Пора робити вибір: субсидії або ефективна політика енергозбереження
З приходом опалювального сезону, починається активне обговорення доцільності та юридичних механізмів надання субсідій на оплату комунальних полсуг. Але лише компенсаціями енергоефективності не досягнути.
Прихід осеніу багатьох громадян і чиновників асоціюється зі звичною та місткою фразою «опалювальнийсезон». Це поняття включає в себе багато актуальних факторів: від елементарногожитлового комфорту до оплати послуг ЖКГ. А враховуючи регулярне підвищення цін наенергоносії, ця тема безпосередньо стосується практично кожного.
КабінетомМіністрів України анонсовано субсидування всіх малозабезпечених осіб, з огляду нарізке підвищення цін на енергоносії. Фінансування цих проектів здійснюється за принципомпокриття державою витрат на оплату частини комунальних послуг. Безперечно, означенапроцедура підтримки населення шляхом субсидування малозабезпечених верств необхідна,однак, держава зобов'язана запропонувати альтернативний шлях зниженню здійсненнявитрат на субсидування та зменшення споживання енергоносіїв у зв'язку з стрімкимїх підвищенням.
Субсидуванняв нинішньому форматі є малоефективним та не вирішує проблеми в цілому, оскількине зумовлює запровадження енергоефективногообладнання та відповідних матеріалів, а також альтернативних заходів зменшенняспоживання енергоносіїв, а лише покриває частину витрат, пов’язаних з їх оплатою.
Кошти, якізакладені в бюджеті на субсидії необхідно використати для кредитування впровадженнянаселенням енергозберігаючих технологій та відшкодування державою частини витратна їх оплату. Лише такі заходи нададуть можливість зменшити споживання енергоносіїв,що є надзвичайно актуальним з точки зору енергобезпеки держави з врахуванням відносинз Російською Федерацією.
Державою запроваджено пільгову програму кредитуваннязаходів з енергозбереження. Кабміном прийнято постанову (від 8 квітня2015 року № 231), якою для власників індивідуальних будинків передбачено відшкодуваннячастини суми кредиту у розмірі 30% на придбання енергоефективного обладнання таматеріалів. Для ОСББ та ЖБК передбачено компенсацію у розмірі 40%. До програми долучені "Ощадбанк", "Державний експортно-імпортний банк України" та"Укргазбанк". Але цього замало.
Наприклад,за ініціативи громади Львівщини запроваджено проект «Теплий дім», за умовами якого25% витрат на енергозбереження компенсується місцевим бюджетом. В свою чергу це«спровокувало» здійснення утеплення фасадів будинків, заміни вікон, встановленнятвердопаливних котлів, сонячних батарей тощо.
Як приклад,у Великобританії та Чехії на кожній батареї (!) намагаються встановити лічильникз регулятором подачі тепла. За таких умов, кожен споживач має змогу самостійно коригуватиспоживання енергії з врахуванням пори доби, температури повітря зовнішнього середовищатощо.
Саме такіпроекти (з запровадженням прозорого механізму кредитування населення) необхідні та економічно вигідні як для держави в цілому, так і для кожного громадянина. Кошти витрачаються не на оплату за спожиту енергію, а на запровадженнятехнологій щодо її економії.
Немає сумніву,що ціни на енергоносії будуть зростати, а тому без запровадження сучасних енергозберігаючихтехнологій нам просто не обійтися. І скільки б грошей та механізмів субсидуваннякомунальних платежів не закладалося в бюджет, на першому місці повинні бути не юридичніособливості, а здоровий глузд та розуміння того, як державі жити через декількароків.
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Як зруйнувати країну 325
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 200
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 150
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 133
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 110
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
22034
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10720
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6958
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 6059
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3648