деревини: обов’язковий  для здійснення експортних процедур (для вивозу деревини за кордон) та добровільний для внутрішнього ринку.  Це означає, що якщо ви вирішили зрубати дерева  і вивести їх за кордон, то вам обов’язково потрібно отримати сертифікат для таких дерев, де зазначається звідки ці дерева, хто їх зрубав, у якій кількості, якої вони породи тощо. 

Однак для внутрішнього ринку така сертифікація все ще залишається необов’язковою, тому такі сертифікати у, наприклад, продавців новорічної хвої — скоріше маркетинговий хід для свідомих покупців. Виглядає цей сертифікат ось так:

Тут зазначено (номер бірки НЯ 985213), де було вирощено дерево (Полтавська область) хто його купив для подальшого продажу (ФОП Ковальчук В.В. ), а також його порода «Сосна звичайна». (Скріншот)

Але якщо хаотична рубка новорічної хвої – це лише відлуння проблеми, то головні ризики ця практика несе для ринку комерційної деревини, яку закуповує різноманітний бізнес для виготовлення своєї продукції, як на українському, так і на закордонному ринках.

Хто господар українського лісу?

Оборудки з вимогами закону здебільшого у нас асоціюються з приватними ділками, які шукають будь-які способи максимізувати прибутки, але у випадку з лісом, ситуація дещо інша. Приватного лісу в Україні практично нема, його частка становить аж 0.2% відсотка від сукупної площі лісів. Натомість майже 87 % лісів в Україні – державна власність, а близько 13 % лісів віднесені до комунальної власності.

Здавалося б, для контролю незаконних рубок та збереження екології, державна власність – це добре, адже її легше контролювати, але не все так просто. Наприклад, відповідно до законодавства, на сьогодні державні органи, в тому числі державні компанії, зобов’язані продавати деревину на аукціонах, однак, ця частка по країні становить не більше 30%. Куди ж зникає 70% зрубаного лісу?

Решту продають через прямі продажі без жодних аукціонів, користуючись «шпариною в законодавстві», яка дозволяє такий продаж для деревини після санітарних та інших «непрофільних» рубок.

Хто вони,  “Санітарні рубки”?

Так звані санітарні рубки – це клондайк українського підпільного лісоруба, саме під їх виглядом здобувається сірий ліс, який в обхід прозорих електронних торгів продають тому, хто дасть кращу ціну і здебільшого на папері ця ціна буде у рази нижчою, ще й тому, що деревина офіційно реалізується як «уражена».

Відповідно до даних Лісового агентства (Площа рубок лісу за системами та видами рубок), лише 7,9% деревини, що вирубуються, вирубуються за основним видом діяльності, а 91,3% деревини, що вирубуються державними підприємствами в рамках рубки догляду лісу (12,9%),  дизайну(3,2%)  і ті самі улюблені санітарні рубки (75%).

Ось що каже офіційний портал Державного агентство лісових ресурсів України:

ДП "Воловецьке лісове господарство" (Закарпаття). З 165 дозволів на рубку лісу – 55 видано на так звану «санітарну», що становить 33%,  а ще 31 (близько 19%) – на «дизайн лісу» (здійснюються так само без вимоги проведення аукціону), водночас коли на основну діяльність – лише 3 вирубки, тобто 2%.

ДП «Гадяцьке лісогосподарство»(Полтавська область). Бачимо 139 записів. 97 (тобто 70%) – санітарних. Ще 14,4% рубок направлені на дизайн «лісу», і менше 14% — рубки, заради яких було створено дане ДП.

ДП "Баштанське лісове господарство" (Миколаївська область). Портал видає всього 27 записів, але 14 з них – санітарні рубки, що складає майже 52%, Доглядові складають ще 37%.

Як непрозорість ринку впливає на українських товаровиробників?

Як від сірих схем страждає український товаровиробник яскраво ілюструє кейс з IКЕА.

Більша частина меблів з дерева  від IКЕА виробляється  з ДСП, але найбільш популярні позиції, такі як стільці Тер'є (Terje), наприклад,  виробляються з  суцільної букової деревини помаранчевого відтінку. Основними постачальниками такої деревини є  Румунія та Україна. Згідно з розслідуванням журналістів Earthsight, деревину для ІКЕА постачає Великобучківське лісове господарство. Дані, які отримали журналісти Earthsight, показують, що лісове господарство має майже монополіста-покупця, а саме ТОВ «ВГСМ» (РНОКПП 37020022), кінцевим бенефіціаром якого є Плопішан Даніел Міхай, багаторічний працівник ІКЕА з Румунії. 

Відповідно до аналізу продажів лісоматеріалів  за 2018 року  Великобичківського лісового господарства, 73% від  всіх заготовлених у Великому Бичкові букових лісоматеріалів купує «ВГСМ», що робить майже неможливим отримати деревину з цього регіону іншим покупцям.​ Окрім цього, журналістами виявленні райони облисіння лісового господарства, які виникли здебільшого через вже згадані вище “санітарні рубки”.

Фактично держава тут втрачає двічі. Перший раз, коли через сіру схему “санітарних рубок” здобувається здоровий ліс і вірогідно реалізується за заниженими цінами, а другий – коли деревина стає недоступною для купівлі українськими товаровиробниками за для створення доданої вартості для продукту, а відповідно і сплати більших податків у бюджет.

Де ж ринкова конкуренція?

Наступною проблемою є високий рівень корупції при отриманні дозволів на вирубку лісу. Давайте уявимо, що ми прокинулись і вирішили займатись вирубкою лісів. У нас достатньо грошей на обладнання та оплату праці, але чи достатньо в нас сил на це, давайте перевіримо.

Першим ділом, перевіримо на порталі Дія наші крок.

Бачимо, що  строк видачі дозволу 10 днів календарних, звертатись треба до  Державного агентства лісових ресурсів або Центр надання адміністративних послуг за місцем провадження діяльності (простіше ЦНАП). Виглядає ніби просто, тож які документи нам потрібно буде принести:

1. Заповнити «Заявку на використання лісових ресурсів», в даній заявці ви зазначайте об’єкт щодо якого видається дозвіл, фактично ділянка на якій буде здійснюватись вирубка та ваші контактні дані.

2. Відомість чергової лісосіки (Розроблений заявником проект лісокіси, відновлення лісів, відповідно до лімітів затверджених (наприклад Івано-Франківська ОДА) та Методології).

3. Карта технологічного процесу розробки лісосіки : складається заявником, однак перед складанням карти необхідно пройти обов’язкове обстеження лісосіки лісничим.

Не лякайтесь, це не творчість Лісничого та Майстру лісу, це виконання вимог пункту 6.5. Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, а саме:

«Записи у бланках лісорубного квитка здійснюються чорнилом темного кольору за допомогою ручок, друкарських машинок, принтерів, інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом встановленого терміну зберігання документів та запобігають внесенню несанкціонованих виправлень.»

Повернемось до документів.

4. Переліково-оцінювальна відомість (видається на підставі польової перелікової відомості, що затверджується керівником підрозділу з відведення і таксації лісосік, формується переліково-оцінювальна відомість, польовій переліковій відомості зазначаються цінні та рідкісні дерева, занесені до Червоної книги України, плюсові дерева, насінники або їх групи, дерева з наявністю дупел та гнізд птахів, інші дерева, які не підлягають вирубуванню і залишаються на лісосіках).

5. План лісосіки (складається заявником відповідно до лімітів  та Методології і не забувайте про ручку та охайність).

6. Польова перелікова відомість (складається заявником що затверджується керівником підрозділу з відведення і таксації лісосік).

Тож прокинувшись зранку і вирішивши зайнятись вирубкою лісу вам прийдеться запастись бланками, ручками з чорнилом темного кольору та терпінням.

Підсумовуючи, ми підтримуємо, що  зміни до законодавства необхідні. А цифровізація єдиним шляхом до усунення ризиків, які наявні на сьогодні. Однак недостатньо лише зобов’язати подавати документи через портал. Важливо забезпечити машиночитний формат такої інформації, оскільки в даній редакції є зобов’язання «додати» нарешті отриманий сертифікат «лісорубний квиток» на портал, а за даних умов це може виглядати й так:

Чому мовчить закон?

Першим кроком розв'язання проблеми був запуск експериментального проекту в лютому 2020 року, у рамках якого вся необроблена деревина, заготовлена постійними лісокористувачами, мала продаватись тільки на прозорих електронних аукціонах. Пілотний проект поширюється на лісові господарства, які у 2018 році отримали 10 млн. гривень чистого доходу або більше. Такі підприємства повинні продавати онлайн не менше 25% запасів деревини. Однак це стосується деревини, що зрубується під час звичайних, а не санітарних рубок, а їх, як ми пам’ятаємо понад 90%. 

За даними Prozorro.Sale  "Продажі деревини", за 2020 рік було проведено 22,98 тисячі аукціонів, з яких лише ~16% завершилась продажем деревини. Дохід від аукціонів 663,07 мільйонів гривень. При цьому середня кількість «учасників тендеру» 1,72 тис. учасників.

В 2021 році ситуація змінилась: було проведено менше аукціонів — лише 9,36 тисяч, однак успішно завершились 81% з них і дохід склав 1,22 мільярди гривень. Однак середня кількість учасників впала — 1,28 тис. учасників.

Що робить влада і чи робить взагалі щось?

В листопаді 2021 в першому читанні було розглянуто законопроект № 4197-д «Закону про ринок деревини».

Головна ідея цих змін:

1. врегулювати та зобов’язання використовувати лісовий портал;

2. обов’язковість сертифікації деревини для зовнішнього і для внутрішнього ринків;

3. обов’язковість укладання договорів купівлі-продажу деревини в електронній формі за допомогою електронних торгових платформ, таких як Prozorro. 

Передумовою такого таких змін до законодавств було:

- бажання викоренити незаконні рубки, що стали причиною ряду затоплень в Закарпатській області;необхідність привести у відповідність норми щодо технічних і санітарних стандартів, систем стандартизації і сертифікації ринку деревини, відповідно до  Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

- запит національних товаровиробників  меблевої індустрії. 

Що врятує український ліс?

Врятувати українську екологію та зберегти наші ліси можуть допомогти сучасні технології.  Принцип Paperless у взаємодії держави та суб’єкта господарювання, забезпечивши автоматичне підвантаження дозвільних та інших документів, що надаються державними органами та державними підприємствами, в рамках отримання дозволів, здійснення звітування тощо.  Це забезпечить не лише простоту процесу збору документів та зменшить корупційні ризики при «фізичному» отриманні таких документів, але й забезпечить можливість простого контролю за суб’єктами господарювання та державними підприємствами розпорядниками.

Щодо необхідності введення обов’язкового провадження продажу деревини в електронній формі, як ми продемонстрували це просто нагайна необхідність. І питання не лише в контролі ДП, що здійснюють безконтрольну вирубку. Це питання безпосередньо торкається ринку.

Через відсутність прозорих продажів доступ до деревини мають  лише окремі компанії, які правдами та неправдами отримують деревину для обробки та виготовлення дерев’яної продукції. На сьогодні можливість купити меблевій компанії деревину дуже обмежена, через відсутність інфраструктури купівлі-продажу, що своєю чергою сповільнює розвиток такого перспективного для України сектору економіки. 

Тотальна цифровізація — це просте рішення для забезпечення результатів реформ у сфері ринку деревини та забезпечити відкритість з ефективним контролем.