Податок на виведений капітал – остання надія
Довгий час відносини між бізнесом та державою в Україні носили ворожий характер. Від початку незалежності обидві сторони ніби змагалися у силі та винахідливості: держава, в обличчі фіскальних та інших служб, постійно вигадувала нові методи тиску та бар’єри
Довгий час відносини між бізнесом та державою в Україні носили ворожий характер. Від початку незалежності обидві сторони ніби змагалися у силі та винахідливості: держава, в обличчі фіскальних та інших служб, постійно вигадувала нові методи тиску та бар’єри, створюючи непрозорі умови проведення перевірок та заплутане, дискреційне податкове законодавство. Бізнес же намагався сховатись від тиску, використовуючи різного роду схеми та переходячи у «тінь». У цих змаганнях перемога одного завжди досягалась за рахунок програшу іншого, а програш будь-кого з них – це програш країни. На жаль, дана ситуація не сильно змінилась навіть після Революції Гідності. Нововведення в податковій системі дійсно зменшили зловживання, зокрема при відшкодуванні ПДВ, проте ціною цього стало ускладнення процесу адміністрування ПДВ та вилучення з підприємств оборотних коштів.
Український бізнес досі прагне та вимагає змін системи. За останні роки економіка нашої держави пережила серйозні випробування. Стрімке падіння 2014-15 рр. змінив слабкий, ледь помітний, ріст. Економічна криза посунула нашу державу на декілька кроків назад в конкурентному та динамічному ринку Європи. Українські товаровиробники зазнають збитків, адже їм важко конкурувати навіть з представниками сусідніх східноєвропейських держав. Більшість вітчизняних підприємств безнадійно застаріли, більше 60% основних засобів потребують оновлення. Проте коштів на це немає через постійні побори різних державних служб, в тому числі фіскальної. Неможливо уявити «економічного дива» в аграрній країні, яка живе за рахунок заробітчан та фрілансерів. Саме тому український бізнес, як ніхто інший, потребує реальних та ефективних системних змін, які б дозволили їм розвиватися у конкурентному світовому середовищі.
Як не дивно, такі зміни вже розроблені і просто зараз лежать на столі урядовців, чекаючи остаточного схвалення. Мова йде про запровадження нової системи оподаткування прибутку підприємств – введення податку на розподілений прибуток (податку на виведений капітал) замість існуючого нині дискреційного податку на прибуток підприємств. Ця реформа – рятівне коло для вітчизняного товаровиробника, і не лише тому, що створить умови, за якими підприємства зможуть удосконалити застаріле обладнання та почнуть конкурувати за відкритий європейський ринок. Головна перевага нової моделі – його простота та прозорість.
Довгий час саме податок на прибуток у чинній редакції був одним з найбільш корупціогенних в Україні. Розпливчасте та дискреційне законодавство давало можливості податківцям обдирати підприємців, навантажуючи їх додатковими корупційними витратами. Впровадження нової системи зробить відносини між платниками податків та державою простими та прозорими як ніколи досі. І хоча даний крок оцінюється експертами у вигляді зменшення надходжень до бюджету на рівні 20-30 млрд. грн. уперший рік після впровадження нової моделі, проте його вплив на інвестиційний клімат України та умови ведення бізнесу дуже позитивний, за попередніми оцінками МЕРТ здатний забезпечити додаткових 2% до зростання ВВП на кожен рік після впровадження.
Ще одним однозначно позитивним моментом у запровадженні нової моделі є його антиофшорна сутність. За підрахунком міжнародної організації Global Financial Integrity, протягом 2004-2013 рр. з України було виведено близько 116 млрд. дол., що становить у середньому 9,4% від ВВП щорічно. При цьому компанії, з яких власне і виводились кошти, часто декларували свою збитковість та не платили прибуткового податку. При оподаткуванні розподіленого прибутку база оподаткування зміниться. Як результат, надходження до бюджету зростуть. Проте цього разу не за рахунок чесного бізнесу, а за рахунок великих підприємств, які хронічно не платили податків та збільшували офшорні рахунки своїх власників.
Відповідно до рішення Національної ради реформ, а також згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», податок на розподілений прибуток має бути запроваджений з 1 січня 2018 року. І вітчизняний бізнес, і експерти, і громадські організації, наполягають на дотриманні встановлених строків. Зміни в податковій системі вже перезріли, їх не можливо більше відкладати.
Податок навиведений капіал – це шанс для українського економічного дива. Це та принципова системна зміна, на яку вже майже 4 роки очікує українське суспільство. І час цієї зміни вже настав. Тож український бізнес та представники громадянського суспільства закликають Уряд та Парламент виконати вимоги чинного законодавства та зробити цей історичний крок, давши Україні шанс на процвітання.
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Як зруйнувати країну 342
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
28132
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10978
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 7274
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7151
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 6413