Позастатутне майно: разом з облдержадміністраціями перетворюємо зраду на перемогу
Ми у Фонді державного майна України провели глобальний аудит об’єктів держмайна.
І, чесно кажучи, були неприємно вражені результатами. Із 104 тисяч об’єктів, які перевірили у 2020 році, 15% або взагалі не використовуються, або здаються в тіньову оренду. Так, ми оціночно робимо висновки про те, що загальна площа приміщень, що простоюють, становить приблизно 28 мільйонів квадратних метрів. Це як 200 стадіонів НСК Олімпійський або як цілий Шевченківський район Києва. Неефективне використання непрофільних активів призвело або до їхнього руйнування протягом десятків років, або до незаконного використання третіми особами через корупційні схеми. Варіант вирішення проблеми один - прозора приватизація.
Та як бути з об’єктами, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, але залишились на їх балансах? Саме такі об’єкти називаються позастатутним майном, або сленговим словом “позастатутка”. Це майже дві тисячі об'єктів житлового фонду, понад тисяча споруд цивільного захисту та більше трьох тисяч інженерних споруд, що знаходяться в різних куточках нашої країни. Простими словами - це житло, бомбосховища, дороги та мережі, які залишились без власника на довгі роки.
Нещодавно я відвідав з робочим візитом Херсонську область. Там, в місті Олешки, є житловий будинок на 16 квартир, сарай, каналізаційна станція, теплові мережі, газопровід, артезіанська свердловина, майданчик для дітей, насосна станція і водонапірна вежа. Все це майно досі перебуває на балансі ТОВ “Цюрупинський Бджолорадгосп”, яке було приватизоване у далекому 1996 році. Це означає, що мешканці цього будинку не є власниками житла, у якому мешкають протягом багатьох років. Тобто вони не мають можливості вільно розпоряджатися власними помешканнями. А нежитлові приміщення залишилися без фінансів на утримання та з часом просто зруйнуються.
Отже, як вирішити цю проблему?
На початку 2021 року Фонд державного майна України ініціював передачу функцій з управління майном до сфери управління ОДА. Прем’єр-міністр України видав відповідне доручення щодо здійснення ОДА заходів, запропонованих Фондом. У свою чергу Фонд держмайна звернувся до ОДА з пропозицією підтвердити готовність перейняти функції з управління такими об’єктами.
Звертаю увагу, що передача майна житлового фонду в управління облдержадміністрацій тимчасова і необхідна для організації процесу подальшої передачі в об’єднані територіальні громади. Утримувати майно житлового фонду та готувати необхідну технічну документацію будуть об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Таких об’єктів в Україні більш як півтори тисячі. Ви тільки уявіть - скільки громадян України зможуть стати власниками житла, коли всі обласні державні адміністрації підтримають ініціативу Фонду, виконавши доручення Прем’єр-міністра! До речі, об’єкт в місті Олешки я відвідав особисто. І разом із міським головою домовилися про його передачу громаді через Херсонську обласну державну адміністрацію вже найближчим часом.
А що ж з приводу захисних споруд цивільного захисту?
Майже всі захисні споруди цивільного захисту побудовано в 60-70 роках для захисту населення від впливу небезпечних факторів внаслідок настання надзвичайної ситуації, воєнних дій чи терористичних актів. Простою мовою - бомбосховища. Після приватизації приватні товариства отримали бомбосховища лише для зберігання і не здійснюють жодних заходів для покращення умов зберігання. Тобто близько 50 років не було вкладено жодних коштів на утримання, що призвело до суттєвого фізичного зносу, який не дасть змоги привести більшість споруд цивільного захисту у готовність до використання за призначенням у разі необхідності.
Та це можливо змінити, якщо функції з управління такими об’єктами будуть передані об’єднаним територіальним громадам.
У державному реєстрі об’єктів державної власності налічується 2875 одиниць ЗСЦЗ, управляє якими аж 48 органів управління. Проте згідно з українським законодавством, а саме Кодексом цивільного захисту (стаття 19), саме обласні державні адміністрації відповідальні за фонд споруд цивільного захисту. Зокрема, одним із основних завдань Державної служби з надзвичайних ситуацій є здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду ЗСЦЗ, а також забезпечення разом з місцевими державними адміністраціями здійснення контролю за готовністю ЗСЦЗ до використання. Тому Фонд держмайна ініціював передачу таких споруд в управління ОДА та очікує на сприяння від обласних адміністрацій.
До речі, Київська обласна державна адміністрація першою підтримала ініціативу Фонду держмайна щодо прийняття в управління об’єктів житлового фонду та захисних споруд цивільного захисту, а також прийняття до комунальної власності новостворених територіальних громад Київської області.
Тепер трішки про те, як ФДМУ бачить подальші дії після передачі захисних споруд цивільного захисту в обласні державні адміністрації. Після того, як ОДА разом з ДСНС проведуть технічну інвентаризацію та визначать потребу в бомбосховищах, ОДА може передавати необхідні бомбосховища до об’єднаних територіальних громад та списати зайві.
Таким чином, ОТГ отримають власну діючу інфраструктуру із споруд цивільного захисту. Саме об’єднані територіальні громади будуть відповідальні за виготовлення технічної документації та фінансове утримання.
Спільні та злагоджені дії обласних державних адміністрацій та Фонду державного майна України вирішать соціальні проблеми місцевих громад, привернуть увагу потенційних інвесторів до державних об’єктів, а також значно підвищать ефективність використання державного майна, що в подальшому матиме вагомий вплив на надходження до державного та місцевого бюджетів.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5520
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 627
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 360
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 218
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 207
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 21718
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 18602
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7361
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 5804
-
Найдорожча технокомпанія Європи обвалилась на біржі й втратила цей статус
Бізнес 5783