Щодо вивезення та ввезення культурних цінностей

В публікації розглянуто процедури вивезення, ввезення, тимчасового вивезення та тимчасового ввезення культурних цінносетей

В цій публікації пропоную розглянути процедури вивезення, ввезення, тимчасового вивезення та тимчасового ввезення культурних цінностей з /на територію України.

Вивезення, ввезення, тимчасове вивезення та тимчасове ввезення культурних цінносетей регулює наступне законодавство:

-   Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»;

-  Закон України «Про музеї та музейну справу»;

- Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу»;

- Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»;

- Постанова КМУ від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за їх проведення;

- Митний кодекс України.

Культурні цінності

Відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» під культурними цінностями розуміються об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, до таки об’єктів належать:

- оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

- предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

- предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

- складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

- старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

- манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

- унікальні та рідкісні музичні інструменти;

- різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

- рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

- рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

- зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

- рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології.

Родинні цінності - культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів.

Колекцiя культурних цiнностей – це однорiднi або пiдiбранi за певними ознаками рiзнорiднi предмети, якi, незалежно вiд культурної цiнностi кожного з них, зiбранi разом становлять художню, iсторичну, етнографiчну чи наукову цінність.

Не підпадають під порядок встановлений Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України:

- сучасні сувенірні вироби;

- предмети культурного призначення серійного та масового виробництва;

- культурні цінності, що тимчасово ввезені на територію України, за наявності оформленої належним чином декларації;

- твори сучасного  мистецтва, предмети народних художніх промислів, сувеніри, придбані в торговельній мережі;

- живопис, пластика малих форм, авторська графіка, гобелени, вироби декоративно-ужиткового мистецтва з кераміки, фарфору, фаянсу, скла, дерева, металу, текстилю та інших матеріалів, створені після 1950 року;

- вітчизняні та зарубіжні предмети побуту масового і серійного виробництва, створені після 1950 року: меблі (окремі предмети та гарнітури); килими фабричного та ручного виготовлення, килимові та текстильні вироби різних видів; предмети костюма і деталі, які його доповнюють; посуд та інші ужиткові предмети із скла, кришталю, фарфору, фаянсу, кераміки, майоліки, дерева, пап'є-маше тощо; ювелірні вироби серійного та масового виробництва із недорогоцінних металів і напівдорогоцінних каменів; іграшки з каміння, соломки, металу, пластмаси;

- сучасні предмети релігійного призначення різної конфесійної належності, виготовлені друкованим способом ікони, а також хрести, лампади, підсвічники й інші предмети релігійного призначення тиражного виробництва;

- предмети техніки: автомобілі, мотоцикли, велосипеди та інші транспортні засоби, що не мають значної історичної цінності; годинники (наручні, підлогові, настінні тощо), виготовлені після 1950 року; сучасні моделі літаків,  автомобілів, кораблів та інших предметів техніки; патефони та платівки (починаючи з N 285 для платівок "МОНО" і з N 739 для платівок "СТЕРЕО"), виготовлені після 1960 року;

- твори друку, видані після 1945 року: окремо видані твори, зібрання творів, збірки творів різних; авторів, науково-популярна література, література для дітей; періодичні, нотні, картографічні, образотворчі видання, брошури, рекламні видання; видання, що вивозяться їх авторами; довідники для вступників до вищих навчальних закладів та однотомні мовні словники; сучасні репринтні та факсимільні видання; усі видання та інформація на будь-яких носіях, що відправляються державними бібліотеками, бібліотеками наукових товариств і громадських організацій,  музеями відповідно до міжнародного книгообміну та міждержавного міжбібліотечного обміну; тиражована друкована графіка (репродукції, літографії, естампи, плакати, постери, афіші, календарі, листівки, конверти і т.п.), фотоальбоми і фотопродукція сувенірного призначення;

- музичні інструменти за наявності одного з документів: фабричний паспорт, торгова квитанція, чек, ярлик на інструменті тощо, виготовлені після 1950 року: фабричні серійні вітчизняного та зарубіжного виробництва; механічні та електромузичні інструменти фабричного виробництва;

- знаки поштової оплати України: поштові марки й блоки, марковані поштові конверти й марковані поштові картки (художні й стандартні), видані після 1991 року;

- особисті нагороди у разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав при наявності орденських книжок або нагородних посвідчень;

- Державні нагороди України з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння, порядок вивезення яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2001 р. N 677 ( 677-2001-п );

- значки, пам'ятні знаки, настільні медалі, ювілейні та пам'ятні монети, банкноти, які не є засобом платежу (крім вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 р. включно);

- зоологічні колекції, ввезення яких в Україну, пересилання та вивезення за її межі здійснюється за правилами, що встановлюються Міністерством екології та природних ресурсів.

 Визначити чи є річ культурною цінністю чи ні можна за допомогою проведення державної експертизи культурних цінностей, проведення якої регламентується вищезазначеними Законом та Порядком проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення від 26 серпня 2003 року № 1343.

Державна експертиза культурних цінностей може проводитись винятково установами, закладами культури, іншими організаціями акредитованими та визначеними у наказі Міністерства культури України від 31 березня 2017 року № 267.

За проведення експертизи необхідно буде сплатити кошти передбачені Порядком. Для проведення державної експертизи культурних цінностей необхідною вимогою є надання об’єктів експертизи, тобто проведення експертизи за фотографією не можливе. Якщо об’єкт складно транспортувати для проведення експертизи, то необхідно проводити державну експертизу за місцем знаходження такого об’єкту. Зауважте, що транспортні витрати здійснюються за рахунок особи, що замовляє проведення експертизи.

Для проведення експертизи необхідно надати такий перелік документів: 

- заява;

- два примірники фотокарток об’єкта розміром 13 на 18 см;

- предмети заявлені до експертизи.

Строк проведення експертизи встановлений законодавством становить 30 календарних днів з моменту прийняття заяви та об’єкта на експертизу, за її результатами надається експертний висновок.

Якщо проведена експертиза встановить, що предмети належать до культурних цінностей, то для вивезення (тимчасового вивезення) таких предметів необхідно буде отримати Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення). Таке свідоцтво можна отримати у Міністерстві культури та інформаційної політики України. Воно видається протягом місяця.

Якщо експертиза встановить протилежне, то такий експертний висновок можна використовувати при перетині кордону для пред’явлення працівнику митниці, у разі, якщо в нього виникне враження, що Ваш предмет може належати до культурних цінностей або такий висновок додається до поштового відправлення, у разі якщо Ви пересилаєте Ваш об’єкт поштою.

Важливим моментом є те, що повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов’язковій державній експертизі.

Свідоцтво про на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей

 Свідоцтво про право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей, на разі, видається Міністерством культури та інформаційної політики України та надає власнику культурних цінностей або уповноваженою власником особою право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Свідоцтво повинно відповідати встановленому зразку затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Дане Свідоцтво є єдиною законною підставою для пропуску культурних цінностей за межі України. Вивезення культурних цінностей без дотримання процедури отримання Свідоцтво заборонено законодавством. 

Взаємодія між органом, що видає Свідоцтво та митними органами здійснюється через єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Свідоцтва про право (тимчасового вивезення) культурних цінностей у електронній формі, засвідчені електронним підписом, вносяться на даний веб-портал у день видачі свідоцтва. А митні органи здійснюють передбачені формальності необхідні для випуску, пропуску через митний кордон України культурних цінностей з використанням механізму «Єдиного вікна».

Стаття 561 МКУ передбачає, що митні органи під час виконання завдань, покладених на них відповідно до МКУ та інших актів законодавства України, взаємодіють із міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, а друга частина ст. 561 МК України визначає, що митні органи здійснюють контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Митні органи здійснюють, передбачений у ч. 2 ст. 561 МКУ, контроль у пунктах пропуску через державний кордон України у формі попереднього документального контролю в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 35 Закону та Митний кодекс України визначають, що у разі вивезення або ввезення культурних цінностей справляється мито.

Необхідно зауважити, що рішення щодо пропуску чи не пропуску товарів через митний кордон України належить до виключної компетенції органів митної служби.

Як визначено у відповіді Міністерства культури та інформаційної політики України на запит БО БФ «Асоціація діячів сучасного мистецтва України» від 03.03.2021 р. за № 2242/6.11.5  «витребування висновку державної експертизи культурних цінностей здійснюється митними органами виключно у випадках наявності достатніх підстав вважати, що задекларовані товари можуть відноситись до культурних цінностей».

 Вивезення або тимчасове вивезення з території України

 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» передбачає, що:

Вивезення культурних цінностей - фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

 Тимчасове вивезення культурних цінностей - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

 Важливо зауважити, що виключно тимчасовому вивезенню культурних цінностей з метою організації виставок, проведення реставраційних робіт і наукових досліджень, у зв’язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю, тощо підлягають:

- культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;

- культурні цінності, включені до Національного архівного фонду;

- культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

 Для вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей необхідно звернутись до відділу переміщення, вивезення та повернення культурних цінностей для оформлення права на вивезення чи тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, як визначено в Інформації про порядок вивезення або тимчасового вивезення з України творів мистецтва, літератури, музичних інструментів та інших предметів, що мають або можуть мати культурну цінність від 07.07.2020. Дана послуга є безоплатною.

Для вивезення об’єктів передбачений наступний пакет документів: заява, експертний висновок, документ, що підтверджує право власності. А у разі якщо Вам необхідно тимчасово вивезти об’єкт за межі України необхідно підготувати наступні документи:

- заява;

- експертний висновок;

- документ, що підтверджує право власності;

- копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;

- документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності.

На підставі передбачених документів уповноважений органи вирішує видати Свідоцтво про право на вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей з території України або повідомити заявника про відмову.

Вивезення культурних цінностей та тимчасове вивезення культурних цінностей регулюються 371 та 372 статтями Митного Кодексу України. Стаття 371 МКУ висуває наступні умови вивезення (пересилання) культурних цінностей та об’єктів, що не відносяться до культурних цінностей у розумінні Закону «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»:

- товари вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) за межі України, тобто якщо Ви, перетинаючи кордон України, прихватили з собою витвір живопису, що створений після 1950 року, наприклад, на подарунок закордонним друзям, та його вартість не перевищує 10000 євро, то Ви не зобов’язані його декларувати;

-  товари вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро необхідно письмово задекларувати, а також сплатити вивізне мито у випадках передбачених законодавством України та подати документи, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України;

- п. 4 передбачає, наступне: «товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів (крім документів, що підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей), що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України, за умови, що ці товари:

1) вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;

2) входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;

3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення;

4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;

5) були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами;

 Митний кодекс визначає такі особливості тимчасового вивезення (пересилання) культурних цінностей за межі України: таке вивезення (пересилання) здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.

Ввезення та тимчасове ввезення на територію України

 Законодавством передбачено, що:

Ввезення культурних цінностей - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну із зобов'язанням їх зворотного вивезення з території України в обумовлений угодою термін.

 Тимчасове ввезення культурних цінностей - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну із зобов'язанням їх зворотного вивезення з території України в обумовлений угодою термін.

 Статтею 21 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» передбачено, що: «культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Міністерством юстиції України разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 Законом також визначено культурні цінності ввезення, яких в Україну забороняється, а саме: культурні цінності, щодо яких оголошено розшук. Такі культурні цінності, відповідно до законодавства, підлягають вилученню митними органами з метою повернення їх у встановленому порядку власнику. Це також поширюється на контрафактні примірники художніх творів.

Порядок тимчасового ввезення визначений наступний: «культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підлягають реєстрації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Визначено, що під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх ввезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

Стаття 374 Митного Кодексу України визначає умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України, що також стосуються ввезення культурних цінностей та об’єктів, що не відносяться до культурних цінностей у розумінні Закону «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», зокрема у ній визначено наступне:

 «1. Товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

 4. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

 5. Культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

6. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, а також товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

7. Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою цієї статті, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

 8. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

 10. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами:

 2) культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому;

 3) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років:

 4) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;

 5) товари, що входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента (у тому числі в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД), у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

 6) товари, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на міжнародних змаганнях, конкурсах за межами митної території України (у тому числі не більше одного товару за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД), за умови документального підтвердження факту нагородження нотаріальними органами відповідної країни. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

 7) товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;

 9) товари (крім транспортних засобів), які мають ознаки таких, що були у користуванні та призначені для власного облаштування житла і забезпечення життєдіяльності громадян, які перебували за кордоном у відрядженнях (на навчанні), за умови, що такі товари ввозяться (пересилаються) протягом шести місяців з дня повернення таких громадян в Україну після закінчення строку відрядження (навчання);

 10) товари (крім транспортних засобів), які мають ознаки таких, що були у користуванні та призначені для власного облаштування житла і забезпечення життєдіяльності іноземних громадян, які за офіційним запрошенням прибувають у довготермінове відрядження в Україну, за умови, що такі товари ввозяться (пересилаються) безпосередньо таким громадянином в Україну на адресу свого тимчасового перебування протягом перших шести місяців його перебування в довготерміновому відрядженні в Україні під зобов’язання про їх зворотне вивезення».

 Для розуміння норм Митного Кодексу розглянемо дві наступні ситуації:

- мандруючи Європою Ви придбали собі об’єкт, що належить до культурних цінностей, наприклад, гравюру кінця 17 століття, перше, що Вам необхідно буде зробити при перетині кордону, це письмово задекларувати такий об’єкт, але треба зауважити, що відповідно до пп. 2 п. 10 ст. 374 МКУ такий об’єкт звільнений від оподаткування митними платежами;

-  якщо Ви раптом придбали картину сучасного митця, вартість якої 250 євро та пересилаєте її на територію України за допомогою міжнародних поштових відправленнях, то такий об’єкт підлягає письмовому декларуванню та необхідно буде сплатити ПДВ та ввізне мито за ставкою 10 %, у даній ситуації необхідно буде сплатити 30 євро.

 Питання тимчасового ввезення та тимчасового ввезення з метою транзиту регулюється статтею 397 МКУ. Зокрема там визначено, що громадяни мають право ввозити тимчасово або з метою транзиту товари, сумарна фактурна вартість та загальна вага яких не перевищують критерії, встановлені частиною першою статті 374 МКУ , за умови усного або, за бажанням власника цих товарів чи на вимогу посадової особи митного органу, письмового декларування. У разі якщо вартість товарі або їх загальна кількість перевищує встановлені норми ч. 1 ст. 374 МКУ, то особі, що тимчасово ввозить або ввозить з метою транзиту, необхідно буде написати письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення (транзит).