Соціальне підприємство - для кого і для чого

Соціальне підприємництво є значним ресурсом у вирішенні багатьох питань і тому його називають еволюцією бізнесу або навіть революцією для неприбуткової діяльності

Одним із сучасних інструментів розвитку сучасного суспільства є соціальне підприємництво, тобто реалізація соціально-інноваційної підприємницької діяльності значна частина прибутків від якої спрямовується на вирішення соціальних проблем. Головне, що відрізняє соціального підприємця від бізнес-підприємців і навіть від соціально відповідального бізнесмена – це соціальна місія. А на відміну від звичайної благодійності, соціальні підприємства — це сталі бізнесові механізми, які мають набагато більший вплив на існуючі проблеми та дозволяють ефективніше розподіляти фінансові ресурси.

За даними Європейської комісіі на сьогодні у Європі існує два мільйони соціальних підприємств (10% від усього європейського бізнесу) на яких працюють понад 11 мільйонів співробітників (6% працюючих осіб у регіоні). Основними організаційно-правовими формами соціальних підприємств у європейських країнах є кооперативи (зокрема, у Португалії – «кооперативи соціальної солідарності», у Франції – «соціальні кооперативи колективної власності», в Італії – «соціальні кооперативи», в Іспанії – «кооперативи соціальних ініціатив» тощо) або компанії (наприклад, у Великобританії – «компанії, що працюють в інтересах громади», у Бельгії – «компанії соціальної мети»)^[1].

Загалом Європейська комісія виділяє чотири основні сфери, в яких працюють соціальні підприємства:

- робоча інтеграція - навчання та інтеграція людей з обмеженими можливостями та безробітних;

- особисті соціальні послуги - здоров'я, благополуччя та медична допомога, професійне навчання, освіта, медичні послуги, послуги з догляду за дітьми, послуги для людей похилого віку або допомога малозабезпеченим людям;

- місцевий розвиток територій, що знаходяться в неблагополучних районах - соціальні підприємства в віддалених сільських районах, схеми розвитку/реабілітації мікрорайонів в міських районах, допомога у розвитку та співпраця з третіми країнами;

- інше - включаючи переробку, захист навколишнього середовища, спорт, мистецтво, культуру та історичне збереження, науку, дослідження та інновації, захист прав споживачів та любителів спорту^[2].

Наприклад, більшість німецьких соціальних підприємств вирішують проблеми незахищених верств населення: мігрантів та біженців, безробітної молоді та людей з інвалідністю. Так, міжнародна платформа Кірон дає змогу біженцям здобути освіту і кваліфікацію дистанційно – у будь-якому місці і в будь-який час. Також вже понад 20 років у Німеччині діє організація Social impact, яка підтримує і консультує соціальні підприємства, позиціонуючи себе як «агентство соціальних інновацій». У 2011 року цією агенцією запроваджена інкубаційна програма Social Impact labs, що стала платформою для соціальних підприємців та фрілансерів. Соціальних підприємців кредитують федеральні банки, у них інвестують венчурні фонди, набувають популярності краудфандинг і групові інвестиції. Як результат, у Німеччині нараховується близько 100 тисяч соціальних підприємств на яких зайняті понад 2,5 мільйона працівників, що утричі більше, ніж працівників у галузі виробництва авто, де працює 750 тисяч робітників^[3].

Лідером європейського регіону в розвитку соціального підприємництва вважається Велика Британія, де соціальне підприємство з’явилось ще 1844 року а зараз налічується близько 70 тис. соціальних підприємств, що забезпечують працею майже 2 мільйони британців^[4] (3% населення). Кожне п'яте соціальне підприємство має річний обіг більше 1 млн. фунтів, а сумарний внесок в економіку становить понад 24 млрд фунтів стерлінгів (майже 9% ВВП країни). Соціальні підприємства залучені в кожен сектор економіки країни: будівництво, транспорт, переробку відходів, торгівлю, громадське харчування, «зелену енергетику» та навіть театр. За підсумками 2017 р. 68% соціальних підприємств Великої Британії підтримують людей з уразливих груп, 44% працевлаштовують людей з уразливих груп, 28% працюють у найбільш депресивних районах країни^[5].

Досить показовим є досвід Ізраїлю з адаптації людей з обмеженими можливостями. Hameshakem – це підприємство з п‘ятдесяти відсотковою участю держави, на якому працює майже 95 відсотків працівників з інвалідністю і яке не лише сприяє працевлаштуванню, а й виконує місію соціалізації та реабілітації людей з інвалідністю. Hameshakem отримує державні дотації, обсяг яких напряму залежить від кількості працівників. За ізраїльськими законами підприємство, на якому працюють люди з інвалідністю має можливість отримувати гарантовані державні замовлення, а також звільняється від сплати міського податку.

Інші успішні ізраїльські кейси свідчать, що досить привабливими для суспільства, бізнесу, держави є соціальні підприємства в сфері екології, підтримки соціально вразливих категорій населення шляхом їх навчання, реабілітації, працевлаштування, організації корисного та активного відпочинку[6].

Щодо джерел фінансування соціальних підприємств, то досвід розвинених країн показує, що збори та продажі (власні надходження) були найважливішим джерелом фінансування у 54,28% підприємств, за ними йдуть гранти - 27,11%, пожертви - 5,96% і інвестиції - 4,61%. У проведеному у 2015 році Європейською комісією дослідженні відзначається, що значні обсяги соціальних послуг фінансуються також державним сектором. Наприклад, приблизно 45% соціальних підприємств в Італії підтримуються державними фондами і є їх основними клієнтами[7].

Соціальні підприємства Великобританії мають цілий ряд варіантів фінансування, відкритих для них: гранти, соціальні інвестиції, позики, бонди соціального впливу - Social Impact Bonds (SIBs), інвестиції в акціонерний капітал, краудфандінг, а також кошти на «добрі справи», залучені від національної лотереї (National Lottery) від державного органу «Big Lottery Fund». Загалом у Великобританії 52% соціальних підприємств отримали доходи від державного сектору[8]. Також у 2014-му році у Великобританії були введені податкові пільги, що надаються соціальним інвесторам: податок на прибуток особам і організаціям, які вкладають кошти в соціальні підприємства зменшується на 30%[9].

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ

В Україні перші спроби впровадження соціального підприємництва відбулись на початку 2000-х років. У 2010 році за ініціативи Британської Ради в Україні створений Консорціум «Сприяння розвитку соціального підприємництва в Україні», до якого увійшли Фонд «Східна Європа», Міжнародний фонд «Відродження», комерційний банк «Ерстебанк» та міжнародна аудиторська компанія «PWC». У 2013-2016 роках міжнародними організаціями і фондами було проведено десятки тренінгів на тему соціального підприємництва,  видано перший та другий «Каталог соціальних підприємств України (у 2013 та 2016 рр), проведено І та ІІ Всеукраїнський Форум соціальних підприємців (березень 2013 р. та листопад 2016 р.). У 2016 році  курс «Соціальне підприємництво» був вперше проведений у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету та, як вибірковий, запроваджений у бакалаврській програмі Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська Академія»[10].

Разом з цим, на даний час соціальне підприємництво не є достатньо розвиненим видом діяльності в Україні. Однією з причин такої ситуації є недостатній рівень знань як у громадському, так і в державному та бізнес секторах про сутність соціального підприємства, про його відмінність від інших форм підприємництва, про його роль у розвитку суспільства і місцевої громади. Крім того, в Україні не існує законодавчо затверджених понять «соціальне підприємництво», «соціальне підприємство», «підприємства соціальної економіки».

Згідно з незалежними дослідженнями на даний час в країні існують та застосовуються три основні форми соціального підприємництва^[11]:

- некомерційні організації, що  займаються підприємництвом у сфері своєї основної діяльності;

- некомерційні організації відкривають власні підприємства, частина доходів яких йде на фінансування їх соціальних програм;

- підприємства для людей з обмеженими можливостями: компанія звільняється від сплати податку на прибуток, якщо більше 50% її співробітників – люди з обмеженими можливостями.

За 2015 рік у більшості соціальних підприємств річні грошові обороти сягнули до 500 тис.грн. Найбільша частка прибутку витрачається на реінвестиції та оплату праці, а серед діючих систем оподаткування найчастіше застосованими є загальна система оподаткування, єдиний податок третьої групи та юридичні особи, які мають статус «неприбуткових організацій».

Фінансове забезпечення майже половини з досліджених соціальних підприємств в Україні відбувалося за рахунок їх комерційної діяльності, менше 50% за рахунок грантів, 20% підприємств серед джерел фінансування мали кредити (від 2% до 62% від обсягу фінансування), майже 25% підприємств вказали, що єдиним джерелом фінансування є власні кошті засновників.

До бар'єрів і  обмежень, що не дозволяють розвиватися соціальному підприємництву в Україні, можна віднести всі обмеження, з якими стикаються і європейські країни та які наведені в  комплексному дослідженні  Європейської комісії у 2015 році[12].

До них відносяться:

- Погане розуміння концепції соціального підприємства. Наприклад, в деяких країнах, а в Україні особливо,  громадськість пов'язує термін "Соціальне підприємство" з благодійною діяльністю та соціальними послугами, а не з підприємництвом.

- Відсутність спеціалізованих послуг стосовно підтримки розвитку соціального бізнесу таких як інкубатори і програми наставництва.

- Недостатнє законодавче супроводження.

- Доступ до ринків та фінансів.

Незважаючи на існуючі складнощі та обмеження в Україні є успішні соціальні підприємства, у яких є чому повчитися. Це, наприклад, медичний реабілітаційний центр «Здоров'я» з Новоазовська Донецької області, який надає суттєві знижки на лікування і реабілітацію хворих із малозабезпечених категорій населення[13]. Пекарня «Горіховий дім» у Львові направляє 40% прибутку на соціальні проекти Фонду Горіховий дім, зокрема на утримання Центру інтегральної опіки для жінок, які опинилися у кризових ситуаціях.[14]

Прикладом експериментального проекту соціального бізнесу у Краматорську Донецької області є соціальна крамниця, яка була відкрита на власні кошти двох працівників громадської організації «Інша освіта», це близько 250 тисяч гривень. [15]

Необхідно зазначити, що соціальне підприємництво в Україні достатньо широко підтримується міжнародними фондами і організаціями. Ще починаючи з 2011 року в рамках проекту «Розвиток соціального підприємництва», що реалізувався Фондом «Східна Європа», Британською радою, Міжнародним фондом «Відродження», «Price Waterhouse Coopers в Україні», Ерсте Банком та Українським фондом підтримки підприємництва в країні було відкрито три центри (у Львові, Донецьку та Криму), де надавалася інформаційно-методична підтримка для тих, хто проявив інтерес до теми соціального підприємництва.[16]. На даний час подібні центри існують у м. Львів (на базі Українського Католицького університету), у м. Луганськ (засновник Луганський Благодійний фонд "Крок у майбутнє", у м.Ужгород ГО (засновник ГО"Моє Закарпаття" в рамках проекту "Українська регіональна платформа громадських ініціатив" за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні), у м.Житомир (засновник ГО "Житомирська обласна Асоціація науковців та бізнес-консультантів").

Проектом міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС) у 2017 році видано Посібник «Що слід знати про соціальне підприємництво».[17]

У березні 2018 року в Україні розпочав діяльність новий проект «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою «знизу», що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проект триватиме 2,5 роки та передбачає підтримку, популяризацію та просування концепції соціального підприємництва як засобу сталого розвитку країни, інструменту надання якісних товарів і соціальних послуг, підвищення добробуту в Україні. Проект впроваджується БО «Українським форумом благодійників» спільно з організаціями - партнерами: БО МБФ “Імпакт Хаб Одеса”, ГО “Фонд “Професійний розвиток Запоріжжя”, ГО “Фонд “Професійний розвиток  Харкова”, ГО “Фонд “Професійний розвиток”, Об’єднання “New Door” (Латвія), ГО “Open Coffee Club” (Литва).^[18]

У лютому 2018 р. Українська соціальна академія аносувала збір заявок у рамках міжнародної програми Social Impact Award, що передбачає навчання молодих людей від 17 до 25 років, які хочуть познайомитися з соціальним підприємництвом, мають ідею соціального підприємства або ж хочуть масштабувати свій соціальний бізнес. А 22 лютого 2018 р. відбувся Demo Day Міжнародної школи соціального підприємництва SELab протягом якого 14 соціальних стартапів презентували свої бізнес-моделі, спрямовані на розв'язання різноманітних соціальних проблем: інтернет-магазин "ІнваФішки", інклюзивний дитячий центр "Круть-Верть", Харківська патронажна служба, Music4All, студія сліпого "АММА" масажу "Здравія", анімаційна студія "NEED: necessary education" та інші. Частина з них уже стартувала, більшість планує запуститися впродовж півроку.

Окремо варто представити програму соціального інвестування «Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд», яка створена для комплексної підтримки соціальних підприємств через надання доступних кредитів, консультаційні і тренінгові послуги, а також налагодження соціального партнерства задля вирішення конкретних проблем у громадах[19]. Крім цього, майже всі програми донорів, спрямовані на розвиток сільської місцевості, містять елементи соціального підприємництва (Фонд «Монсанто», Міжнародний благодійний фонд «Добробут громад» (Heifer International).

Програмою, що займається прямим фінансуванням соціальних програм є Програма соціального інвестування Фонду WNISEF (перший в Україні та Молдові регіональний фонд прямих інвестицій з капіталом 150 млн. дол. США, заснований за допомогою уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку). Перевага за даною програмою надається проектам на підтримку громадян України, потерпілих від конфлікту на сході країни, у т.ч. вимушених переселенців з південних та східних регіонів, людей з інвалідністю, малозабезпечених жінок та представників інших незахищених соціальних груп. Програма реалізується разом з Ощадбанком, який розробив механізм пільгового кредитування соціальних підприємств на придбання обладнання або поповнення обігових коштів. Довівши соціальну спрямованість своєї діяльності, підприємства та фізичні особи – підприємці можуть отримати фінансування в рамках програми «Соціальне підприємництво» за ставкою від 5% до 10% річних. Сума кредиту складає від 10000 до 100000 доларів США в гривневому еквіваленті на термін від двох до трьох років.[20]

У рамках даної програми у 2017 році Ощадбанк надав  соціальні кредити підприємствам з Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Черкаської областей, а у 2018 році надано соціальний кредит Центру трудової реабілітації інвалідів «Друкарський дім» з Краматорська для придбання поліграфічного обладнання[21]. На даний час у «Друкарському домі» працює 11 людей, 4 з них – з інвалідністю. Переоснащення підприємства сприятиме працевлаштуванню від 6 до 12 людей з інвалідністю, а також підвищенню їх зарплатні. Необхідно зазначити, що в рамках даного проекту Ощадбанк не розмежовує соціальне підприємництво та звичайний бізнес, а фінансує саме соціальні проекти.

 ВИСНОВКИ

Соціальне підприємництво в розвинених країнах є дуже значним ресурсом для суспільства та держави у вирішенні багатьох питань, тому соціальне підприємництво називають еволюцією бізнесу або навіть революцією для неприбуткової діяльності[22]. В нинішніх умовах ця тема дуже актуальна для України, адже сучасні виклики українського суспільства, а саме військові дії та проблеми внутрішньо переміщених осіб, створюють додаткові причини щодо активізації соціальних ініціатив.

На сьогодні розвиток соціального підприємництва на Донбасі стимулюється міжнародними організаціями, які запровадили програми з підтримки ВПО на Донбасі, є незначна підтримка з боку місцевих органів влади. Значним ресурсом для соціальних підприємців також можуть стати вразливі категорії населення та переміщені заклади вищої освіти, а кошти від проведення підприємницької діяльності можуть забезпечити фінансування багатьох соціальних проблем, на які не вистачає коштів держави та донорів.

Посилання на джерела:

[1] Смаглій К. Чи потрібен Україні закон про соціальне підприємництво? / К.Смаглій - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http:// socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/v-ukraini/135-chy-potriben-ukraini-zakon-pro-sotsialne-pidpryiemnytstvo.

[2] European Commission.Growth. Sectors of the Social economy in the EU: Social enterprises. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ec.europa.eu/growth/sectors/social-economy/enterprises_en

[3]В.Назарук. Головний ресурс соціального підприємця. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nv.ua/ukr/opinion/nazaruk.html

[4] Mark Richardson. Соціальне підприємство: Уроки вивчені у Великобританії.//Доповідь на ІІ Всеукраїнському форумі соціальних підприємців. – Київ, 16.11.2016

[5] Гулевська-Черниш А. Соціальне підприємництво: європейський зліт vs український реалізм. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dt.ua/SOCIUM/socialne-pidpriyemnictvo-yevropeyskiy-zlit-vs-ukrayinskiy-realizm-272250_.html

[6] Кудлай В.Г. Досвід Ізраїлю в розбудові соціального підприємництва // зб. матеріалів ІІІ Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Інноваційне підприємництво: стан та перспективи розвитку» (29-30 березня 2018року) Київ, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана».

[7] Chien-Chung Huang Blair Donner. The Development of Social Enterprise: Evidence from Europe, North America, and Asia. Research Report #40 March 2018. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://socialwork.rutgers.edu/sites/default/files/report_40.pdf

[8] Mark Richardson. Соціальне підприємство: Уроки вивчені у Великобританії.//Доповідь на ІІ Всеукраїнському форумі соціальних підприємців. – Київ, 16.11.2016

[9] Соціальне підприємництво: від ідеї до суспільних змін. Посібник / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.Є., Туманова А.А. – К:ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ», 2017 – 188 с.

[10] Соціальне підприємництво: від ідеї до суспільних змін. Посібник / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.Є., Туманова А.А. – К:ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ», 2017 – 188 с.

[11] Горішна Н.М. Феномен соціального підприємництва: сутність і критерії науковий вісник ужгородського університету. серія: «педагогіка. соціальна робота». – 2016. – випуск 2 (39). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///users/macbook/desktop/nvuuped_2016_2_16.pdf

[12]Chien-Chung Huang Blair Donner. The Development of Social Enterprise: Evidence from Europe, North America, and Asia. Research Report #40 March 2018. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://socialwork.rutgers.edu/sites/default/files/report_40.pdf

[13]Медичний реабілітаційний центр «Здоров’я» та ТОВ «Спектр Плюс» (Новоазоавськ, Донецька область)- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.socialbusiness.in.ua/index.php/sotsialni-pidpryiemstva/katalog/82-medychnyi-reabilitatsiinyi-tsentr-zdorov-ia-ta-tov-spektr-plius-novoazoavsk-donetska-oblast

[14] Долаємо бідність, використовуючи інструменти соціального бізнесу. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://walnut.house/

[15] На Донеччині з‘явився перший магазин соціального підприємництва, який виділятиме 80% прибутку на некомерційні проекти. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://business.vchasnoua.com/news/205-na-donechchini-z-yavivsya-pershij- magazin-sotsialnogo-pidpriemnitstva-yakij-vidilyatime-80-pributku-na- nekomertsiji

[16] Развитие в Украине социального предпринимательства позволит решить проблемы с социальной адаптацией незащищенных категорий населения.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/v-ukraini/100- razvitie-v-ukraine-sotsial-nogo-predprinimatel-stva-pozvolit-reshit-problemy-s-sotsial-nojadaptatsiej-nezashchishchennykh-kategorij-naseleniya.

[17]Посібник «Що слід знати про соціальне підприємництво», 2017. ПРОМІС- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://pleddg.org.ua/ua/2017/shho-slid-znati-pro-socialne-pidpriiem/

[18]Європейський проект розвитку соціального підприємництва стартує в Україні - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/podii-zakhody/181-yevropeiskyi-proekt-rozvytku-sotsialnoho-pidpryiemnytstva-startuie-v-ukraini

[19] Назарук В. «5 великих можливостей для розвитку соціального підприємництва в Україні». - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   //http://socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/v-ukraini/156-5-velykykh-mozhlyvostei-dlia-rozvytku-sotsialnoho-pidpryiemnytstva-v-ukraini

[20]Пільгові кредити для соціальних підприємств від WNISEF. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://socialbusiness.in.ua/index.php/instrumenty/finansuvannia-sotsialnykh- pidpryiemstv/158-pilhovi-kredyty-dlia-sotsialnykh-pidpryiemstv-vid-wnisef

[21] Ощадбанк та Western NIS EnterpriseFund продовжують фінансування соціальних підприємств за безпрецедентно низькими ставками. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.oschadbank.ua/ua/press- service/news/4344577/

[22] Соціальне підприємництво: від ідеї до суспільних змін. Посібник / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.Є., Туманова А.А. – К:ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ», 2017 – 188 с.