Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Самі автори цього документуназивають його не інакше, як панацеєю від усіх бід. Проте вже зараз виникаютьвеличезні сумніви, що зазначений законопроект зможе вирішити всі існуючі усфері праці проблеми – їх за останні роки назбиралося занадто багато.
Попри те, що офіційнастатистика стверджує, що нібито рівень безробіття в Україні зменшується мало некожного місяця, неурядові організації одностайно переконують у протилежному.Так, за даними Незалежної конфедерації профспілок України нині не мають роботи 5 мільйонівукраїнців працездатного віку – це вдесятеро більше за ту кількість безробітних,про яку звітує чинна влада. Ці дані підтверджують і приватні рекрутинговікомпанії – за останні півроку кількість українців, які шукають роботу,збільшилася утричі. За їхніми словами, люди почали все частіше до нихзвертатися через повну байдужість чинної влади до проблеми працевлаштування.Адже, станом на сьогодні Центри зайнятості не можуть запропонувати жодноїнормальної роботи – людину з вищою освітою можуть влаштувати хіба щоприбиральником або вантажником.
Такою нині є справжня ситуація з працевлаштуваннямв Україні. Тому давайте розглянемо чи зможе хоч якось її покращити нещодавноанонсований урядовий законопроект про зайнятість населення.
По-перше, зазначена ініціатива обіцяє розв’язатипроблему із отриманням молоддю першого робочого місця. Дійсно, це питання вкрайважливе, оскільки станом на 2011 рік рівень безробіття у віковій категорії до 24років становив майже 20%. Тобто фактично кожен 5-тиймолодий українець отримує диплом і одразу ж - свідоцтвопро безробіття. Що ж пропонує чинна влада? Стаття 14 урядовогозаконопроекту передбачає додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню молоді,яка вперше приймається на роботу у вигляді встановлення на підприємстві квотиробочих місць. Зауважу, що подібна гарантія вже міститься в діючомузаконодавстві. Але розробники законопроекту доповнили це положення однимзастереженням – така гарантія поширюється лише протягом 3 місяців післязакінчення або припинення навчання. Натомість чинне законодавство такихобмежень не містить. Таким чином виходить, що стаття 14 провладногозаконопроекту значно звужує права випускників.
Якщо ж врахувати ще й те, що середньостатистичнийукраїнець витрачає на пошуки роботи щонайменше півроку, то перспектива виглядаєвкрай невтішною. Молодим працівникам доведеться в авральному режимі протягом 3місяців після закінчення вищого навчального закладу з ранку до ночі займатисяпошуками роботи. Лише в цьому разі вони матимуть принаймні якийсь незначнийшанс реалізувати даровані їм з барського плеча чинної влади «права».
Йдемо далі. Урядовці пропонують ввести норму, згідно з якою оплата стажування студентамВНЗ і учням ПТУ не буде обов'язковою. Зокрема, передбачається можливістьукладення договору про стажування, в якому роботодавець за згодою сторін можезвільнятися від виплати заробітної плати в період стажування. Врахуйте, щострок стажування може тривати до 6 місяців. Чинне законодавство безкоштовнестажування забороняє – згідно нього, якщо людину беруть на роботу, то їйобов'язково повинні платити заробітну плату. Виходить, що у разі прийняттяурядового законопроекту про зайнятість населення, фактично буде узаконенанехитра схема шахрайства – роботодавці обіцятимуть прийняти працівника нароботу за умови проходження безкоштовного стажування, а після 6 місяців протакі обіцянки просто забуватимуть і відмовлятимуть людині у робочому місці.
З цього приводу віце-прем'єр-міністр - міністрсоціальної політики Сергій Тігіпко заявив: “Молодій людині дуже часто вигіднопросто отримати досвід навіть без виплати зарплати”. Тільки от досвід іузаконене шахрайство – зовсім не одне й те саме.
Окрім того, у законопроекті про зайнятістьнаселення остаточно закріплюється тимчасова норма, згідно якої до зайнятого населенняналежать, зокрема, члени особистих селянських господарств. Тут треба згадати,що вказане положення було внесено до чинного закону «Про зайнятість населення»у розпал фінансової кризи 25 грудня 2008 року. Тоді передбачалося, що нормавведена як тимчасова і мотивована «зменшенням впливу фінансової кризи на сферузайнятості». Тобто – для зменшення фінансового навантаження на Центризайнятості, що виплачують допомогу по безробіттю. Враховуючи те, що члени урядувже не раз робили гучні заяви про те, що криза подолана, взагалі не зрозуміло,чому чинна влада всіляко намагається зберегти цю норму. Хоча відповідь цілкомочевидна – це надзвичайно дієвий засіб для приховування реального безробіття вкраїні, яким регіонали збираються ще не раз скористатися напередодніпарламентських виборів, оприлюднюючи все нові й нові дані про нібито «різкезменшення» безробітних.
Таким чином чергова ініціатива регіоналів підназвою законопроект про зайнятість населення фактично перетворює українців набезправну та безкоштовну робочу силу. Далі – тільки рабство.
30.05.2012 16:47
Чинна влада перетворює українців на безкоштовну робочу силу?
Минулого тижня у парламенті був зареєстрований урядовий законопроект про зайнятість населення (№ 10497-1).
Самі автори цього документуназивають його не інакше, як панацеєю від усіх бід. Проте вже зараз виникаютьвеличезні сумніви, що зазначений законопроект зможе вирішити всі існуючі усфері праці проблеми – їх за останні роки назбиралося занадто багато.
Попри те, що офіційнастатистика стверджує, що нібито рівень безробіття в Україні зменшується мало некожного місяця, неурядові організації одностайно переконують у протилежному.Так, за даними Незалежної конфедерації профспілок України нині не мають роботи 5 мільйонівукраїнців працездатного віку – це вдесятеро більше за ту кількість безробітних,про яку звітує чинна влада. Ці дані підтверджують і приватні рекрутинговікомпанії – за останні півроку кількість українців, які шукають роботу,збільшилася утричі. За їхніми словами, люди почали все частіше до нихзвертатися через повну байдужість чинної влади до проблеми працевлаштування.Адже, станом на сьогодні Центри зайнятості не можуть запропонувати жодноїнормальної роботи – людину з вищою освітою можуть влаштувати хіба щоприбиральником або вантажником.
Такою нині є справжня ситуація з працевлаштуваннямв Україні. Тому давайте розглянемо чи зможе хоч якось її покращити нещодавноанонсований урядовий законопроект про зайнятість населення.
По-перше, зазначена ініціатива обіцяє розв’язатипроблему із отриманням молоддю першого робочого місця. Дійсно, це питання вкрайважливе, оскільки станом на 2011 рік рівень безробіття у віковій категорії до 24років становив майже 20%. Тобто фактично кожен 5-тиймолодий українець отримує диплом і одразу ж - свідоцтвопро безробіття. Що ж пропонує чинна влада? Стаття 14 урядовогозаконопроекту передбачає додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню молоді,яка вперше приймається на роботу у вигляді встановлення на підприємстві квотиробочих місць. Зауважу, що подібна гарантія вже міститься в діючомузаконодавстві. Але розробники законопроекту доповнили це положення однимзастереженням – така гарантія поширюється лише протягом 3 місяців післязакінчення або припинення навчання. Натомість чинне законодавство такихобмежень не містить. Таким чином виходить, що стаття 14 провладногозаконопроекту значно звужує права випускників.
Якщо ж врахувати ще й те, що середньостатистичнийукраїнець витрачає на пошуки роботи щонайменше півроку, то перспектива виглядаєвкрай невтішною. Молодим працівникам доведеться в авральному режимі протягом 3місяців після закінчення вищого навчального закладу з ранку до ночі займатисяпошуками роботи. Лише в цьому разі вони матимуть принаймні якийсь незначнийшанс реалізувати даровані їм з барського плеча чинної влади «права».
Йдемо далі. Урядовці пропонують ввести норму, згідно з якою оплата стажування студентамВНЗ і учням ПТУ не буде обов'язковою. Зокрема, передбачається можливістьукладення договору про стажування, в якому роботодавець за згодою сторін можезвільнятися від виплати заробітної плати в період стажування. Врахуйте, щострок стажування може тривати до 6 місяців. Чинне законодавство безкоштовнестажування забороняє – згідно нього, якщо людину беруть на роботу, то їйобов'язково повинні платити заробітну плату. Виходить, що у разі прийняттяурядового законопроекту про зайнятість населення, фактично буде узаконенанехитра схема шахрайства – роботодавці обіцятимуть прийняти працівника нароботу за умови проходження безкоштовного стажування, а після 6 місяців протакі обіцянки просто забуватимуть і відмовлятимуть людині у робочому місці.
З цього приводу віце-прем'єр-міністр - міністрсоціальної політики Сергій Тігіпко заявив: “Молодій людині дуже часто вигіднопросто отримати досвід навіть без виплати зарплати”. Тільки от досвід іузаконене шахрайство – зовсім не одне й те саме.
Окрім того, у законопроекті про зайнятістьнаселення остаточно закріплюється тимчасова норма, згідно якої до зайнятого населенняналежать, зокрема, члени особистих селянських господарств. Тут треба згадати,що вказане положення було внесено до чинного закону «Про зайнятість населення»у розпал фінансової кризи 25 грудня 2008 року. Тоді передбачалося, що нормавведена як тимчасова і мотивована «зменшенням впливу фінансової кризи на сферузайнятості». Тобто – для зменшення фінансового навантаження на Центризайнятості, що виплачують допомогу по безробіттю. Враховуючи те, що члени урядувже не раз робили гучні заяви про те, що криза подолана, взагалі не зрозуміло,чому чинна влада всіляко намагається зберегти цю норму. Хоча відповідь цілкомочевидна – це надзвичайно дієвий засіб для приховування реального безробіття вкраїні, яким регіонали збираються ще не раз скористатися напередодніпарламентських виборів, оприлюднюючи все нові й нові дані про нібито «різкезменшення» безробітних.
Таким чином чергова ініціатива регіоналів підназвою законопроект про зайнятість населення фактично перетворює українців набезправну та безкоштовну робочу силу. Далі – тільки рабство.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
Топ за тиждень
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 434
- Гра в імітацію 346
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 209
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
Популярне
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9271
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 7871
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6227
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4772
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3441
Контакти
E-mail: [email protected]