Добові, страхування, трудовий стаж: яких змін у законодавстві очікувати волонтерам

Нещодавно у Києві наша команда ЦЕДЕМ презентувала важливий документ, який визначатиме долю українського волонтерства у найближчі роки.

Він має назву Розділ 5 “Розвиток волонтерської діяльності” Карти правових реформ для громадянського суспільства в Україні. І зібрав зміни, які потрібно внести до законодавства, щоб сприяти розвитку волонтерства.

Над оновленим Розділом 5 спільно працювали понад 30 експертів та експерток від громадського сектору й органів державної влади, які пропонували рішення актуальних проблем. Сподіваємось, що цей документ стане дороговказом, котрим керуватимуться уряд і державні органи у своїй співпраці з волонтерами до 2025 року. 

Отож, які проблеми охоплює документ і яких рішень та змін в законодавстві можна очікувати волонтерам.

***

Перша проблема, над якою працювали експерти – це відсутність фінансової підтримки волонтерської діяльності з державного і місцевих бюджетів. У Розділі 5 ми пропонуємо Кабінету Міністрів України розробити й ухвалити постанову, яка б визначала порядок надання інституційної підтримки організаціям громадянського суспільства (ОГС) у сфері волонтерства. Також важливо розробити й затвердити державну цільову програму сприяння розвитку волонтерства в Україні, яка включатиме розділ щодо фінансування конкурсів проєктів у сфері волонтерства тощо.

Друга проблема стосується необхідності ухвалити державну цільову програму сприяння розвитку волонтерської діяльності, з актуальними для волонтерського руху рішеннями. Серед кроків, які зазначені у Розділі 5 – популяризація волонтерської діяльності в Україні, сприяння запровадженню місцевих цільових програм з розвитку волонтерської діяльності, залучення українців та ОГС до волонтерських програм Європейського Союзу тощо.

Третя проблема – відсутність державних інструментів визнання та підтримки волонтерства. Рішення цієї проблеми переважно належить до повноважень Верховної Ради, оскільки передбачає законодавчі зміни. Найперше – уточнення поняття “добових витрат волонтера” та звільнення їх від оподаткування. Далі – запровадження розподілу волонтерської діяльності на коротко- та довгострокову, можливість врахування волонтерства до трудового (страхового) стажу, право на додаткову оплачувану відпустку для здійснення волонтерської діяльності тощо.

Четверта проблема у Розділі 5 – це наявність вікових обмежень щодо осіб, які здійснюють волонтерську діяльність. Проблема в тому, що залучених дітей у волонтерство дуже багато, але за законом вони не є волонтерами, відповідно – падає рівень мотивації і подальший розвиток можливостей залучати дітей як волонтерів. Щоб вирішити цю проблему, документ пропонує внести зміни до Закону України “Про волонтерську діяльність” щодо можливості залучення до волонтерства дітей відповідно до Закону України “Про основні засади молодіжної політики”. Останній передбачає залучення до діяльності дитячих громадських організацій починаючи з 6 років.

Одразу зауважу, що жодних ризиків для трудової експлуатації дітей тут не виникає. Адже питання трудового стажу волонтерів та  питання залучення дітей визначені окремими положеннями і рознесені в регулюванні.

П’ята проблема, на яку вказує документ, стосується грошових виплат волонтерам, які отримали інвалідність, та членам сімей загиблих волонтерів не лише у районах бойових дій, а й на всій території України. Для цього необхідно ухвалити зміни до Постанови КМУ №604, повернувши право на виплату для волонтерів, які допомагають цивільним. Також потрібно закріпити за Міністерством соціальної політики повноваження зі створення та організації міжвідомчої комісії, яка ухвалює рішення про виплату такої одноразової допомоги у разі загибелі або інвалідності волонтера.

Шоста проблема у Розділі 5 – недосконалий підхід щодо оподаткування та звітності в діяльності благодійників-фізичних осіб (волонтерів АТО). Вирішити цю проблему можна через внесення змін до Податкового кодексу України, які стосуватимуться документального підтвердження витрат благодійників за зібрані кошти і продовження терміну реєстрації фізичних осіб-благодійників у “Реєстрі волонтерів”. Також слід розробити та поширити рекомендації щодо звітування і документального підтвердження за кошти, зібрані та витрачені благодійниками-фізичними особами.

Сьома проблема – це спрощення законодавчих умов для залучення та діяльності волонтерів-іноземців. Для цього необхідна адвокація змін до низки актів законодавства щодо скасування візи Д-10 як обов’язкової умови для отримання посвідки на проживання в Україні та збільшення строків можливого перебування іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну як волонтери. Крім того, потрібно скасувати консульські збори за візи для волонтерів та врегулювати питання реєстрації місця проживання волонтера-іноземця.

Восьма проблема, над якою працювали автори Розділу 5 – низький рівень залучення волонтерів до роботи з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування. Спільний висновок експертів такий: необхідно запровадити  місцеві цільові програми з розвитку волонтерської діяльності і розробити методологічні рекомендації із залучення волонтерів для органів державної влади. Також слід створити умови для навчання волонтерському менеджменту та залучення державних службовців до волонтерської діяльності.

***

Карту правових реформ для громадянського суспільства в Україні розробили у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується Консорціумом у складі Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину ЄДНАННЯ (ІСАР Єднання), Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) і Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США).