Публічний лист з приводу декомунізації
Адресовано керівнику Інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу.
Директору Інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу
Вельмишановний, пане Володимире!
Ви, безперечно, великий чоловік дляУкраїни. Особливо в справі декомунізації. Розумію, що це вельми непроста іклопітна робота. Як можу сприяю вам у популяризації цієї справи. Але осьпригадав одну давню історію, якою хочу поділитися з вами публічно.
У вісімдесяті роки (напевне, у 1985-му -буде точніше) минулого століття працював я завідувачем відділом і членомредколегії газети "Сільскі вісті" , яка виходила тоді накладом у дваз лишком мільйони примірників. Побував я у відрядженні вВолодарсько-Волинському районі Житомирської області. Зустрівся там з тодішнімпершим секретарем райкому партії Петром Петровичем Олещуком. Запитую, а чомутака назва в містечка і району, відповідно? Чому подвійна? Він, щирийукраїнець, каже:"Я сюди засланий з іншого кінця області. Як приїхав, ставзапитувати місцевих, вияснив, що Володарськ - перша частина, себто, приставначастина назви містечка походить від увіковічнення імені соратникаТроцького-Бронштейна, а потім і Лєніна, до якого перейшов революціонер .Згодом, він у більшовиків керував пропагандою і був убитий есерами ще 1918року.
Цікаво, що насправді даний революціонерніякий не Володарський, а Мойсей Маркович Гольдштейн, - казав мені П. Олещук, -і родом він зовсім не з Житомирщини, а з Старокостянтинівского районуХмельниччини. Це за сто двадцять кілометрів по карті, а дорогою - ше далі.Хтось приліпив це ім'я нашому райцентру, так увіковічили пам'ять соратникавождя. Я ось взяв і порушив на сесії районнної ради питання, щоб відчепити цюпершу половину імені містечка, назвати селище просто Волинськом. Усе пройшлоспокійно, всі підтримали мою пропозицію одноголосно, бо ніяких родичівВолодарського в цих краях ніколи не мешкало, і якщо чесно, то тут давно вженіхто не знав про кого це взагалі йдеться у причепі до назви поселення. За моїмнаполяганням послали те рішення до Президії Верховної Ради СРСР. А десь черезмісяць мені несподівано телефонний дзвінок з Москви поступає. На зв'язкутовариш Володарський - голова Центростату СРСР - ЦСУ. Виявляється, він синГольдштейна. І каже відкритим текстом:
"Навіщо тобі перейменовувати місто? Забудь про це. Ніхто цього зробититобі не дозволить, бо я за цим стою. Ти скажи, що тобі потрібно для району.Тільки зараз скажи, офіційні листи писати не потрібно, я тут занотую все, тобівсі заявки прийдуть. Тільки точно назви вашу залізничну станцію ...І щоб більшеніколи про відміну імені Володарського не заїкався ніхто у вас..."
Ну, й я продиктував, - мовив Петро Петрович. - Через тиждень нам загнали зАзербайджану ешелон бітуму, з інших кінців почали надходити, як за щучимповелінням, вагони комбікорму, шиферу, скла. Поступило десять нових вантажівок,десять молоковозів, цех для машинного доїння корів. Так несподіваноприбарахлилися, кілька доріг збудували... Через кілька місяців несподіваноприїжджає Кавун, перший секретар обкому і одаразу запитання: "Звідки маннанебесна? Хто сипле?" Так і так розповідаю, вислухав. "Гаразд, - каже,- до нього зайду..."
Сьогодні, в 2016-му, я поцікавився і виявив: все й по нині стоїть мертво,як того хотів голова ЦСУ СРСР Володарський-Гольдштейн у 1985 році. Як, власне,ще товариш Лєнін заповів у 1918-му. Що це справді так, доказую наочно. Заглянувдо тамтешньої районної газети "Прапор", яка, виявляється,розміщується, за станом на 12 лютого 2016 року на Червоній площі уВолодарську-Волинському. З чим нас усіх і вітаю. Справа Леніна-Гольдштейна живена Житомирщині й по нині. Мій доказ перевіряється тут - http://www.prapor-vv.zt.ua/pdf.php-
***
Уважні читачі вже написали мені, що в попередній робочий тиждень Верховна Рада Гольдштейн-Волинський перетворила в Хорошів. І слава Богу! Але з історії сторінки не викинеш...
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437