Позасудова конфіскація. Необхідність чи рейдерство “по-новому”?
Швидкість завжди відображується на якості. Тож знову маємо неякісний законопроект, який не відповідає законодавству України та міжнародно-правовим нормам.
Всі ми є свідками бурхливого обговорення законопроекту про позасудову конфіскацію. Це чергова спроба швидкого удосконалення законодавства. Але швидкість завжди відображується на якості. Тож знову маємо неякісний законопроект, який не відповідає законодавству України та міжнародно-правовим нормам.
Цим “документом” пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) новою главою 24-1 «Особливості звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду».
У ній на думку авторів необхідно передбачити, що звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду допускається виключно у кримінальних провадженнях щодо:
1) корупційних злочинів, пов’язаних з: привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою; незаконного збагачення; зловживанням впливом;
2) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
3) створення злочинної організації.
Розробники переконані, що зверненню в дохід держави можуть підлягати грошові кошти, цінності (у тому числі ті, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), доходи від грошових коштів та цінностей.
У разі виявлення при розслідуванні зазначених злочинів, звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них здійснюватиметься виключно за умови, якщо:
1) власник вказаних грошових коштів, цінностей та доходів від них не встановлений;
2) власником грошових коштів, цінностей та доходів від них є підозрюваний або треті особи, яким ці грошові кошти, цінності та доходи були передані підозрюваним до порушення кримінального провадження чи під час його проведення, проте ні він, ні вказані особи не можуть довести законність їх походження, а їх розмір не відповідає задекларованим (офіційним) доходам цих осіб.
Зазначений законопроект суперечить положенням Конституції України, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального України, Кримінального процесуального кодексу України, Європейської конвенції про права людини. Також він порушує права громадян на власність, що можуть бути непричетними до вчинення корупційних злочинів, а також «ігнорує» права добросовісних набувачів.
Ось декілька аргументів.
Незрозумілим залишається чому саме зміни вносяться до КПК України. Адже пропонується норма, яка передбачає звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них у разі, коли їх власником є підозрюваний або треті особи, яким ці грошові кошти, цінності та доходи були передані підозрюваним до порушення кримінального провадження чи під час його проведення, проте ні він, ні вказані особи не можуть довести законність їх походження, а їх розмір не відповідає задекларованим (офіційним) доходам цих осіб (п. 2 ч. 4 ст. 297-6 проекту). Таким чином, в фактично пропонується запровадження конфіскації майна (яка згідно приписів ст. 59 Кримінального кодексу України визнається одним із видів кримінального покарання) до набрання чинності обвинувальним вироком суду, яким конкретна особа визнається винною у вчиненні того чи іншого злочину.
Більше того, така конфіскація може бути застосована до "третіх осіб", тобто громадян, які не обов’язково знали про те, що отримали майно у правопорушника. Тим самим порушується один із основних конституційних принципів – презумпція невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч.1 ст. 62 Конституції України).
Згідно зі ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Якщо уявити, що законопроект прийнятий, були б створені можливості для начебто «законної» експропріації майна у невинної особи. Зокрема, така можливість виникає, коли покупцеві певного майна згодом пред’являється підозра у вчиненні злочину і під час досудового розслідування виявляється, що він не може довести законність походження коштів, за які придбав відповідне майно.
Особа, яка є продавцем майна, в такій ситуації не може і не повинна володіти інформацією про законність походження коштів, які вона одержала в обмін на майно. Однак, за логікою законопроекту ці кошти будуть у неї вилучені та спрямовані в дохід держави, а продане нею майно або залишиться у власності підозрюваного, або також буде конфісковано державою після вироку суду.
Міжнародний досвід
Конфіскація без вироку суду застосовуєтьсяв багатьох країнах, особливо в юрисдикціях звичаєвого права, де діє незалежна судова гілка влади. Проте, навіть в США та Великій Британії, такий інструмент використовується паралельно з кримінальним провадженням. За законодавством США передбачено блокування і замороження деяких активів, ґрунтуючись на виконавчих розпорядженнях, без попереднього рішення суду. Однак, ці процедури не передбачають припинення прав власності. Норми визначають можливість оскарження таких рішень у суді відповідно до певного переліку процесуальних норм.
Застосовується такий інститут і в деяких європейських країнах, проте з урахуванням того, що власник майна має всі гарантії і стандарти для захисту конституційного права.
З огляду на викладене, законопроект про позасудову конфіскацію є неконструкційним.
Крім цього, авторам законопроекту необхідно спочатку визначитись у питанні, що таке позасудова конфіскація - це захід забезпечення кримінального провадження чи покарання, яке застосовується без вироку суду? У будь-якому з цих випадків є виключні обставини, що унеможливлюють реалізацію таких положень закону, оскільки конфіскація майна апріорі не може вважатися заходом забезпечення кримінального провадження, а покарання у вигляді конфіскації майна може бути застосоване виключно за вироком суду у передбачених законом випадках.
Таким чином, цілком логічне рішення про те, що проект потребує суттєвого, додаткового доопрацювання, оскільки в українських реаліях конфіскація без вироку суду, навіть за умови, якщо буде виписана в законодавстві з усіма правовими гарантіями захисту власників майна, має всі шанси перетворитися на ще один інструмент боротьби з неугодними та стати новою рейдерською схемою.
Тим більше в КПК було введено інститут спеціального досудового розслідування, застосування якого дає можливість відновити порушені злочином права громадян та держави. Залишилось лише професійно його застосовувати, а не
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 409
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 406
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 127
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 86
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 15008
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
8514
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 8308
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 7639
-
Україна першою у світі отримає тактичні машини Ermine. Їх виготовить Rheinmetall
Бізнес 7145