МВФ зменшив прогнози економічного росту в Європі: наслідки війни в Україні
Міжнародний валютний фонд попереджає нас про «серйозні економічні наслідки для Європи» через війну в Україні.
Європейський Союз – міцний притулок чи випалене поле?
Гуманітарна катастрофа в Україні відчувається і в Європі. Близько 5 мільйонів переміщених осіб уже втекли від бойових дій, що стало наймасовішою подією на континенті з часів Другої світової війни. І ще мільйони стали внутрішньо переміщеними особами. Найбільша кількість людей перетнула кордони з Польщею, Румунією, Угорщиною та Молдовою.
Європейський союз швидко прийняв тих, хто був переміщений внаслідок російського вторгнення. На щастя, ЄС надав переміщеним особам дозвіл на проживання та роботу та отримання соціальної допомоги протягом як мінімум року.
Проте війна в Україні стала серйозною перешкодою для відновлення Європи після пандемії. Різкі стрибки цін на енергоносії та харчові продукти зараз сильно зменшують ринкові обороти, а економічна невизначеність стримує інвестиції.
Війна як лакмусовий папірець для майбутніх змін
Зараз війна для людей – це можливість нагадати, що Європа має і може зробити більше для майбутнього розвитку та безпеки. Підвищення енергетичної безпеки завдяки розширенню відновлюваних джерел може бути першим кроком до мети.
Війна - це шок, який знижує обсяг виробництва та підвищує ціни. На жаль, МВФ прогнозує, що інфляція збільшиться до 5,5 відсотків у країнах із розвиненою економікою та до 9,3 відсотка у країнах Європи з менш розвиненим ринком. Винятки в цьому прогнозі – Україна, Росія та Туреччина.
Економічна криза
Наразі мета фінансової політики — це стримування інфляції. Більшість тиску на ціни зумовлена силами, непідконтрольними центральним банкам. Наприклад, потрясіння на ринках енергоносіїв та продовольства, збої у ланцюжках постачання – це те, над чим треба працювати.
Там, де це можливо, урядам слід взаємодіяти із соціальними партнерами, щоб не допустити стрибків цін по відношенню до заробітної плати.
Бюджетний тиск буде гострішим у деяких країнах, які відкривають свої кордони для переміщених осіб. Наприклад, у Польщі, де перебувають майже 3 мільйони осіб, або в Молдові, де кількість переміщених осіб дуже велика в порівнянні з населенням. Це підкреслює необхідність справедливого розподілу витрат на гуманітарну допомогу між членами ЄС.
Ціна післявоєнного відновлення
Завдання Європи полягатиме в тому, щоб відновити економічно сильну Україну, яка заохочує повернення переміщених осіб. Відновлення зруйнованої інфраструктури вимагатиме великого фінансування. Здійснення реформ щодо зміцнення інститутів та державної політики дозволить максимізувати зростання дивідендів від реконструкції.
Це займе час, і деякі з тих, хто втік, швидше за все, залишаться на якийсь час у країнах, що приймають. Інтеграція переміщених осіб, переважно жінок і дітей, у робочі місця та школи матиме вирішальне значення. Цілеспрямована політика на ринку праці, наприклад, тимчасові субсидії на заробітну плату для стимулювання найму, може покращити ситуацію.
Наразі головним завданням усіх європейських держав, звісно після допомоги Україні у стримуванні агресора, є стримування інфляції. Тому для запобігання значного економічного падіння багатьом країнам доведеться приймати дещо невигідні економічні реформи. Однак це саме той трамплін, від якого можна відштовхнутися та стрибнути до високих економічних показників із часом.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3800
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 370
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 262
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23425
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17407
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17234
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13746
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11876