Як нам припинити кровопролиття у Східному Донбасі
Сьогодні у Фейсбуці з`явилося моє звернення до ФБ спільноти з приводу того, що потрібно зробити для припинення бойових дій. Читайте:
ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ПОРОШЕНКО, ГРОЙСМАН, ПАРУБІЙ ПО ЧЕРЗІ БУДУТЬ ЇЗДИТИ НА ПОХОРОНИ НАШИХ БІЙЦІВ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА!
Товариство, друзі, панове!
Треба зав’язувати з цією проклятою війною. Вона вельми швидко закінчиться лише тоді, коли стане НЕВИГІДНОЮ для перших керівників держави, для їхніх друзів олігархів. Вона буде продовжуватися до тих пір, поки з неї бодай найменший зиск матимуть ті, хто входить до складу РНБОУ. Подібне є сьогодні. Значні криваві кошти на смертях і бідах українців заробляють кровососи олігархи.
Щоб припинити це лиховісне горе, пропоную:
1. Аби пісні і монотонні прес-офіцери, які одноманітно барабанять свої тексти з обов’язковими вживанням дурноватого слова-паразита «гатили», замість свого словоблуддя повідомляли чітко і конкретно про жертви. Якщо загинув боєць, офіцер – його прізвище, ім`я та по-батькові, звідки він родом. Щоб це знала вся держава.
2. Щоб на честь ушанування загиблого чи, не приведи, Боже, загиблих в Україні в певний час оголошувалася хвилина мовчання. Якщо потрібно, то й кожного дня поки йде війна. Це шана перед загиблими, але водночас для того, щоб ми всі не черствіли, не звикали до наших втрат, кількість яких вимірюється уже в межах 10 000 осіб з початку Московітської агресії.
3. Щоб на кожні похорони, і в найдальші села й хутори, бо саме українці звідти, а не сини олігархів, державної знаті, нардепів захищають нашу державу від окупантів і гинуть на фронті, їхали почергово: глава держави особисто, прем’єр-міністр персонально, цей хитрий і мудрий голова Верховної Ради, який повсякчас маніпулює прийняттям законодавчих актів, міністри – по черзі, нардепи – по черзі від фракцій. Щоб вони поспіль з людьми ставали навколішки перед мужністю і пам’яттю наших славних молодих людей, які поклали своє життя в боротьбі з агресором. Щоб ці всі козирні і "скотиняри", які змагаються поміж собою в грабунках держави, народу, хизуються одні перед одними мільйонними, незрозумілими статками, виїжджали в люди, знали, як живеться простим людям, котрі втратили годувальників, або ж синів – головну надію і опору на завтра.
4. Я звертаюся до всіх братів і сестер українців по Фейсбуку. Розмножуйте, панове, друзі, колеги, постіть цю пропозицію, кожного дня ставте її на відкриття стрічки ФБ, повторюйте повсякчас з зазначенням усіх наших вимог, аж до тих пір, поки ця наша з вами ініціатива не стане правилом життя воюючої держави. Тільки тоді, коли ми заставимо ЇХ ставати навколішки перед пам’яттю наших дітей, батьків і друзів, до тих пір буде тягнутися ця страшна війна.
5. Ми притягнемо за лощені чуби і пейси, поставимо на коліна перед домовинами наших бійців олігархів, які зацікавлені в війні. Коли їм стануть невигідними, незручними смерті українців, будьте певні, одразу ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА.
6. Давайте хоч раз будемо наполегливими і до кінця організованими. Керівники держави жодного разу не спустилися на Майдан, щоб попрощатися з загиблими. Підкреслюю: ні разу! Ми заставимо їх їздити до могил героїв у їхні рідні місця.
7. Цього ми зможемо добитися, якщо всі цього забажаємо, на цьому наполяжемо! Тому, панове поети, припиніть рядкогонити, підключіться зі своїм полум`яним словом до святої справи! І публіцисти з письменниками також! Давайте скажемо, що досить спостергати за війною з диванів і м`ягких крісел, досить смертей на Донбасі, досить нічого не робити для припинення війни. Гуртом - ми велика сила!
Оригнал статті на Фейсбуці та прочитати відгуки нанеї, залишити свої коментарі можнатут.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
45248
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
22439
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16147
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12847
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11050