Вітроенергетика як локомотив економічного розвитку країни
У Краматорську вперше на пострадянському просторі почали виготовляти вітроенергетичні установки мультимегаватного класу
Вітроенергетика – наймолодша і найбільш інноваційна галузь української промисловості. Перші вагомі кошти вона отримала після 2009-го, коли Верховна Рада прийняла Закон щодо локалізації виробництва для отримання «зеленого» тарифу. За лічені роки в галузі опанували новітні технології та залучили інвестиції, якими не можуть похвалитися традиційні для країни сектори економіки.
Можливостями, що відкрилися, скористалася низка машинобудівних заводів Краматорська. Вони створили своєрідний територіальний кластер із виробництва обладнання для вітроенергетики. Така співпраця дозволила за кілька років побудувати більше 100 вітроенергетичних установок. Це – промисловий «кістяк» галузі, який дозволяє проектувати, виготовляти, монтувати та обслуговувати всередині країни до 90% технологічних складових турбіни вітрогенератора.
У Краматорську на засадах кооперації з підприємствами інших областей практично замкнули виробничий цикл. Залишилось опанувати виробництво лопатей і деяких деталей. Високий рівень локалізації довів, що вітроенергетика в Україні є стратегічно перспективним напрямком.
Кожний додатковий відсоток місцевого виробництва – це нові робочі місця та вагомі інвестиції. Яскравий приклад, коли в 2012-му на базі Краматорського заводу важкого верстатобудування ввели в експлуатацію лінію з виробництва башти вітроенергетичних установок вартістю понад 3 млн євро, то роботу для обслуговування лінії отримали 150 кваліфікованих спеціалістів.
Виготовлення ще однієї технологічно складної конструкції налагодили на потужностях ПАТ «Енергомашспецсталь». Унікальне вартісне обладнання і понад 100 фахівців залучили для організації процесу механічної обробки рам гондоли.
Таким чином у Краматорську вперше на пострадянському просторі почали виготовляти вітроенергетичні установки мультимегаватного класу. Наразі високий рівень локалізації та поглиблена кооперація дозволили розробити та підготуватися до запуску в експлуатацію в наступному році масштабної ВЕУ потужністю 4.5 МВт.
Установка працюватиме на горі Карачун поблизу Краматорська та наочно продемонструє технічний розвиток і модернізацію регіону, який ще три роки тому перебував в епіцентрі військових дій на сході України. Надалі вітростанція буде розширюватися, орієнтовний термін її експлуатації становитиме 25 років. Це довгостроковий екологічно безпечний проект, покликаний підвищувати рівень енергонезалежності країни.
За розрахунками експертів, встановлення однієї вітроенергетичної установки приносить в регіон до 4 млн євро. Навіть невеликий вітропарк створює близько 50 робочих місць. А загалом ця діяльність відчутно пожвавлює суміжні галузі. Пуск однієї турбіни створює сотні робочих місць в машинобудуванні, будівництві і транспорті. Це мільйонні довготривалі інвестиції у виробництво та регіональну інфраструктуру.
Варто відзначити, що законодавча норма про місцеву складову свого часу надала юридичне підґрунтя розвитку вітроенергетики в Україні. Але водночас закон не стимулює масштабну локалізацію.
Фактична кооперація краматорських підприємств просувається країною радше з власної ініціативи їхніх акціонерів. Наприклад, модернізацію трансформаторів, аби не закуповувати імпортні, довірили запорізькому підприємству. Угоду на програмний продукт уклали із львівським офісом міжнародної компанії. Досвід миколаївських суднобудівників став у нагоді при виробництві пластикових деталей гондоли. Там же опановують лопаті ротора.
Наразі очевидно, що ринок альтернативної енергетики потребує модернізації, зокрема у частині забезпечення конкурентних умов виробництва. Адже імпорт енергетичного обладнання за дешеві іноземні кредити нівелює розвиток внутрішнього виробництва.
У Верховній Раді зареєстровано вісім альтернативних законопроектів, що пропонують різні формати регулювання. Але однозначно, що запровадження аукціонів чи поетапне зниження зеленого тарифу мають супроводжувати додаткові компенсаційні механізми. Вони допоможуть нашим виробникам конкурувати з транснаціональними компаніями, а також захистять інтереси інвесторів, які вклали в українську енергетику довгострокові кошти.
Таким механізмом можуть стати бонусні надбавки до зеленого тарифу за дотримання української складової в обладнанні. В Українській вітроенергетичній асоціації вважають оптимальними показник у 10% за локалізацію на рівні 30-50%, 15% - за досягнення 50-70% і 20% - за досягнення рівня понад 70%.
За таких умов можна реально підтримати національного виробника, а також стимулювати світових лідерів розміщувати в Україні ліцензійні виробництва великогабаритних турбін та їх комплектуючих. І таким чином альтернативна енергетика стане одним із локомотивів економічного розвитку країни.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10770
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6096
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5885
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3564
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3283