Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства
Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду через суттєве затягування розгляду справи на понад 5 років.
5 лютого 2025 Вища рада правосуддя ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду — Бившевої Людмили Іванівни, Ханової Раїси Федорівни та Хохуляка В’ячеслава Віссаріоновича. Приводом для цього став затягнутий розгляд справи 826/18004/17, який тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства.
Підстава для дисциплінарного провадження
24 грудня 2024 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга від Васильєва Павла Сергійовича на дії зазначених суддів. У скарзі зазначалося, що розгляд касаційної скарги у справі тривав з 26 серпня 2018 року по 17 квітня 2024 року. Це значно перевищує встановлені законом строки розгляду касаційних скарг, які мають бути розглянуті протягом 60 днів з моменту відкриття касаційного провадження.
Позиція суддів
Суддя Бившева Л.І. у своїх поясненнях вказала, що затримка у розгляді справи була викликана надмірним навантаженням на суддів. Вона зазначила, що з 15 грудня 2017 по 31 грудня 2024 вона отримала 10 871 заяв та скарг, з яких розглянула 10 613. Залишок нерозглянутих справ на 1 січня 2025 становив 258 заяв.
Суддя Ханова Р.Ф. також зазначила, що затримка у розгляді справи була зумовлена об’єктивними причинами, зокрема надмірним навантаженням.
Суддя Хохуляк В.В., який був включений до складу колегії суддів лише 16 квітня 2024, заявив, що наступного дня після його включення суд ухвалив постанову у справі, що, на його думку, спростовує доводи скаржника щодо порушення строків розгляду.
Позиція Вищої ради правосуддя
Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що розгляд судової справи тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства. При цьому судді не вживали достатніх заходів для прискорення розгляду справи.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», безпідставне затягування або невжиття суддею заходів для розгляду заяви, скарги чи справи у встановлений законом строк є дисциплінарним проступком. На підставі цього Третя дисциплінарна палата ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф. та Хохуляка В.В.
Відео у тему: Відповідальність для чотирьох суддів за хабар (Київський апеляційний суд)
Чому це важливо?
Ця справа підіймає важливі питання щодо ефективності роботи судової системи та дотримання принципів справедливого судочинства. Кожен громадянин має право на своєчасний розгляд своєї справи, а затягування судових процесів на роки є неприпустимим. Рішення Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарного провадження проти суддів Верховного Суду є важливим кроком у забезпеченні відповідальності суддів за дотримання процесуальних строків.
Висновок
Дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду — це не лише питання особистої відповідальності конкретних суддів, але й важливий прецедент для всієї судової системи України. Сподіваюся, що ця справа стане сигналом для всіх суддів про необхідність дотримання розумних строків судочинства та поваги до прав громадян, юридичних та інших осіб на своєчасне правосуддя.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 340
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 113
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 88
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18601
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 15010
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12510
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11982
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6753