Чому українські підприємці не хочуть сплачувати роялті
Чи легко змушувати підприємців, в яких ще відсутня культура платити за музику, сплачувати роялті, як цього вимагає закон.
В Україні, як у країні, що розвивається, ще не склалася культура споживання взагалі і авторського продукту зокрема. Всі бажають танцювати, але мало хто бажає платити за музику. Треба сказати, що у розвинутих країнах люди такі ж, як і всюди, бажають економити і теж сплачують роялті неохоче, і шукають засоби обійти законодавство.
Але там правові механізми доведені майже до абсолюту і не дають такого шансу. Нам у цьому ще треба подолати неабиякий законодавчий шлях. Але базові умови дозволяють нам примушувати підприємців сплачувати авторські, а при відмові, або свідомого порушенні закону, платити штраф. Ми маємо штат юристів, що ведуть справи проти порушників. І деякі наші агенти теж мають юридичну освіту та посвідчення діючих юристів, що дозволяє коректно виконувати процедури фіксації порушень. Наприклад, нещодавно один ресторан у Дніпрі сплатив 223 380 гривень лише за одну пісню, що транслювалася публічно без ліцензії на використання. Погодьтеся, це дуже чуттєвий стимул для виконання вимог закону.
З іншого боку, для сумлінних платників роялті ми маємо програмний комплекс, що автоматично підбере для власника розважального, чи торгового закладу репертуар з найпопулярніших та актуальних творів та зробить звіт. Підприємцю треба буде лише підтвердити його електронним підписом та сплатити рахунок. Таким чином ми полегшуємо для власників закладів виконання закону і стимулюємо їх легальну діяльність.
Використання музики, по суті, це не тільки права композиторів, а і суміжні права. Звичайно, кожний музичний твір – це результат роботи багатьох людей, кожен з яких має свою частку прав. І тут можуть бути різні варіанти їх оформлення.
Наприклад, візьмемо якусь уявну групу музикантів. Іван написав музику. Йому допомагав Петро, а ще він написав половину слів. Дописав текст Василь, а Тарас так віртуозно зіграв на барабанах, що це визнали окремим витвором мистецтва, на яке Тарас має авторське право. Їх пісня за квартал десять тисяч разів грала у супермаркетах міста. І ось надійшла сума роялті. Її треба розподілити, та ще й так, щоб учасники групи не посварилися і вона не припинила існування і більше не заробляла гроші.
Якщо твір виданий якимось видавцем, лейблом Sony, наприклад, всі кошти надходять йому і розподілом вже займається лейбл згідно угоді з авторами. Але якщо група незалежна, вона складає угоду з нами. І тут можуть бути варіанти. Або в загальній угоді обговорюється частка кожного автора, або окремо Петро, Іван, Тарас та Василь укладають угоди. Звісно, бувають випадки, набагато складніші, але якщо по простому, то так і є. Отже, отримання справедливої винагороди всіма учасниками проєкту – надзвичайно важлива справа. Але формально це різні виплати.
Врешті, виходить, що ми повинні спочатку взяти з підприємця плату за авторські права на користь видавця, або авторів, зазначених у вихідних даних композиції (Іван-Василь). А потім повинні знову прийти і взяти плату за суміжні права (Петро, Тарас і т.д.). Але це абсурдно і не ефективно. Тому ми працюємо у тісній взаємодії із ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» (УЛАСП), яка ще у 2019 році отримала акредитацію для здійснення розширеного колективного управління в сфері публічного виконання суміжних прав.
Тому підприємці платять у «єдиному вікні» один раз і повну суму за використання авторського продукту. А розподіл на винагороду авторських та суміжних прав відбувається системою автоматично, згідно укладеним з авторами угодам.
- Висновки з минулого – для кращого майбутнього Сильвія Красонь-Копаніаж 15:41
- Захист прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені штучним інтелектом Артем Гордєєв 14:51
- Формування нової земельної ділянки шляхом поділу сформованої ділянки Євген Морозов 07:45
- Строки давності за самовільне будівництво на захопленій землі Дмитро Зенкін вчора о 12:48
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов вчора о 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак 21.09.2024 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов 21.09.2024 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський 21.09.2024 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 2010
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 446
- Пастка для довірливих 202
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 102
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози 95
-
Чума свиней на порозі. Хто її приніс та що буде з цінами на м’ясо
Бізнес 10117
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 3235
-
У Франківську скандал через пропозицію забудови озера: була бійка, проєкт зупинили
Бізнес 2243
-
Популярний у РФ виробник електрокарів заблокує машини, які ввезли туди контрабандою
Бізнес 2239
-
Україна значно збільшила експорт цукру за останній рік. Основний ринок – Євросоюз
Бізнес 1908