Наповнення бюджету чи дійсна необхідність?
Всі сфери бізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не є виключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженню нормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету та наповнити пусті кишені.
Всі сферибізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не євиключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженнюнормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету танаповнити пусті кишені.
Перший дзвіночок таких законівпролунав із затвердженням змін до Закону України «Про судовий збір». Згідно зухваленим парламентом проектом з 01 вересня 2015 року ставки судового збору заподання позовних заяв збільшилися майже у п’ять разів. Такі положення важко неназвати дискримінаційними та такими, що обмежують права простих громадян навільний доступ до правосуддя. Складно розглядати такі зміни як того хочутьзаконотворці, що прикриваються голосними фразами, типу: «Ці кошти підуть наутримання судової системи та покрашення якості роботи судів». Виглядає це якзвичайна спроба за рахунок громадян збільшити надходження до казни.
Проте не тільки закони отрималивектор направлений на наповнення резервів, а й у підтримку ним судова практиказмінила напрям. Наочно це можна угледіти на прикладі розгляду судами кредитнихспорів.
Так у період з 2012 року судикерувалися Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільнихі кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосуваннясудами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитнихправовідносин»: «Згідно якої у спорах, що виникають із кредитних правовідносин,сторонами в яких є як юридичні, так і фізичні особи підлягають розгляду в порядкуцивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимогивзаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий».
Це все означає, що особа могла вмежах однієї судової справи в судах загальної юрисдикції звернутися засолідарним стягненням заборгованості з боржника юридичної особи та зпоручителів-фізиків, сплативши за все це задоволення один судової збір.
Проте 01 липня 2015 року своєюПостановою Верховний Суд України у справі № 6-745ц15 визначив, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бутиоб’єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, якінерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежитьвирішення інших. Таке об’єднання не допускається, якщо відсутня спільністьпредмета позову. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, якіпідлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше невстановлено законом.
Виходить, щозараз стягнення заборгованості з юрика та фізика в межах однієї справинеможливе. Потрібно подавати окремий позов до юридичної особи в господарськийсуд та окрему позовну заяву до поручителів фізиків. Звичайно ж за кожен позовсплачується свій судовий збір.Арифметика дужепроста, два судових збори краще, ніж один.
Можливо судиперших інстанцій і не звернули б уваги на цю Постанову, громадськість в своючергу, як це дуже часто буває, очікувала на появу іншої контр постанови. Алеповторно свою позицію з цього питання Верховний суд України закріпив уПостанові від 03 лютого 2016 року по справі № 6-1599цс15 .Суд підкреслив, що все ж таки в порядку цивільного судочинства, в одній справі,не можуть розглядатися справи щодо стягнення заборгованості з юридичної особи(боржника) та фізичних осіб (поручителів).
Можливо чорні мантії такоюсудовою практикою точно хотіли внести визначеність щодо підсудності та порядкурозгляду такої категорії справ, проте як завжди в цифрах це все виглядає якспланована, замовлена зверху політика.
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 465
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 226
- Модель нової індустріалізації України 181
- Професії зникають, навички – у тренді 170
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 138
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 19232
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 11321
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4821
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 4470
-
Французьке посольство хоче купити історичний будинок у центрі Києва – компанія НЕСТ
уточнено Бізнес 4448