Малий хурал костогризів на моїй черешні
Світ навколо нас
Учора надвечір потрапив ненароком на верескливий малий пленум переполоханих і гамірливих… шпаків. Треба було закривати вуха…
Росте у моєму саду рання білоягідна черешня. Щорічно на останні два-три дні травня приходиться старт солодкосокого сезону і для людей, і для птаства. Я до того часу, з метою захисту врожаю від пернатих, накидаю мілкоокі рибацькі сітки на найжирніші гіляки деревини. А тут іще й не шукав, куди торік відклав у схрони сільця. Ягід, слава Богу, трохи вродилося, але вони ще вкрай зелені вони: без потреби і нам, і бучному, гомінкому птаству.
Тільки ж моє сімейство не бунтує під черешнею, що сонця мало було нинішньої весни, що на межу літа ми прийшли без спілих черешень, як це щорічно було раніше. А мої крилаті приймаки таке вчора витворяли, аж пси в окрузі з розуму сходили. Як повчав мене тямливий сусіда Броніслав Карлович, рік його уже немає, царство йому небесне, шпаки вельми організовані істоти. Живуть, годуються колоніями. У них на обліку кожна черешня регіону – від ранньоспілих, до пізньоягідних. А ще в них є летюча розвідка. Котра інформує ораву, крилату саранчу на рівень того, коли природа прошепоче: «Обідати подано!»

Схоже на те, що вчора був обліт авангарду костогризів, як цих крикливих літунів називають у народі, і вони отетеріли від того, що моя черешня ще зовсім зелена. Не готова стати шведським столом для їхньої орави. Що тут і жодної біло-червоної ягідки не видно. Що Іда тут іще не вколола собі пальчика. З того то, думаю, й учинився весь бучний рознос моєму листатому саду…
Ви, звичайно, запитаєте, яку я Іду маю на увазі. Так ось відомо, що в легенді про червоні ягоди саду є така притча. Буцімто колись садова малина була… білою. А Іда, яка годує Бога небес, грому і блискавиць Зевса, ненароком наколола свого пальчика об стовбур ожини. І краплина крові впала на малину. Кольорова ягода більше сподобалася Богу Богів і відтоді у нас все червоніє, лиш до саду навідується годувальниця Іда. До нас вона, либонь, іще не прилітала. А те, що сонця на небі всю весну не було, мовляв, просто відмовка…
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 15.05.2025 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 15.05.2025 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
-
Один російський Су-35 змусив НАТО відступити. А якби поруч були українські морські дрони
Думка 56600
-
Психолог розповідає про п’ять способів, як щасливі пари проводять час разом – добірка
Життя 12592
-
Як уберегти себе та свою тварину від сказу. Ветеринарна лікарка та імунологиня – простими словами
10912
-
Чому Росія не готова воювати вічно, що б там не говорив Мединський
Думка 9977
-
Виживання через загибель. Війна стала одним з головних засобів заробітку для росіян
Думка 7753