Що має зробити ЄС для українського експорту, щоб посилити продовольчу безпеку Європи
У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Розв’язана РФ війна проти України, блокування українських портів, труднощі з посівною та її зрив на окупованих територіях — все це складає предмет глибокого занепокоєння європейських політиків. Проблеми вимагають негайно вирішення, адже це може спричинити перебої з постачанням на низці українських територій і справжній голод в Африці та деяких країнах Азії, які критично залежали від експорту нашої пшениці.
Ці питання зараз активно обговорюються у Європарламенті, зокрема, на засіданнях аграрного та транспортного комітетів, де я брала участь. У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Наші європейські партнери повинні зрозуміти, що існуючі нині обмеження українського експорту через блокаду та мінування портів та морських шляхів, на які приходилось 90% експорту агропродукції, призводить до дефіциту коштів у аграріїв, загрози втрати частини врожаю, збільшення в рази вартості логістики та кризи переробки, що вже відчули на ринку ЄС, і найголовніше - загрози голоду в країнах Африки та Близького сходу.
У цій ситуації члени ЄС можуть допомогти нам у розбудові логістичних шляхів та збільшення кількості та потужностей прикордонних переходів і переведення їх на цілодобовий режим роботи. Також потребують збільшення інвестицій наші фітосанітарні, ветеринарні станції та лабораторії.
Серед логістичних напрямків, що нині розглядаються для української продукції, активно обговорюють використання потужностей Прибалтійських портів. В той же час порти в Константі (Румунія) та Ґданську (Польща), які переповнені українською продукцією, потребують збільшення пропускної потужності.
Водночас Україні спільно з партнерами нарешті потрібно вкладати кошти в переробку продукції з метою підвищення її доданої вартості, що забезпечить роботою в рази більше українців, а державу - більшими податками.
Також до вирішення продовольчої кризи потрібно залучати міжнародні організації такі як ООН, які у рамках своєї гуманітарної діяльності могли б забезпечити купівлю і переробку українського зерна, наявних записів якого в Україні вже зараз вистачить на 3 роки, а після збору нового урожаю Україна зможе себе забезпечити на десятиріччя вперед.
Щоб подолати цю загрозу Єврокомісія з країнами-членами ЄС працюватиме над:
✅збільшенням кількості вантажних засобів — суднен та вантажівок;
✅покращенням пропускної здатності транспортних мереж і перевантажувальних терміналів;
✅лібералізацією митних операцій та перевірок;
✅збільшенням потужностей для зберігання українського експорту.
Також зараз активно ведемо мову з європейськими партнерами щодо питання можливості безстрокового скасування тарифних квот при імпорті українських товарів в ЄС або встановлення графіку їх збільшення та скасування. Наявність жорстких тарифних обмежень на експорт в країни Європи, зокрема, експорт великої рогатої худоби. Крім того, існує суттєва проблема також із транзитом тваринницької продукції через кордони країн ЄС. Нетарифне регулювання обмежує експорт через Європу в треті країни. Однак є перший позитив у цьому процесі - найближчим часом буде запроваджене скасування більшості тарифів та квот на агропродукцію.
Окремо обговорюється допомога ЄС у розмінуванні полів. При чому ми сподіваємось як на участь європейських мінерів у цьому процесі, так і сприяння у виділенні коштів на розмінування. За окремим оцінками деякі посівні площі вже непридатні до вирощування на них рослин протягом кількох років.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 648
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 218
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 20951
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7631
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6107
-
"Відстрочка до кінця мобілізації". В Резерв+ стався технічний збій
Бізнес 5140