Боротьба "за" корупцію чи "проти" в лісовій галузі?

Що відбується у лісовому господарстві за участю депутатів та інших «зацікавлених» осіб?

З усією повагою до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо розслідування «стану справ у Держлісагентстві» та усіх депутатів, які так глибоко занурюються у справи «лісу», через що, ймовірно, не мають часу ухвалювати профільні лісівничі закони, але скажіть, будь ласка, чому наша правоохоронна система не справляється з контролем за використанням лісових ресурсів? 

Якщо нашим народним депутатам України приходиться в багнюці перевіряти кожну колоду на предмет її крадіжки у якихось віддалених районах Закарпаття? 

Що не так з державним механізмом та управлінням лісовою галуззю в період війни? 

- Чому тоді мільярди гривень отримують з бюджету МВС, СБУ, ДБР? Може депутатам краще зайнятися законодавчим забезпеченням реформи силовиків, перейматися досягненням їх ефективності, а не перетягувати на себе поліцейські функції? 

- Чому щедро фінансується окремий правоохоронний орган лісівників – Державна лісова охорона з тисячами працівників, якщо депутатам особисто приходиться їздити в ліс або до інших господарств і буквально власноруч розшукувати лісокрадів та виявиляти слідів злочинів? 

- Чому у такому разі депутати не відправляють у відставку Кабінет Міністрів України, який не може контролювати використання лісових ресурсів, а самостійно беруться виконувати функції виконавчої влади та наводити лад у лісі на свій розсуд? Погодьтеся, як мінімум, це дуже дивно. 

- Чому вибіркова депутатська перевірка торкається виключно Закарпатського регіону? Де аналогічні перевірки та рейди інших регіонів, наприклад, Рівненщини, Житомирщини тощо? Чи диявол захований у деталях  - перерозподілі сфер впливу та та у спробах захопити контроль за багатомільярдними тіньовими доходами з глибокорумпованої лісової галузі? 

В минулому році - «схеми», а цьогоріч – «порядок»: як змінюється риторика політиків щодо лісової галузі в залежності від обставин? 

Також, дуже цікаво почути думку, ще рік тому особисто народний депутат Микола Тищенко на Закарпатті лісгоспам нав’язував багатомільярдну інтелектуальну «схему» так званої «державної» переробки лісу, втім, вже сьогодні декларує серйозні наміри навести лад в лісовій галузі. 

То якому Миколі вірити – минулорічному, чи сьогоднішньому? Які справжні наміри переслідуються політиками тоді і зараз? Запитання риторичні.

Чому "державна" переробка лісу на базі лігоспів є нічим іншим, ніж інтелеутальною "схемою" - можна дізнатися, якщо уважно проаналізувати відкриті джерела або здійсити елементарні власні розрахунки.

Перед паном Тищенком відчинені двері в Офіс Президента України та до кабінетів усіх топ-чиновників України, що звісно, якщо є бажання, можна викорситати для швидкого втілення описаних рекомендацій, зауважень та пропозицій та забезпечити стрімкий розвток лісової галузі вже короткосроковій перспективі. 

Замість публічних «розбірок», що можуть корисного зробити депутати та інші чиновники для лісової галузі? 

Якщо ви хочете не перерозподілу сфер впливу, а процвітаючу лісову галузь, якщо не хочете нишпорити  по коліна у багнюці в лісах в пошуках незаконних колод, будь ласка: 

- запровадьте однакові для всіх правила використання лісових ресурсів - ухваліть Закон України «Про ринок деревини», який роками припадає порохом в парламенті. Це набагато простіше, ніж ловити лісокрадів в  дрімучих українських лісах.

- Запровадьте фотофіксацію деревини, яка вивозиться з лісу, прикріпіть зображення до товарно-транспортних накладних та відкрийте до них доступ усім бажаючим в режимі онлайн. 

- Внесіть зміни в чинне законодавство України та долучіть комунальні лісгоспи агропромислового комплексу   («АПК») та «військові» лісгоспи Міноборони до єдиної системи управління лісами. Якщо цього негайно не зробити і цей окремий вид згаданих лігоспів  не ввійдуть в  «Ліси України», то залишиться значна легальна можливість для продовження багатомільярдних корупційний практик та інших інтелектуальних оборудок з лісовими ресурсами. 

- Припиніть лобізм «державної» переробки лісу на базі державної власності!

- Зупиніть ганебну практику "висадок" «депутатського десанту» на певних державних підприємствах для "підтримки" тих чи інших інтелектуальних «схеми» використання лісів в Україні. 

- Законодавчо забезпечте кадрову реформу лісівників. Зробіть відбір працівників незалежним, прозорим та відкритим, під пильним контролем громадськості. Якщо на керівні та інші ключові посади в лісовому господарстві прийдуть чесні та справедливі фахівці, це докорінно змінить традиції та підходи, результат буде очевидним для усіх так само, як це спрацювало з НАБУ та САП тощо. 

Діючи точково, вдаючись до  невласних функцій, неможливо вирішити системні проблеми лісової галузі! Давно треба комплексні рішення законодавчого органу та послідовна державна політика довкола впорядкування правил та легальних механізмів використання лісів.  

Правоохоронна система не розслідує корупцію в лісовій галузі, а «фінансується» нею?

До слова, «побутові» незаконні рубки і міфи про так званих «чорних» лісорубів – це, орієнтовно,  1% від усіх сумнівних багатомільярдних «операцій» з використання спритниками лісових ресурсів для власного збагачення. 

По-переше: сотні заяв про злочини протягом 2020-2022 років були скеровані до Нацполіції, ДБР та СБУ щодо конкретних фактів зловживань, наприклад, повідомлялося правоохоронцям, що сотні тисячі кубометрів деревини «проганялося» через фіктивні аукціони за безцінь. Втрати держави та суспільства від таких «операцій» можуть досягати розмірів десятків мільярдів гривень щорічно. Таємні дерибани лісосировини регулярно відбувалося до моменту законодавчого впровадження правил організованих ринків, майже зникли з запровадженням торгівлі лісом виключно через ліцензовані біржі. 

Проте, чому нема розслідувань, де підозрювані, де судові вироки? Нічого з цього нема. На жаль, напевне правоохоронна система «фінансується»  щедрим авторами та бенефіціарами корупційних «схем» в лісовій галузі, що може пояснити відсутність реальних результатів боротьби інтелектуальними "схемами". То може краще боротися з причинами, а не наслідками такої корупції? 

По-друге: інтелектуальна «схема» так званої «державної» переробки лісу на базі державних лісгоспів давно має бути припинена. 

 Чому нема хоча б одиного аудиту, оцінки або розслідування такого «господарювання» на базі державної власності? Вже давно «на пальцях» показано в публічній площині космічні цифри і числа, які втрачають бюджети і заробляють спритники, але чомусь замість зменшення оборотів, спостерігається збільшення «державної» переробки деревини. 

Напевне, багато ласих посадовців-корупціонерів дізналися про існування такої «схеми» і, замість її припинення, захотіли мати з неї і своїх «п’ять копійок?». Іншого пояснення годі й шукати. Чи не через це можна спостерігати протягом років «депутатські десанти» по різних лісгоспах та спічі з лозунгами про неймовірно «ефективну» і ніби «чудову» «державну» переробку?

Замість висновків.

1) Припиніть безкінечні шоу, розбірки та скандали довкола того, хто буде «контролювати» найбільший куш з багатомільярдних тіньових доходів через безмежний доступ до лісового господарства України,

2) Займіться проведенням та сприянням докорінних реформ в лісовій галузі, ухваліть закон «Про ринок деревини».

3) Створіть законодавчі основи для стабільного функціонування незалежних інституцій в лісовій галузі: кадрової комісії за участі авторитетних представників громадськості, єдиної компанії «Ліси України» тощо.