Несанкціоновані транзакції з платіжної картки: способи захисту
Інтернет- та смс-банкінг міцно увійшли у повсякденне життя. Але супутником швидких та зручних грошових розрахунків є ризики шахрайських дій, які вимагають від власників платіжних карток постійної пильності. При цьому банківські установи не завжди охоче ста
Перспектива доведення в суді факту, що клієнт банку – користувач інтернет- або смс-банкінгу не замовляв спірну транзакцію, а банк повинен відновити його становище та компенсувати збитки, реально існує. Саме тому не слід покладати руки, якщо з вашого рахунку проведено транзакцію, яку ви не замовляли, тобто якимось шахрайським шляхом.
Наведемо основні положення діючого законодавства, які гарантують захист прав клієнтів банків - споживачів фінансових послуг у подібних випадках:
- Частиною 1статті 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що еквайр та емітент повинні проводитимоніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів;
- Згідно із п. 8 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління Національного банку України № 705 від 5 грудня 2014 року, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, в якому він був перед виконанням цієї операції;
- Відповідно до п п. 1, 6 ч. 1ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою та звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
- Згідно із ч. 1ст. 22 Закону захист прав споживачів, передбаченихзаконодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Щодо захисту прав клієнтів банків слід навести оптимістичний судовий прецедент (ухвала ВССУ у справі № 6-32775ск15 від 01.02.2016 р.), з якого вбачається, що судова влада майже одноголосно стала на захист інтересів клієнта – користувача кредитної картки, який при отриманні смс-повідомлень про проведення несанкціонованих ним транзакцій та списання коштів негайно повідомив банк за гарячою лінією з опротестуванням та вимогою блокувати картку. Але коли банк відповів, що, оскільки списання коштів вже відбулося, клієнт має сплачувати кредит та проценти за проведеними (шахрайськими!) транзакціями, він негайно звернувся до поліції, а згодом і до суду. Судовий розгляд пройшов всі інстанції: несанкціоновані транзакції визнано нечинними, позивачу повернули списані кошти, скасували нараховані банком проценти за кредит ті штрафні санкції, та присудили на його користь з банку пеню за неналежне виконання переказу.
Але зауважимо, що суттєвими аспектами цієї та подібної ситуації є наступні:
- відповідно до правил користування платіжними картками, які були невід ’ємною частиною укладеного кредитного договору, при видачі карти банк за замовчуванням блокує можливість використання карти в мережі інтернет, а також при здійснення ризикових операцій за кордоном;
- згідно із зазначеними правилами, якщо клієнт бажає отримати можливість оплати товарів/послуг через мережу Інтернет, йому необхідно подати заявку на розблокування карткового рахунку або оформити до свого карткового рахунку додаткову Інтернет карту;
- спірні транзакції з рахунку клієнта були проведені через мережу інтернет з використанням невідомими особами платіжної картки в мережі інтернет, яку клієнт/позивач не замовляв (тобто, без його згоди);
- клієнт повинен виконати умови правил користування платіжними картками, згідно з якими інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру, ПІНу, сім-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання; у разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення банку за телефонами гарячої лінії. Зокрема, згідно з цими правилами клієнт зобов'язаний негайно повідомляти банк шляхом дзвінка до колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома клієнту про втрату/викрадення карти, стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками (а також за рахунками третіх осіб).
Отже, виконання умов/дій, які свідчать про належний рівень дбайливості клієнта, його добросовісність як споживача фінансових послуг презюмується та є гарантією покладання на банк ризиків від шахрайських транзакцій.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 437
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 422
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17542
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12071
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11072
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10053
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 9945