Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Отже, у цій статті у вищенаведеному контексті піде мова про справу «Петриченко проти України» (рішення Європейського Суду з прав людини від 12 липня 2016 року, вже набуло статусу остаточного).
Суть справи зводилася до наступного:
У жовтні 2004 року заявник, пан Валерій Петрович Петриченко, 1940 р.н., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. У своєму позові заявник зазначав, зокрема, що за статтею 46 Конституції України він має право на пенсію у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму.
Проте у відповідний час розмір його пенсії був нижчим від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
25 жовтня 2004 року суд відмовив заявнику у задоволенні позову у зв’язку з необґрунтованістю, зазначивши, щоПенсійним фондом України не було допущено порушення підзаконних актів.
3 лютого 2005 року та 14 червня 2006 року відповідно Апеляційний суд м. Києва та Вищий адміністративний суд Українизалишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянувдоводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру йогопенсії прожитковому мінімуму.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїхрішень, а також не розглянули його доводи щодо невідповідності розміру його пенсії вимогам Конституції. Розмір його пенсії було встановлено всуперечвимогам Конституції.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено таке:
"Кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»
Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони буликонкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Відповідно, було порушення пункту1 статті 6 Конвенції.
Петриченку було присуджено 1 200 євро відшкодування моральної шкоди.
Питання про те, чи розмір українських пенсій є порушенням прав людини, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рамках вказаної справи не розглядалося Європейським судом з прав людини.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикція Європейського Суду з правлюдини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47 Конвенції. Увипадку виникнення спору щодо юрисдикції Суду спір вирішує сам Суд.
Європейський Суд з прав людини може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, яківважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін (тобто, державою – членом Ради Європи, яка підписала Конвенцію) порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
16.08.2017 15:34
Справа "Петриченко проти України"
Стрічки інформаційних новин заповнені повідомленнями, що Європейський Суд з прав людини визнав пенсії українців порушенням прав людини. Чи дійсно це так? Спробуємо розібратися.
Зрозуміло, що журналісти кидають подібну «качку» для зацікавлення й охоплення новиною більшої аудиторії, а зачасту вводиться в оману значна кількість читачів/слухачів/глядачів тощо.
Отже, у цій статті у вищенаведеному контексті піде мова про справу «Петриченко проти України» (рішення Європейського Суду з прав людини від 12 липня 2016 року, вже набуло статусу остаточного).
Суть справи зводилася до наступного:
У жовтні 2004 року заявник, пан Валерій Петрович Петриченко, 1940 р.н., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. У своєму позові заявник зазначав, зокрема, що за статтею 46 Конституції України він має право на пенсію у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму.
Проте у відповідний час розмір його пенсії був нижчим від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
25 жовтня 2004 року суд відмовив заявнику у задоволенні позову у зв’язку з необґрунтованістю, зазначивши, щоПенсійним фондом України не було допущено порушення підзаконних актів.
3 лютого 2005 року та 14 червня 2006 року відповідно Апеляційний суд м. Києва та Вищий адміністративний суд Українизалишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянувдоводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру йогопенсії прожитковому мінімуму.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїхрішень, а також не розглянули його доводи щодо невідповідності розміру його пенсії вимогам Конституції. Розмір його пенсії було встановлено всуперечвимогам Конституції.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено таке:
"Кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»
Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони буликонкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Відповідно, було порушення пункту1 статті 6 Конвенції.
Петриченку було присуджено 1 200 євро відшкодування моральної шкоди.
Питання про те, чи розмір українських пенсій є порушенням прав людини, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рамках вказаної справи не розглядалося Європейським судом з прав людини.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикція Європейського Суду з правлюдини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47 Конвенції. Увипадку виникнення спору щодо юрисдикції Суду спір вирішує сам Суд.
Європейський Суд з прав людини може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, яківважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін (тобто, державою – членом Ради Європи, яка підписала Конвенцію) порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року.
Конвенція набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, відтак з цього моменту Україна гарантувала кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3799
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 369
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23358
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17403
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17185
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13710
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11824
Контакти
E-mail: [email protected]