Реформування економічного блоку правоохоронних органів давно назріло
Ще перед вступом на посаду нового Президента його команда згадувала про напрями своєї діяльності.
Серед пунктів – створення Служби фінансових розслідувань, яка перебере не себе частину функцій СБУ та Нацполіції.
Дискусії щодо необхідності існування такого єдиного органу в державі точаться майже 10 років, проте тільки в березні 2018 р. було зроблено перший реальний крок до її реалізації — разом із колегами зареєструвала законопроект №8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України», яким запропоновано абсолютно нову модель протидії фінансовим злочинам. Законопроект було визначено Президентом Порошенком як невідкладний, проте до розгляду його по суті в сесійній залі справа не дійшла. Уряд так і не визначився щодо реформи, оскільки система сама себе реформувати не в змозі. Натомість на авторів обрушилвся шквал критики і звинувачень – від втручання парламентаріїв у поле діяльності Міністерства фінансів до нібито намагання Президента створити «монстра під себе».
Ну от, Президент змінився і обіцянки створити єдиний правоохоронний орган заграли новими-старими барвами. Причому звучать такі обіцянки від радників нового Президента.
Так, у нещодавньому інтерв’ю Денис Монастирський, який у новій команді відповідає за зміни у правоохоронній сфері, зазначає, що новий орган має створюватися поступово з переходом до нього повноважень від існуючих органів, які припинять своє існування. Це яскрава відповідь на закиди щодо відсутності в законопроекті про НБФБ прямої норми про миттєву ліквідацію, наприклад, податкової міліції. Ліквідацію підрозділів по боротьбі з фінансовими злочинами буде забезпечено через низку змін до Кримінального процесуального кодексу і Кримінального кодексу. Саме НБФБ матиме в основній підслідності ті статті, якими зараз зловживають вказані структури (ст. 191, 205, 212 тощо).
Крім того, представник нової команди окреслив перспективи – відбір до нового органу працівників із досвідом, але з обов’язковою перевіркою на доброчесність. Таким принципом при напрацюванні законопроекту ми й керувалися: суворі умови відбору, але жодних квот або заборон на працевлаштування колишніх працівників нині діючих правоохоронних органів. Відбір працівників НБФБ здійснюватиметься на основі конкурсу, в ході якого здобувачі проходитимуть співбесіду, а також складатимуть кваліфікаційний іспит, за результатами яких кандидати можуть бути включені до кадрового резерву. Після проходження спеціальної перевірки претенденти направлятимуться в Тренінговий центр, де вони проходитимуть спеціальну підготовку. По завершенню навчання потенційні співробітники мають скласти випускний іспит, що включатиме тестування та практичне завдання. Отже, фактично кожен зможе претендувати на посади в НБФБ, якщо доведе свої професійні здібності та що є гідним цієї роботи.
Щодо превалювання в роботі нового органу аналітичної складової, то вона стане головною для НБФБ, і така модель успішно працює в більшості європейських країн, завдяки чому правоохоронцям вдається розкривати системні економічні злочини без втручання в діяльність бізнесу та проведення щодо нього агресивних процесуальних дій – обшуків, вилучення документів і техніки. Використання нових ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів буде основним у діяльності НБФБ.
Не можу не відреагувати і на коментарі щодо «роздутих» повноважень Президента при призначенні і звільненні директора нової структури. Чому вона не може бути службою у складі уряду? Тому, що ні Мінфін, ні МВС, ні Мін’юст не можуть перевіряти самих себе в разі, якщо стануть об’єктами сфери діяльності НБФБ. Адже до повноважень НБФБ належатиме розслідування злочинів, що стосуються як дохідної, так і витратної частини бюджетів усіх рівнів. Тому цей орган не може бути підпорядкований жодному з розпорядників бюджетних коштів, він повинен бути рівновіддаленим від усіх та нейтральним до всіх органів виконавчої гілки влади.
Зрештою, роль Президента у призначенні чи звільненні директора НБФБ може бути зведена до простої формальності — підписання указу про призначення або звільнення.
Міркування щодо чисельності нового органу також приємно вразили: якщо раніше нам закидали, що до 4 тис. працівників НБФБ — це надто багато, то тепер звучить теза про те, що у цього органу повинен бути значно ширший функціонал і набагато більший штат співробітників, ніж у нещодавно створений НАЗК, НАБУ, ДБР.
А взагалі законопроект №8157 ідеологічно та концептуально відповідає баченню, викладеному в інтерв’ю представника нової команди, і може бути взятий за основу та проголосований у першому читанні. Зміни до законопроекту можна буде внести між першим і другим читанням. Головне – почати його розгляд у парламенті і дати старт реформі економічного блоку правоохоронних органів, яка давно назріла. Чи є таке бажання у команди Президента — питання риторичне. Діяти необхідно вже, пане новообраний Президент, адже, складаючи концепції і програми діяльності, не встигнете схаменутися, коли і Ваш термін перебування на посаді закінчиться.
Отже, законопроект є. Потрібно тільки продемонструвати політичну волю до захисту українського бізнесу від тиску. Бізнес уже зачекався.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 430
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 419
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 88
- Реформа "турботи" 82
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 16841
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 11149
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 10530
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
9793
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 9410