Сторона війни, яку ми поки не усвідомили
Провалений тест на інклюзію
Україна безперечно виграє війну, але може програти тисячам інвалідів, які щодня з’являються на вулицях. Або не з’являються і сидять по домівках… Бо задекларована інклюзивність і безбар’єрність у нас поки що нагадує безваріантність.
В Ірландії в дублінському магазині дівчина без волосся і на протезі замість ноги рекламує піжамки. А ще по місцевому телебаченні показують рекламу чоловічого дезодоранту від скейтбордиста без ніг.
Ірландське суспільство дуже інклюзивне, йому така реклама «заходить» і навіть дуже ок. Це для них не щось особливе. Це нормальне звичне життя, у якому є місце абсолютно для всіх. Діти з садочків і початкових шкіл розуміють, що не дієздатність – не причина для ненормальності. І тим більше не причина для жалю чи співчуття. Нема різниці в людях, все для всіх однаково і якісно – ірладським суспільством і державою доведено.
Я довгі хвилини дивилась на дівчину з реклами і переносилась в українські реалії, де ми вже сьогодні маємо тисячі людей на протезах, візках, з милицями. А скільки ще будемо, на жаль, мати…
Ми їм всі співчуваємо, захоплюємось силою їхнього духу, але чи готові і якщо так, то як швидко, прийняти в суспільство, щоб ось буквально так - до модельного бізнесу і до рекламування піжамок?
Чому це важливо? Тому, що якщо ми перейдемо на стадію, коли будемо виробляти і адекватно сприймати таку рекламу, то значить у нас всі інші питання для таких людей будуть закриті - проїзд транспортом, доступ до публічних місць, можливості навчання і робота…
Це величезна відповідальність держави закрити ці потреби і ще більша відповідальність суспільства бути готовим сприймати цих людей не як особливих, а як своїх.
Навчитись не бачити різницю.
…І захоплюватись такими моделями на рекламі.
А поміж тим, поки я писала цей текст буквально з різницею у день в українському інформаційному просторі з’явились новини про те, як охоронець вивів підлітка-аутиста з ярмарку, а іншому хлопчику з аутизмом заборонили відвідувати розважальний атракціон.
І мені так хотілося б вірити, що у нас тільки з пандусами погано. Але з публічним сприйняттям людей з інвалідністю у нашому суспільстві ще гірше.
Тим часом масштаби ампутацій в Україні сягнули рівня Першої світової війни. За час російської військової агресії кількість українців, які залишились без однієї чи декількох кінцівок, сягнула 20-50 тисяч, що можна порівняти з масштабами Першої світової війни, повідомляє The Wall Street Journal.
Однак фактична кількість тих, хто втратив кінцівки, може бути ще вищою, адже для протезування потрібен час. При цьому деякі поранені чекають ампутації протягом тижнів і місяців.
Скільки часу знадобиться, щоб вони зрозуміли, що держава і суспільство поки не готові їх бачити на вулицях.
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Як зруйнувати країну 352
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
29751
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11060
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 7648
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7207
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 6920