Покарані за дискримінацію в рекламі
Сексизм і дискримінація в рекламі. Як суди вирішують подібні спори і чи реально отримати штраф.
2019 рік, який підходить до свого завершення, ознаменувався численними сексистськими та дискримінаційними рекламними кампаніями.
Однак кожен «орден» знаходить свого «героя» чи, радше, «антигероя».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 140/2490/19 було повністю відмовлено в позові про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2019 № 102 «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу».
В протоколі було зазначено про те, що в місті Луцьку розміщено зовнішню рекламу на наземному щиті, яке містить зображення оголеного тіла жінки як сексуального об’єкта. Дане зображення включає натяки на сексуальність людей, що немає прямого зв’язку із рекламованим продуктом, послугою. Тіло жінки зображено принизливо, зневажливо через позування та пофарбування її тіла невідомою речовиною червоного кольору, що може натякати на тортури, асоціальну поведінку, агресію, насильство чи нетерпимість. Дискримінаційні ознаки цієї реклами очевидні та порушують частину 1, частину 3 статті 7 та пункту 2, пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу».
Експертним висновком №17-2019 від 03.04.2019 Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» у вказаній справі також підтверджено, що реклама ТзОВ «Оздоровчо-реабілітаційний комплекс "Фізіофіт Компані" є дискримінаційною та порушує вимоги частини 3 статті 7 Закону України «Про рекламу» (реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності»), частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» (реклама не може вміщувати твердження, які є дискримінаційними»), а також пункту 5.2.8 (а) статті 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-2011 (реклама вважається дискримінаційною за ознакою статті та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображує або описує жінку і чоловіка як прикрасу чи сексуальний об`єкт, включаючи натяки на статеві стосунки і сексуальність, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом, і не мають прямих асоціацій з споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо) не пояснює змісту пропонованої послуги, не створює прямого інформаційного або емоційного зв`язку із послугою, яка рекламується.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» у рекламі забороняється використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами.
У експертному висновку Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» зазначено, що надпис «Подаруй здоров`я та красу своїм коханим та близьким» зроблено значно меншим шрифтом та знаходиться не в зоні фокусування зору, а основним об`єктом уваги є зображена гола жінка в сексуально-звабливій позі з чітким зазначенням того, що є абонементне обслуговування, та з 8-го березня надається знижка 15%.
Тому, дана реклама впливає на формування свідомості в дітей та молоді, формує тендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через невербальні натяки.
Суд погодився із висновком відповідача про те, що розміщена позивачем зовнішня реклама із зображенням оголеної жінки як сексуального характеру. Реклама не пояснює змісту пропонованої послуги, не створює прямого інформаційного або емоційного зв`язку із послугою яка рекламується. Позування та пофарбування тіла жінки невідомою речовиною червоного кольору, асоціюється із пропонуванням сексуальних послуг. Таку рекламу можна розглядати скоріше як рекламування проституції, а ніж інших послуг. Зображена гола жінка в сексуально звабливій позі з чітким вказанням на те, що є абонентське обслуговування, а 8-го березня надається знижка 15%. Надпис «Подаруй здоров`я та красу своїм коханим та близьким» зроблена значно меншим шрифтом та знаходиться не в зоні фокусування зору. Зважаючи на той факт, що реклама розміщена на вулиці вона впливає на формування свідомості в дітей та молоді гендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через принизливе позування та невербальні натяки. Вказана реклама є дискримінаційною, оскільки реклама не може містити дискримінаційні твердження та інформації чи зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81331778).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року у справі № 2340/4985/18 теж було накладено штраф у розмірі близько 7 тисяч гривень й власника щитових установок, на яких була розміщена реклама домашнього 4G інтернету від провайдера "Фрегат" у м. Черкаси.
Згідно з експертного висновку № 19/05-2018 від 23.05.2018 наданого ГО «Українська Асоціація Маркетингу» та Індустріальним Гендерним Комітетом з Реклами, реклама провайдера «Фрегат» має максимально відвертий та провакаційний характер, є стовідсотково тізерною, тобто такою, що привертає увагу, дражнить. 80% площі біг-борду займає фотографічне зображення чотирьох сідниць у нижній білизні червоного кольору, під якими на червоному фоні написано « 4G» і більш дрібними буквами синього кольору пояснюється, що мова йде про інтернет і надається посилання на офіційний сайт компанії. Переважна кількість експертів та пересічних споживачів реклами провайдера «Фрегат" (65 з 82 опитаних) визнали її неестетичною та відштовхуючою, що свідчить про низький рівень професіоналізму, як розробників, так і виробників даної рекламної продукції. Також у висновку вказано, що стосовно рекламної кампанії у м. Черкаси, то це вже не перший випадок розміщення відверто дискримінаційної реклами провайдера «Фрегат» в цьому місті. Як зазначено в судовому рішенні, навесні 2016 року громадськість обурила інша зовнішня реклама: із зображенням оголених чоловіка та жінки у дитячих надувних кругах. Тому, зважаючи на той факт, що компанія «Фрегат» взяла собі за правило та норму розміщення подібного рекламного матеріалу низької якості та дискримінаційного соціального значення, експерти наголошують на необхідності припинення демонстрації рекламного матеріалу та санкційному втручанні.
З огляду на наведене реклама інтернет-провайдера «Фрегат» визнана дискримінаційною та такою, що порушує Розділ II ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу», Стандарт «Недискримінаційна реклама за ознакою статті» СОУ 21708654-002-2011 Пункт 5.2.9, оскільки зображує оголені фрагменти жіночого тіла, що ніяким чином не пов'язані із об'єктом реклами, описує жінку як сексуальний об'єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей.
Крім того, в рішенні згадується, що така реклама інтернет-провайдера «Фрегат» зображує оголені фрагменти жіночого тіла, що ніяким чином не пов'язані із об'єктом реклами, описує жінку як сексуальний об'єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей. (Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81331778).
Одеський окружний адміністративний суд задовольнивши позов у справі № 420/3081/19 від 04.07.2019 року за позовом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до інтернет-магазину "Цитрус" (ТОВ "Померанч") вирішив стягнути з відповідача майже 7 тисяч гривень штрафу. Судом було встановлено, що реклама, яку розповсюджував інтернет-магазин, містила дискримінацію за ознакою статі.
Дана реклама впливає на формування свідомості в дітей та молоді, формує гендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через невербальні натяки.
В умовах сучасності, більшість рекламодавців з корисливих мотивів, в погоні за комерційною вигодою, вдаються до відкритих принижень людини. Питання навіть не в тому, кого зображено на рекламному продукті: чоловіка чи жінку, а питання в тому як їх зображено та які при цьому норми закону порушено.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758