30 мільярдів втрат лісової галузі України – катастрофа державного сектору економіки?
Хто і як саме має діяти, щоб ліси почали приносити користь суспільству і забезпечили розвиток держави?
15 мільярдів збитків за рік від корупції в лісовій галузі нарахував Михайло Саакашвілі і нещодавно оприлюднив для загалу.

Однак, якщо ще врахувати: 1) втрати від неефективної держаної переробки лісу в палетну заготовку лісгоспами, 2) заниження цін під час експорту готової продукції, то загальна сума втрат лісової галузі України може подвоїтися і досягати 30 мільярдів гривень.
Згідно з даними Мінекономрозвитку, сьогодні в Україні є понад 3 400 державних підприємств.

Щоби зрозуміти масштабність неефективного державного сектору економіки необхідно порівняти кількість державних підприємств в інших державах.
В Україні в 34 рази більше державних підприємств, аніж в Китаї. До того ж, далеко не всі ще пораховані, про які держава може бути навіть не в курсі.
В Україні в лісовій сфері діють 309 державних лісгоспів. У Волинській області – 25, їх діяльність координує Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Офіційні дані і пропаганда лісівників Волині затято переконують у ефективності діяльності лісгоспів і райдужні перспективи розвитку, однак навіть елементарні підрахунки доводять зворотнє – господарювання цих суб’єктів дорівнює багатомільйонним втратам.

Скільки публікацій в ЗМІ має з’явитися, щоб вищі посадові особи, Уряд і Парламент нарешті звернули увагу на необхідність проведення реформ.
Тіньовий ринок деревини, неефективна державна переробка лісу в палетну заготовку, тіньовий обіг лісоматеріалів орієнтовно призводить до сукупних втрат - 30 мільярдів гривень щорічно.
«Замість того, щоб наповнювати держбюджет і забезпечувати нормальну дохідність на вкладені у них народні кошти, ці держкомпанії вимушені залазити в боргову яму і просити допомогу з держбюджету, тобто з коштів платників податків» – заявляє т.в.о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко з чим я особисто погоджуюся.
Лісівники, в тому числі Волині, наполягають на додатковому фінансуванні з Державного бюджету України їхньої «діяльності», а по суті, вимагають кошти не для розвитку – швидше для обслуговування «схем» вимивання з лісового господарства отих недорахованих щорічно 30 мільярдів гривень.
Які висновки?
Оскільки власником держмайна, в тому числі природних багатств – лісів, є кожен громадянин, то за неефективні господарські операції з ними також платимо ми.
Як вказується в публічних джерелах ще у 2016 році всім українцям довелося б скинутися по 2 тисячі гривень на 82 мільярди боргів державних підприємств.
А у 2021 році всім громадянам, певне, доведеться «скинутися» уже на трильйон боргів державних підприємств, в тому числі, оплачувати мільярдні втрати від державного неефективного господарювання в лісовій сфері?
Коли з’явиться публічна політична воля найвищого керівництва України до припинення «схематозу» державного управління лісами і до припинення неефективного використання лісових природних ресурсів?
Приватні лісопереробники по всій Україні вимагають чесної конкуренції з державними підприємствами і готові підставити своє дружнє плече у справі реформування лісового господарства. Спільними зусиллями можливо перетворити лісову галузь на рушій сталого зростання економіки в інтересах всіх громадян, територіальних громад і держави.
Здорова конкуренція поміж різними суб’єктами господарювання, відкритий і цивілізований ринок деревини, ефективна переробка лісових та інших ресурсів – це можливі надійні економічні стовпи успішного майбутнього України.
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 388
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 252
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 209
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 87
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
82310
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 39052
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 29883
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22743
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15157