Податок на виведений капітал – остання надія
Довгий час відносини між бізнесом та державою в Україні носили ворожий характер. Від початку незалежності обидві сторони ніби змагалися у силі та винахідливості: держава, в обличчі фіскальних та інших служб, постійно вигадувала нові методи тиску та бар’єри
Довгий час відносини між бізнесом та державою в Україні носили ворожий характер. Від початку незалежності обидві сторони ніби змагалися у силі та винахідливості: держава, в обличчі фіскальних та інших служб, постійно вигадувала нові методи тиску та бар’єри, створюючи непрозорі умови проведення перевірок та заплутане, дискреційне податкове законодавство. Бізнес же намагався сховатись від тиску, використовуючи різного роду схеми та переходячи у «тінь». У цих змаганнях перемога одного завжди досягалась за рахунок програшу іншого, а програш будь-кого з них – це програш країни. На жаль, дана ситуація не сильно змінилась навіть після Революції Гідності. Нововведення в податковій системі дійсно зменшили зловживання, зокрема при відшкодуванні ПДВ, проте ціною цього стало ускладнення процесу адміністрування ПДВ та вилучення з підприємств оборотних коштів.
Український бізнес досі прагне та вимагає змін системи. За останні роки економіка нашої держави пережила серйозні випробування. Стрімке падіння 2014-15 рр. змінив слабкий, ледь помітний, ріст. Економічна криза посунула нашу державу на декілька кроків назад в конкурентному та динамічному ринку Європи. Українські товаровиробники зазнають збитків, адже їм важко конкурувати навіть з представниками сусідніх східноєвропейських держав. Більшість вітчизняних підприємств безнадійно застаріли, більше 60% основних засобів потребують оновлення. Проте коштів на це немає через постійні побори різних державних служб, в тому числі фіскальної. Неможливо уявити «економічного дива» в аграрній країні, яка живе за рахунок заробітчан та фрілансерів. Саме тому український бізнес, як ніхто інший, потребує реальних та ефективних системних змін, які б дозволили їм розвиватися у конкурентному світовому середовищі.
Як не дивно, такі зміни вже розроблені і просто зараз лежать на столі урядовців, чекаючи остаточного схвалення. Мова йде про запровадження нової системи оподаткування прибутку підприємств – введення податку на розподілений прибуток (податку на виведений капітал) замість існуючого нині дискреційного податку на прибуток підприємств. Ця реформа – рятівне коло для вітчизняного товаровиробника, і не лише тому, що створить умови, за якими підприємства зможуть удосконалити застаріле обладнання та почнуть конкурувати за відкритий європейський ринок. Головна перевага нової моделі – його простота та прозорість.
Довгий час саме податок на прибуток у чинній редакції був одним з найбільш корупціогенних в Україні. Розпливчасте та дискреційне законодавство давало можливості податківцям обдирати підприємців, навантажуючи їх додатковими корупційними витратами. Впровадження нової системи зробить відносини між платниками податків та державою простими та прозорими як ніколи досі. І хоча даний крок оцінюється експертами у вигляді зменшення надходжень до бюджету на рівні 20-30 млрд. грн. уперший рік після впровадження нової моделі, проте його вплив на інвестиційний клімат України та умови ведення бізнесу дуже позитивний, за попередніми оцінками МЕРТ здатний забезпечити додаткових 2% до зростання ВВП на кожен рік після впровадження.
Ще одним однозначно позитивним моментом у запровадженні нової моделі є його антиофшорна сутність. За підрахунком міжнародної організації Global Financial Integrity, протягом 2004-2013 рр. з України було виведено близько 116 млрд. дол., що становить у середньому 9,4% від ВВП щорічно. При цьому компанії, з яких власне і виводились кошти, часто декларували свою збитковість та не платили прибуткового податку. При оподаткуванні розподіленого прибутку база оподаткування зміниться. Як результат, надходження до бюджету зростуть. Проте цього разу не за рахунок чесного бізнесу, а за рахунок великих підприємств, які хронічно не платили податків та збільшували офшорні рахунки своїх власників.
Відповідно до рішення Національної ради реформ, а також згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», податок на розподілений прибуток має бути запроваджений з 1 січня 2018 року. І вітчизняний бізнес, і експерти, і громадські організації, наполягають на дотриманні встановлених строків. Зміни в податковій системі вже перезріли, їх не можливо більше відкладати.
Податок навиведений капіал – це шанс для українського економічного дива. Це та принципова системна зміна, на яку вже майже 4 роки очікує українське суспільство. І час цієї зміни вже настав. Тож український бізнес та представники громадянського суспільства закликають Уряд та Парламент виконати вимоги чинного законодавства та зробити цей історичний крок, давши Україні шанс на процвітання.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1630
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 406
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 405
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 127
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 85
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 14693
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
8352
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 8058
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 7417
-
Україна першою у світі отримає тактичні машини Ermine. Їх виготовить Rheinmetall
Бізнес 6998