Скасування контролю замість фіскалізації
Організатори конференції Tax & Business Conf запросили розповісти про плюси та недоліки податкових змін для малого підприємництва.
Якщо спостерігати останні кадрові зміни та послухати заяви на високих і найвищих рівнях, то може здатись, що в Україні завдяки податковій політиці відбувається економічне диво. Зростають податкові надходження, наприклад. Але не все так райдужно. Особливо для тієї категорії, яка мала б створювати фундамент для розвитку підприємництва.
Минулого тижня мав честь виступити на міжнародній конференції Tax & Business Conf. Організатори події запросили розповісти про плюси та недоліки податкових змін для малого підприємництва. Так, плюси є. Це, наприклад, скасування обов’язкового ведення паперових книг обліку доходів. Але недоліків та загроз багато.
Наприклад, один з законів (№466-ІХ) надає надають податковим чиновникам право на власний розсуд встановлювати вину платника податків. «На власний розсуд» мовою законодавства ЄС перекладається як «дискреція», а чиновницькою мовою – як «корупційні можливості». «Хочу – визнаю тебе винним у порушенні звітності та вдвічі збільшу розмір штрафу, а заплатиш мені на кишеню – і не визнаю», – скаже чиновник.
Ще один напрямок, який вперто просувають в Україні прибічники фіскального тиску та – обов’язкові касові апарати для ФОП. Це відповідає їхньому хибному переконанню, що податкова система має тільки контролювати і збирати кошти до бюджету (насправді ні, ще більш важливою є функція стимулювання економічного розвитку), а також хибній уяві про ФОП як українську схему ухилення від податків. Але чи допомагають касові апарати детінізації мікро- та малого бізнесу?
Ось приклад. Країна втрачає майже 120 млрд доларів щороку від ухилення від сплати податків та недотримання податкової звітності. За іншими даними, ця цифра перебільшує 200 млрд. Податківці вважають, що близько 30% обороту бізнесу знаходяться в тіні. Не поспішайте обурюватись «українському менталітету». Йдеться про значно більш заможну Італію, третю економіку зони євро, куди багато українців мріють потрапити на роботу.
Рівень оподаткування в Італії один з найбільших в ЄС. Наприклад, країна посідає 128 позицію в рейтингу Paying Taxes. Це значно гірше, ніж навіть в Україні (65-те місце в рейтингу). Тому у підприємців є спокуса не вказувати частину доходу в деклараціях.
Цей приклад ілюструє те, що проблема ухилення від сплати податків є актуальною для багатьох країн. Але підходи тільки різні. В Італії уряд розглядає насамперед ініціативи, які спрямовані на скорочення готівкового обігу. Адже італійці полюбляють готівку більше за картки. Тому законодавці та урядовці шукають «батоги і пряники», які сприятимуть картковим розрахункам, які легко відслідкувати.
В Україні основний акцент хочуть зробити на фіскалізації – обов’язковому веденні розрахунків через реєстратори розрахункових операцій (РРО). Ця ініціатива зустрічає спротив підприємців, які вважають недоречними витрати коштів на самі апарати та їхнє обслуговування та збільшення часу на звітність. Багато хто називає намагання здійснити тотальну фіскалізацію малих підприємців збільшенням податкового тиску.
Через протести підприємців запровадження обов’язковості РРО постійно відкладають. Наприклад, наприкінці минулого року Рада підтримала законопроект про відтермінування до 1 січня 2022 року застосування обов’язкових касових апаратів для фізичних осіб підприємців (ФОП).
Законопроектом №4439-д передбачено, що від обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) звільняється торгівля через інтернет, роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах, окремі види діяльності ресторанів, кафе та ресторанів швидкого обслуговування. Також звільнили від РРО діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення. Крім того, всі ліміти фіскалізації прив’язано до мінімальної заробітної плати, змінено перелік ризикових груп ФОП, скасовано велику кількість штрафів.
Я переконаний, що тотальна фіскалізація ФОП не призведе до детінізації малого бізнесу. Адже в найулюбленішій «пісні» прибічників закручування гайок в парламенті та Мінфіні співається про використання ФОП у схемах ухилення від податків великими компаніями. Але для «олігархічної оптимізації» ліміти спрощеної системи оподаткування використовують по максимуму. А якщо придивитись до статистики, то сотні тисяч підприємців за оборотами знаходяться значно нижче тих 5-7 мільйонів гривень обмежень. Натомість, на звітність та контроль над масою ФОП витрачається колосальна частина ресурсів податкових органів – як людських, так і фінансових.
У зв’язку з цим, пропоную скасування податкового контролю за підприємцями та громадянами з річним доходом менше 400 тис. грн. За моїми розрахунками, це нижча «межа» рентабельності обороту для перевірок та контролю. Крім того, в перерахунку на щомісячні надходження, це лише в 2,5 рази вище за середній офіційний дохід в країні.
На моє переконання, така реформа стане сигналом для виходу мікробізнеса з тіні та збільшить кількість офіційно зареєстрованих самозайнятих осіб. Відповідна категорія громадян не є інструментом олігархічної оптимізації податків. Чи хтось думає, що умовний олігарх із рейтингу найбагатших людей України буде використовувати для «обналу» підприємця із 14 тис доларів обороту на рік? Надмірний контроль над цією категорією громадян неефективний.
Окрім того, вважаю суттєвим аргументом те, що зниження податкового тиску має ідеологічне підґрунтя. Адже протягом останнього століття наша країна пережила кілька соціальних потрясінь, коли природне накопичення статків домогосподарствами переривалось.
Жодна країна Заходу, в тому числі Італія, не пройшла через те, через що пройшла Україна 80-100 років тому. 60% статків в країнах ЄС є успадкованими, а не набутими за життя. Ті самі італійці можуть отримати у спадок нерухомість чи бізнес, який був у володінні родини понад сотню років чи навіть більше. Жоден комісар не відбирав у селян млини, а у підприємців фабрики.
Відтак податкова політика України має сприяти збагаченню якнайширших верств населення, а не займатись «розкуркуленням і продрозкладкою» малого та мікробізнесу, як це прагнуть зробити наші фіскалізатори.
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3793
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 367
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 157
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22551
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17369
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16493
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13221
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11174