Нова глава масштабної кризи в Ізраїлі: причини та наслідки
Ультраправий і ультрарелігійний уряд Ізраїлю проголосував за зміни до судової системи країни.
На кону широкомасштабний страйк і можлива відмова понад 10 000 військових резервістів з’явитися на службу, оскільки найбільша в історії Ізраїлю внутрішня криза вступає в нову главу.
Опишу детальніше, що варто знати про останні події в Ізраїлі.
Що сталося?
Після семи місяців дебатів уряду в понеділок вдалося скасувати положення, яке дозволяє верховному суду Ізраїлю скасовувати рішення уряду після остаточного голосування. Кожен член коаліції проголосував за, а опозиційні законодавці залишили пленум Кнесету на знак протесту.
На початку року прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху виявляв більшу готовність укласти угоду з опозицією та пом’якшити судові пропозиції, але вважалося, що він є заручником вимог своїх ультраправих партнерів по коаліції, які можуть повалити уряд, якщо їхні вимоги не будуть виконані.
Однак останніми тижнями прем’єр-міністр зайняв більш радикальну позицію, пообіцявши, що судова реформа буде продовжена і що вона «захистить, а не поставить під загрозу» демократію.
Відтак, країна зіткнулася з безпрецедентною конституційною кризою, під час якої верховний суд може скасувати законодавство, спрямоване на обмеження його повноважень, а уряд може вирішити не виконувати його.
Серед низки далекосяжних пропозицій від уряду Нетаньяху є плани дозволити простій більшості з 61 у 120-місному Кнесеті скасовувати майже будь-які рішення верховного суду, а також дозволити політикам призначати більшість суддів.
Ці зміни комунікує не прем’єр-міністр, а його колега по партії «Лікуд» Ярів Левін, міністр юстиції, і законодавець від релігійної сіоністської партії Сімха Ротман, який очолює комітет із права та правосуддя Кнесету.
Основний аргумент проти реформи заключається у тому, що технічно реформа може б допомогти Нетаньяху уникнути судового переслідування в судовому процесі щодо корупції. Водночас, сам Нетаньяху відкидає всі звинувачення.
Що цьому передувало?
Суд над Нетаньяху спровокував чотирирічну політичну кризу, в ході якої Ізраїль розділився щодо того, чи він має взагалі керувати країною.
Після п’яти виборів з 2019 року, на яких політики з обох сторін не змогли сформувати стабільні уряди, блок екстремістських і релігійних партій на чолі з «Лікудом» Нетаньяху отримав явну більшість на виборах у листопаді минулого року, сформувавши найбільш праву адміністрацію в історії Ізраїлю.
Скасування законодавства про ЛГБТК+, скасування законів, що захищають права жінок і меншин, а також послаблення правил ведення бойових дій для ізраїльських поліцейських і солдатів — все це на порядку денному коаліції.
Що кажуть критики?
Побоювання, що пропозиції призведуть до розмивання демократичних норм і верховенства права, спровокували найбільший рух протесту в історії Ізраїлю з щотижневими демонстраціями в Тель-Авіві та багатьма іншими біля Кнесету в Єрусалимі. З січня було кілька «днів безладу», під час яких протестувальники блокували шосе та аеропорт Тель-Авіва.
З плином місяців протести ставали більш жорстокими, сотні людей були заарештовані. Рух здебільшого не має лідерів, але значний тиск надходить з боку військових, які побоюються, що судова реформа зробить ізраїльтян більш вразливими для переслідування в міжнародних судах за військові злочини.
Технологічний сектор також висловився голосно, посилаючись на побоювання щодо іноземних інвестицій і сектору стартапів.
Президент США Джо Байден, який неодноразово називав себе «справжнім другом Ізраїлю», публічно критикував плани, закликаючи свого ізраїльського колегу шукати широкого консенсусу для таких важливих змін.
Що буде далі?
Поки немає однозначної відповіді на питання, чим ці демонстрації закінчаться.
Достеменно відомо, що поточна сесія Кнесету закінчується в кінці липня, а парламент знову збереться в жовтні, після великих єврейських свят.
Ймовірно, що криза продовжуватиметься й восени. Однак, відкритим залишається питання, чи піде коаліція на компроміси зі своїми критиками-демонстрантами та який був план подальших дій.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11799
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3342
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2838
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1966
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1918