Де стартапам полювати на гроші?
Розповідаю про головні фактори, що вплинули минулоріч на ринок стартапів у світі та в Україні.
У 2021 році обсяги коштів у світовій венчурній екосистемі подвоїлися, а стартапи ще ніколи так легко не отримували стільки грошей. При цьому, хоча у світі скоріше фонди полюють на стартапи, в Україні ситуація протилежна.
Скарбничка американських венчурних компаній все ще повна готівки
Венчурна екосистема і в світі, і в Україні невпинно зростає. Обсяг венчурних грошей (вимірюваний фактично проведеними угодами) у світі в 2021 зріс у 2 рази - згідно з даними Crunchbase, PitchBook і Businessinsider. Надруковані урядами для боротьби з наслідками пандемії кошти просочилися, у тому числі, й на ринок інновацій.
Практично половина всіх венчурних грошей та угод – це США, $329,9 млрд. Це майже вдвічі більше, ніж позаминулорічна сума у $166,6 млрд. А американські венчурні компанії за минулий рік назбирали понад $128 млрд, тому їхня скарбничка все ще повна готівки.
Це відбувається тому, що частина грошей, якими США накачують свою економіку починаючи з 2008 року (і особливо останніми роками, щоб згладити наслідки ковіду) перейшли у венчурну галузь. Безумовно, це запустило в Америці інфляційні процеси. Але водночас стартапи ще ніколи так легко не отримували таких обсягів фінансування, як у 2021 році.
У рази зросли обсяги раундів. Так, згідно з даними Upfront Ventures, зараз на стадії ідеї стартапи можуть піднімати від $700 тис до $1,5 млн. Раунд А в 2021 виріс до $10-15 млн, тоді як ще кілька років тому він у середньому дорівнював $2-5 млн. Більше грошей отримують, зокрема, і ранні стартапи.
Також зросла швидкість, з якою стартапам удається “піднімати” гроші. Багато в чому вона й визначає успішність стартапу.
Фінансування глобальних стартапів на ранній стадії в 2021 році склало, згідно з даними Crunchbase, $201 млрд. Це на $100 млрд більше ніж позаминулого року. Приблизно $29,4 млрд пішли на стартапи на початковій стадії.
Пандемія дала поштовх інноваціям, орієнтованим на здоров’я. У тренді - BioTech та MedTech. З'явилося багато стартапів у генетиці, 3D-принтінгу тканин та органів, моніторингу параметрів здоров'я. Крім того, набирає обертів тренд на кібербезпеку.
Проте є й звичні речі. Все ще актуальні стартапи з діджиталізації рітейлу, маркетплейси, з доставки та логістики. Все більше якісних стартапів у BigData.
Українська специфіка – конкуренція за гроші, а не за ідеї
Обсяги вітчизняної венчурної екосистеми, безумовно, теж зростають, але не так стрімко. З’являються нові венчурні фонди: SID venture partners, Geek Ventures, JKR Investment Group, QP Digital. Також є фонди, які лише «погрожують» планами інвестувати, але їхніх угод іще ніхто не бачив.
На пізніших етапах в українські стартапи інвестують західні інституційні інвестори (EBRD, EIB) та венчурні фонди більш пізніх стадій: TMT Investments, Volition Capital, Andreesen Horowitz, Volition Capital, Iconiq.
Проте, треба пам'ятати, що обсяг венчурної екосистеми - це похідна від загальної доларової ліквідності. Тож зрозуміло, що ми ще не скоро надолужимо відставання.
В Україні стартапам на ранніх стадіях (pre-seed та seed) поки що складно отримувати гроші. А на рівні ідеї та pre-seed стартапу жити дуже проблемно. Кваліфікованих ангелів-інвесторів, як і раніше, одиниці. Ранніх фондів теж мінімум. Багато стартапів, які ми бачимо, пройшли ці стадії лише за рахунок власних грошей. Цього недостатньо, щоб розвивати інновації.
На стадії залучення перших клієнтів готові інвестувати вже більшість фондів. Але туди ще треба дістатися.
Цікаво, що наслідки зростання обсягу грошей у світовій венчурній екосистемі для українських стартапів не зовсім однозначні. Адже в Україні немає такого надлишку венчурного фінансування. Так, у 2021 році на ринку з’явилися нові фонди - і це чудово. Але це все одно не масові угоди.
І найголовніше: оскільки венчурних фондів всього кілька десятків, не завжди легко зібрати раунд швидко.
У США інвестори конкурують за стартапи, у нас – стартапи конкурують за інвесторів. Через різні можливості залучати капітал навіть сильним українським стартапам важко конкурувати зі слабкими американськими.
Минулого року я була присутня на серії американських пітчингів стартапів ранніх стадій. Вони проходили в ERA accelerator, XRC Labs, River Valley Angel Association, Capital Factory (Austin). Тож я наочно бачила якість стартапів, що відразу піднімають такі обсяги грошей, про які ми тут можемо тільки мріяти. Наприклад з нуля, з рівня ідеї, там можуть підняти $750 тис. Але з такими ресурсами, які вони швидко отримують, їм звичайно простіше розвиватися, наймати персонал і масштабуватися. Проте за рівнем підготовки ці стартапи часто поступаються нашим.
Де шукати smart-money?
В Україні дефіцит коштів на ранніх стадіях. Не завжди є можливість знайти smart-money. Саме на цій стадії допомогає Український Фонд Стартапів, що де факто став найбільшим ангельским інвестором в країні.
Ми як акселератор і як професійний інвестор впроваджуємо ідею smart-money. Не всі інвестиції однаково корисні і не варто брати токсичні гроші. А smart-money є. З останніх тенденцій - більше топ-менеджерів із корпорацій та IT-компаній готові ставати ангелами стартапів. І їм є що дати, крім грошей, – експертизу, досвід, нетворкінг. Ось це і є реальні smart-money.
В Україні є стартапи на будь-який смак
При цьому, розподіл по нішах у нас пропорційний зі світом. У нас є BioTech, 3D-принтінг і кібербезпека. Велике різноманіття в різних індустріях та дуже круті ідеї з несподіваних галузей.
Важливо, що є дужі круті наукомісткі розробки. Наприклад, опто-волоконні технології. В ISE Corporate Accelerator в акселерації були чотири стартапи з MedTech та Mental Health (Impulsar, Hold You, Бифазик+, Оранта) , два з FashionTech (Framiore, 4ComfortShoes), Gaming (ARwarriors, ), кілька стартапів у дизайні та visual arts (The Great Catalog), стартапи у Face та Speech Recognition (Checki) , три IoT-стартапи (Advin, FlyAgData, ELUPAY), Energy storage (Sorbsys), BigData (GeoDesign), HR Tech (Rezume). До цього ж численні маркетплейси (Vuikobox, The Great Catalog, iBeauty). У нас навіть є стартапи в MusTech та Entertainment (Muscreators).
Держпідтримка та потреба збільшити обсяги фінансування
Уряд цього року став більш помітним гравцем галузі. Наша держава зараз набагато краще й ближче працює зі стартапами та інноваціями, ніж це було хоча б два роки тому. Український фонд стартапів та Міністерство цифрової трансформації багато роблять, щоб підтримати стартапи. Грантові програми, акселерації, можливість для українських стартапів брати участь у міжнародних івентах. Усього цього раніше не було.
Але це саме початок. Зачаток. Джерело.
Ці ініціативи прекрасні, правильні - та їх потрібно масштабувати у рази. Стартапам необхідно більше фінансування саме на ранніх стадіях. У США стартап з ідеї може “підняти” $500-750 тис. У нас же стартап на рівні перших клієнтів може одержати підтримку від держави у $50 тис.
ISE Corporate Accelerator навіть робив окреме дослідження з держпідтримки.
Наприклад, у Швейцарії стартапи можуть отримувати від держави 500 тисяч франків грантової допомоги на рік, не віддаючи при цьому частку.
У США у стартапи інвестують не тільки венчурні фонди. Існує безліч державних програм для підтримки інноваторів, R&D і стартапів. Ще при Обамі була програма Startup America, яка передбачала $2 млрд на стартапи: 1 млрд - фонд імпакт-фінансування, і 1 млрд - фонд для фінансування ранніх стадій. Є програми SBIR та STTR, які передбачають гранти до $1,5-2 млн на інновації та R&D.
Робота з інноваціями – це великі ризики. Тож логічно, що держава має підтримувати цю галузь. Адже це якісні інвестиції в майбутнє країни.
Резюмуємо: 2021-й став для стартапів безпрецедентно вдалим роком. Та все ж, аби Україна гідно брала участь у цих перегонах, треба докласти значних зусиль для подальшого розвитку екосистеми.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 355
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 207
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 126
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
36692
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11736
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11529
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11268
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 10308