Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Попри це вУкраїні зазначений процес перебуває на початковій стадії – до парламенту досінавіть не було внесено відповідного законопроекту. І це при тому, що провладнівисокопосадовці помпезно заявляли – даний договір потрібен українськійекономіці, як ковток свіжого повітря. Тоді у чому ж причина подібних зволікань?
Спочатку всезводилося до бюрократичної тяганини. Однак учора ця історія отримала новийвиток розвитку. Так, за словами депутата від провладної більшості, головипарламентського підкомітету з питань міжнародної економічної політики, існуючаредакція Договору містить низку протиріч і тому не може бути затверджена.
Нібито проектдоговору про зону вільної торгівлі, що був парафований 15 квітня минулого рокув Ялті, і його остаточна редакція, яку підписав, у тому числі, Микола Азаров 18жовтня того ж року в Санкт-Петербурзі – дві різні версії документу, що суттєвовідрізняються. Навіть з’явилися чутки, що наш прем’єр-міністр підписав договірна власний розсуд, вийшовши за межі директив, наданих Президентом.
Тим часом урядовийуповноважений з питань співробітництва з Росією та країнами СНД Валерій Мунтіянвже встиг заявити, що жодних підмін договору не відбулося, і що це абсолютно неможливо. Просто хтось когось не правильно зрозумів, а журналісти на додачу всеце ще й перекрутили.
На жаль, текступарафованого договору у відкритому доступі немає – з невідомих причин наофіційному веб-сайті СНД міститься позначка про неопублікування документу. Алеми можемо проаналізувати текст підписаного Договору, який, як вже зазначалося,нещодавно було ратифіковано в Росії.
Тож, що самеможе принести Україні ратифікація парламентом Договору про зону вільноїторгівлі у редакції, яка була підписана прем’єр-міністрами України, Росії,Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Молдови і Таджикистану?
По-перше, цейдоговір надає суттєву перевагу Росії у взаємовідносинах з Україною, а тому пропобудову економічних відносин на паритетних засадах навіть мова не йде.
Хоча подібнапрактика подиву не викликає. Як показує досвід, російська сторона неодноразовозастосовувала різноманітні імпортні обмеження до м'ясо-молочної продукції,цукру українського виробництва. Останній яскравий приклад – «сирна війна».
Але повернемосьдо головного. Договором визначено широкий перелік товарних груп, по яким Росіязастосовуватиме експортне мито, тобто при вивезенні цього товару на митницітреба буде сплатити додатковий платіж. Приміром, у цьому переліку міститьсяспирт етиловий (експортне мито – 6,5 % від вартості) та папір (експортне мито –6,5 % від вартості) – товари, що дуже важливі для вітчизняної економіки. А цеозначає, що в кінцевому випадку їхня ціна для українського споживача лишезросте.
Однак всі ці тадесятки інших мит не застосовуватимуться, якщо товари ввозитимуться до країниМитного союзу. Саме так Україну і намагаються «затягти» до цього союзу.
По-друге,Договір про зону вільної торгівлі у рамках СНД ставить велике питання щодоєвропейських інтеграційних планів України, зокрема, підписання Угоди про зонувільної торгівлі з ЄС.
Стаття 18містить застереження про те, що Договір не перешкоджає участі стороні врізноманітних угодах про зону вільної торгівлі. Однак, в додатку 6 до договоруміститься вже зовсім інше положення…. “якщо участь сторони в угоді про зонувільної торгівлі загрожує збитками промисловості Митного союзу (на даний час цеРосія, Білорусь, Казахстан), то учасники Митного союзу отримають правоввести мито щодо імпорту відповідних товарів з країни в розмірі…ставки режиму найбільшого сприяння». А враховуючи, що розмір цієї ставки не визначений, це надасть змогу застосовувати величезні штрафи.
Тобто Українапоставлена перед конкретним вибором – або Митний союз з країнами СНД або Угодапро зону вільної торгівлі з ЄС з перспективною набуття повноправного членства вЄвропейському Союзі.
А тепернайголовніше. Чи міг Микола Азаров підписати 18 жовтня 2011 року вСанкт-Петербурзі зовсім інший документ, який згодом нібито підмінили?! Єдекілька варіантів.
Варіант перший– найбільш ймовірний. Ніякої підміни текстів не відбулося, договір залишився уредакції парафованого проекту, підписаного у Ялті. А всі ці розмови ізатягування – лише спосіб чинної влади приховувати напередодні парламентськихвиборів «непопулярне для народу» рішення про «здачу національних інтересів».
Варіант другий– ніякої суттєво підміни не відбулося, лише технічні корегування. Але на фоніцих подій буде знайдена кандидатура «цапа-відбувайла» - чинного прем’єр-міністра. Адалі - все за планом. Показовий осуд, а якийсь «герой-рятівник на білому коні»ніби захистить інтереси держави.
Варіант третій- підміна текстів дійсно відбулася і 18 жовтня було підписано зовсім іншийдокумент. Це загрожує суттєвому геополітичному скандалу в регіоні. Але цейваріант – із області фантастики. Оскільки від часу підписання вже минуло майжепівроку, а на сполох з якихось дивних причин забили лише зараз. Невже досініхто із високо посадовців не помічав «підміни»?
05.04.2012 15:54
Янукович-Азаров: гра у гарного та поганого поліцейських
Цього тижня чинний Президент Росії підписав закон про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі у рамках СНД.
Це був досить красномовний натяк на те, щоб іншікраїни-учасники пришвидшили процес ратифікації.Попри це вУкраїні зазначений процес перебуває на початковій стадії – до парламенту досінавіть не було внесено відповідного законопроекту. І це при тому, що провладнівисокопосадовці помпезно заявляли – даний договір потрібен українськійекономіці, як ковток свіжого повітря. Тоді у чому ж причина подібних зволікань?
Спочатку всезводилося до бюрократичної тяганини. Однак учора ця історія отримала новийвиток розвитку. Так, за словами депутата від провладної більшості, головипарламентського підкомітету з питань міжнародної економічної політики, існуючаредакція Договору містить низку протиріч і тому не може бути затверджена.
Нібито проектдоговору про зону вільної торгівлі, що був парафований 15 квітня минулого рокув Ялті, і його остаточна редакція, яку підписав, у тому числі, Микола Азаров 18жовтня того ж року в Санкт-Петербурзі – дві різні версії документу, що суттєвовідрізняються. Навіть з’явилися чутки, що наш прем’єр-міністр підписав договірна власний розсуд, вийшовши за межі директив, наданих Президентом.
Тим часом урядовийуповноважений з питань співробітництва з Росією та країнами СНД Валерій Мунтіянвже встиг заявити, що жодних підмін договору не відбулося, і що це абсолютно неможливо. Просто хтось когось не правильно зрозумів, а журналісти на додачу всеце ще й перекрутили.
На жаль, текступарафованого договору у відкритому доступі немає – з невідомих причин наофіційному веб-сайті СНД міститься позначка про неопублікування документу. Алеми можемо проаналізувати текст підписаного Договору, який, як вже зазначалося,нещодавно було ратифіковано в Росії.
Тож, що самеможе принести Україні ратифікація парламентом Договору про зону вільноїторгівлі у редакції, яка була підписана прем’єр-міністрами України, Росії,Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Молдови і Таджикистану?
По-перше, цейдоговір надає суттєву перевагу Росії у взаємовідносинах з Україною, а тому пропобудову економічних відносин на паритетних засадах навіть мова не йде.
Хоча подібнапрактика подиву не викликає. Як показує досвід, російська сторона неодноразовозастосовувала різноманітні імпортні обмеження до м'ясо-молочної продукції,цукру українського виробництва. Останній яскравий приклад – «сирна війна».
Але повернемосьдо головного. Договором визначено широкий перелік товарних груп, по яким Росіязастосовуватиме експортне мито, тобто при вивезенні цього товару на митницітреба буде сплатити додатковий платіж. Приміром, у цьому переліку міститьсяспирт етиловий (експортне мито – 6,5 % від вартості) та папір (експортне мито –6,5 % від вартості) – товари, що дуже важливі для вітчизняної економіки. А цеозначає, що в кінцевому випадку їхня ціна для українського споживача лишезросте.
Однак всі ці тадесятки інших мит не застосовуватимуться, якщо товари ввозитимуться до країниМитного союзу. Саме так Україну і намагаються «затягти» до цього союзу.
По-друге,Договір про зону вільної торгівлі у рамках СНД ставить велике питання щодоєвропейських інтеграційних планів України, зокрема, підписання Угоди про зонувільної торгівлі з ЄС.
Стаття 18містить застереження про те, що Договір не перешкоджає участі стороні врізноманітних угодах про зону вільної торгівлі. Однак, в додатку 6 до договоруміститься вже зовсім інше положення…. “якщо участь сторони в угоді про зонувільної торгівлі загрожує збитками промисловості Митного союзу (на даний час цеРосія, Білорусь, Казахстан), то учасники Митного союзу отримають правоввести мито щодо імпорту відповідних товарів з країни в розмірі…ставки режиму найбільшого сприяння». А враховуючи, що розмір цієї ставки не визначений, це надасть змогу застосовувати величезні штрафи.
Тобто Українапоставлена перед конкретним вибором – або Митний союз з країнами СНД або Угодапро зону вільної торгівлі з ЄС з перспективною набуття повноправного членства вЄвропейському Союзі.
А тепернайголовніше. Чи міг Микола Азаров підписати 18 жовтня 2011 року вСанкт-Петербурзі зовсім інший документ, який згодом нібито підмінили?! Єдекілька варіантів.
Варіант перший– найбільш ймовірний. Ніякої підміни текстів не відбулося, договір залишився уредакції парафованого проекту, підписаного у Ялті. А всі ці розмови ізатягування – лише спосіб чинної влади приховувати напередодні парламентськихвиборів «непопулярне для народу» рішення про «здачу національних інтересів».
Варіант другий– ніякої суттєво підміни не відбулося, лише технічні корегування. Але на фоніцих подій буде знайдена кандидатура «цапа-відбувайла» - чинного прем’єр-міністра. Адалі - все за планом. Показовий осуд, а якийсь «герой-рятівник на білому коні»ніби захистить інтереси держави.
Варіант третій- підміна текстів дійсно відбулася і 18 жовтня було підписано зовсім іншийдокумент. Це загрожує суттєвому геополітичному скандалу в регіоні. Але цейваріант – із області фантастики. Оскільки від часу підписання вже минуло майжепівроку, а на сполох з якихось дивних причин забили лише зараз. Невже досініхто із високо посадовців не помічав «підміни»?
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
Топ за тиждень
Популярне
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 39628
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 30971
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
14940
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10093
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9438
Контакти
E-mail: [email protected]